Єдиний унікальний номер 638/21922/24
Номер провадження 22-з/818/249/25
22-з/818/253/25
10 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про передачу справи до суду господарської юрисдикціїза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 січня 2025 року в складі судді Овсяннікова В.С. по справі № 638/21922/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -
У листопаді 2024 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 січня 2025 року позовну заяву ПрАТ «Харківенергозбут» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу 026496 від 01 січня 2019 року, за період: лютий 2022, квітень 2022 - жовтень 2022, січень 2023, травень 2023 у розмірі 58 418,26 грн, пеню за період часу з 08 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року станом на 01 вересня 2024 року у розмірі 110,29 грн, 3% річних за період з 08 лютого 2022 року по 31 серпня 2024 року у розмірі 1 299,92 грн, інфляційні втрати за період часу з квітня 2022 року по липень 2023 року, жовтень 2023 року по липень 2024 року станом на 01 вересня 2024 року, у розмірі 3 854,43 грн, а також витрати за сплату судового збору у розмірі 2 42240 грн.
На вказане судове рішення 06 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Апазіді К.Ю. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 січня 2025 року скасовано. Провадження у справі № 638/21922/24 за позовом ПрАт «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - закрито. Роз'яснено ПрАТ «Харківенергозбут» право звернутися з відповідним позовом до суду господарської юрисдикції. Роз'яснено ПрАТ «Харківенергозбут», що в разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд за його заявою протягом десяти днів з дня отримання копії цього судового рішення вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для розгляду до Господарського суду Харківської області.
08 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - адвокатом Апазіді К.Ю. подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що судом не вирішено питання про судові витрати, які поніс ОСОБА_1 при розгляді справи, що складаються із витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги в сумі 18 000,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт та рахунками, та витрат зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Просив ухвалити додаткове рішення у справі № 638/21922/24 про стягнення з ПрАТ «Харківенергозбут» на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги в сумі 18 000,00 грн, та сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
13 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ПрАТ «Харківенергозбут» надало заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких вказало, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та співмірності, є занадто завищеною та безпідставною. Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, судові витрати мають покладатися судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Також 13 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ПрАТ «Харківенергозбут» подало заяву про направлення справи № 638/21922/24 за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Харківської області.
Судова колегія, обговоривши доводи заяв, вважає, що заяву ПрАТ «Харківенергозбут» про направлення справи для розгляду за встановленою юрисдикцією необхідно задовольнити, а заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Аналогічні приписи містяться і у частині 4 статті 377 ЦПК України, якою визначено, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення заяви ПрАТ «Харківенергозбут» та направлення справи за встановленою юрисдикцією, а саме до Господарського суду Харківської області.
Разом з тим, щодо заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано в ст. 142 ЦПК України. Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже для компенсації на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивачем здійснені під час розгляду справи, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 вересня 2023 року в справі № 711/64/23, від 07 грудня 2022 року в справі № 344/13838/21-ц.
У цій справі суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив із того, що ініційований позивачем спір належить розглядати за правилами господарської юрисдикції.
Верховний Суд у постановах від 21 листопада 2018 року в справі № 820/4347/17, від 18 березня 2020 року в справі № 280/5628/18 дійшов висновку, що саме по собі пред'явлення позову до суду з порушенням правил юрисдикції та, як наслідок, закриття судом провадження у справі, не можуть бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивача, та як наслідок стягнення із нього на користь відповідача (третьої особи) витрат на професійну правничу допомогу.
Звернення позивача до суду за захистом прав, які він вважає порушеними, а також дії, спрямовані на такий захист, не можуть свідчити про зловживання процесуальними правами, відповідно не можуть вважатися необґрунтованими (ухвала Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 530/72/22).
Провадження у справі за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, та необґрунтованих дій позивача за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції колегією суддів встановлено не було. Витрати на правничу допомогу виникли у ОСОБА_1 не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема права на подання апеляційної скарги, пояснень та заперечень, представництва в суді тощо. Отже, підстав для стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат не вбачається.
Щодо судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, то відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом з тим, у постанові від 22 травня 2024 року в справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23) Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо питання повернення судового збору в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України конкретизувала свої висновки та вказала, що у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету.
У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а може бути продовженим компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Задоволення такого клопотання судом, до юрисдикції якого не віднесений розгляд певної категорії справ, здійснюватиметься не судом, встановленим законом у розумінні статті 6 Конвенції.
У таких випадках повернення судового збору з державного бюджету унеможливить розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи, що суперечитиме принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої прийняте судове рішення, за рахунок сторони, проти якої постановлено рішення.
Отже, подання позивачем заяви (у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України) про направлення справи за встановленою юрисдикцією унеможливлює повернення судового збору.
ПрАТ «Харківенергозбут» у встановлений строк звернулось до апеляційного суду із заявою про передачу справи для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, яка, як зазначено вище, підлягає задоволенню. З огