Справа № 638/1940/25 Головуючий І-ї інстанції - Поляков О.В.
Провадження № 33/818/546/25 Суддя доповідач - Гєрцик Р.В.
Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП
26 листопада 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Костенко Ю.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Трайно Т.В. на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно постанови судді, 20 грудня 2024 року о 17 год. 20 хв. молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби, в умовах дії воєнного стану, особливого періоду, під час виконання службових обов'язків на території танкової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в тимчасовому місці розташування за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння (ярко виражений запах з порожнини рота, не зрозуміла мова, порушення координація рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці). Молодший сержант ОСОБА_1 в підрозділі ВСП, який знаходиться в м. Чугуєві Харківської області, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п.6 ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою суддіДзержинського районного суду м. Харкова області від 05 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Трайно Т.В.просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що в оскаржуваній постанові районного суду вказано, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ОСОБА_1 вчинено 30 травня 2024 року, тоді як у матеріалах справи чітко зазначено, що правопорушення мало місце 20 грудня 2024 року. Зазначені розбіжності створюють сумнів у достовірності всіх висновків постанови та свідчать про сфабрикування доказової бази, що є підставою для скасування постанови.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні результати медичного огляду чи інші експертні висновки, які б об'єктивно підтверджували стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на момент правопорушення.
Зазначає, що ОСОБА_1 19.12.2024 року о 21 год. 00 хв. знаходився зі своїми побратимами, коли до нього підійшов командир ОСОБА_2 і почав звинувачувати, що той перебуває у стані алкогольного сп'яніння, хоча, насправді, він у такому стані не перебував. ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд, щоб довести свою невинуватість, що, власне, і було підтверджено результатами медичного обстеження, яке не виявило алкоголю в організмі ОСОБА_1 . Проте, не зважаючи на цей факт, ОСОБА_2 , незадоволений отриманими результатами огляду, вирішив сфабрикувати акт про відмову від медичного огляду, що є порушенням законодавства і фальсифікацією документів.
Крім того, звертає свою увагу, що 08 червня 2024 року під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 отримав травму, що стала наслідком бойових дій, а саме - акубаротравму, цефалгічний синдром, у зв'язку із чим 08.01.2025 року останнього було звільнено з військової служби за станом здоров'я.
Мотиви суду
До початку судового розгляду від захисника Трайно Т.В. надійшло клопотання, в якому вона просить розгляд справи провести за її відсутності, та за відсутності її підзахисного - ОСОБА_1 . Також, зазначила, що наполягає на задоволенні апеляційних вимог.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за можливе провести судове засідання без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Трайно Т.В., та розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.
Так, згідно ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно абз.7 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, судовим розглядом встановлено, що 20 грудня 2024 року о 17 год 20 хв. молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби в умовах дії воєного стану особливого періоду під час виконання службових обов'язків на території танкової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в тимчасовому місці розташування за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння (ярко виражений запах з порожнини рота, не зрозуміла мова, порушення координація рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці). Молодший сержант ОСОБА_1 в підрозділі ВСП, який знаходиться в АДРЕСА_2 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних складено протокол про адміністративне правопорушення серії А7093 №134 від 21.12.2024 року.
Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- рапортом командира 3 стрілецької роти старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 20.12.2024 року, відповідно до якого 19.12.2024 року головний сержант 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 біля 21 год 00 хв. в тимчасовому місці розташування підрозділу АДРЕСА_1 був знайдений ним у стані алкогольного сп'яніння (виражений запах алкоголю з порожнини рота, незрозуміла мова, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). У зв'язку із чим ним будо прийнято рішення відвести молодшого сержанта ОСОБА_1 в підрозділ ВСП, який знаходиться в АДРЕСА_2 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. В підрозділі ВСП, до якого вони прибули, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
- актом фіксації відмови від добровільного проходження медичного обстеження від 20.12.2024 року, за змістом якого 20.12.2024 року о 17 год. 30 хв. командиром 3 стрілецької роти старшим лейтенантом ОСОБА_4 у присутності двох свідків було запропоновано головному сержанту 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 добровільно пройти медичне обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту його перебування у нетверезому стані, від чого останній відмовився.
- актом про відмову у наданні письмових пояснень від 20.12.2024 року, згідно якого 20.12.2024 року о 17 год. 30 хв. командиром 3 стрілецької роти старшим лейтенантом ОСОБА_4 у присутності двох свідків було запропоновано головному сержанту 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 молодшому сержанту ОСОБА_1 письмово пояснити причини вживання алкогольних напоїв, від чого останній відмовився.
- письмовими поясненнями командира 3 стрілецької роти старшого лейтенанта ОСОБА_3 , водія 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_5 , водія-радіотелефоніста 3 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_6 від 21.12.2024 року, за змістом яких вони підтверджують, що молодшому сержанту ОСОБА_1 , головний сержант 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 , 20.12.2024 року о 17 год. 20 хв. був виявлений на території ВЧ (тимчасове місце дислокації - АДРЕСА_1 ) з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, незрозуміла мова, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. На їх пропозицію добровільно пройти медичне обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту його перебування у нетверезому стані, від надання пояснень та підпису у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідні акти.
-копією військового квитка серія НОМЕР_3 ОСОБА_1
- витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.06.2024 року №157 про призначення молодшого сержанта ОСОБА_1 на посаду головний сержант 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Обов'язковість огляду військовослужбовця на стан сп'яніння на вимогу уповноваженої особи закріплена в законодавстві України, зокрема в Статуті внутрішньої служби ЗСУ та Постанові Кабінету Міністрів України №32 від 2024 року, яка встановлює правила проведення огляду, що мають на меті контроль за дотриманням дисципліни та правопорядку у військах. Ці акти регулюють, що огляд проводиться за правилами, встановленими законодавством, з використанням спеціальних засобів уповноваженими особами (командирами, начальниками ВСП) при наявності ознак сп'яніння, і це є обов'язком для військового, що підлягає перевірці.
Таким чином, нормами законодавства передбачено, що адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає також за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовцем самостійно утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а отже є суб'єктом адміністративної відповідальності зазначеного правопорушення.
Також, матеріалами справи встановлено, що на момент виявлення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 перебував в місці тимчасової дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , а тому, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважається таким, що виконував обов'язки військової служби.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у відмові військовослужбовця, який виконує обов'язки військової служби на території військової частини, від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Посилання захисника на невідповідність дати вчинення адміністративного правопорушення, вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення (20 грудня 2024 року), і дати події, вказаної в оскаржуваній постанові суду (30 травня 2024 року), суд приймає до уваги, та водночас, слід зазначити, що окремі неточності чи технічні помилки в процесуальних документах не можуть бути безумовними підставами для визнання таких документів недопустимими, якщо при цьому не порушуються фундаментальні права і свободи особи.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується самим апелянтом, подія, що мала місце за обставин, викладених у проколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, щодо молодшого сержанта ОСОБА_1 сталася саме 20 грудня 2024 року.
Вище вказані розбіжності суд розцінює як технічну помилку, яка жодним чином не порушує права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не впливає на суть встановлених фактичних обставин, кваліфікацію дій особи, та жодним чином не спростовує правильність висновків суду першої інстанції.
Доводи захисника, що в матеріалах справи відсутні результати медичного огляду чи інші експертні висновки, які б об'єктивно підтверджували стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на момент правопорушення, є неспроможними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 чт.172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 було складено саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
При цьому, захисник, посилаючись в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд, результат якого виявився негативним, та не був долучений до матеріалів справи, не надає належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту, в той час, як матеріали справи їх не містять, що, в свою чергу, позбавляє апеляційний суд можливості перевірити, та підтвердити чи спростувати вказані адвокатом обставини.
Водночас, суд бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду з діями посадових осіб щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_1 або його захисник не скористалися своїм процесуальним правом і не зверталися зі скаргами на дії цих осіб до їх керівництва або до відповідних вищих посадових осіб.
Наявність у ОСОБА_1 травми внаслідок бойових дій та звільнення його з військової служби за станом здоров'я, в свою чергу, не свідчить про відсутність в його діях складу інкримінованого йому правопорушення та не є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, жодним чином не спростовує правильність його висновків.
Належить також взяти до уваги, що протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021, у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб та є належним і допустимим доказом.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид та розмір адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Отже, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування судової постанови, як на цьому наполягає сторона захисту, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Трайно Т.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова області від 05 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик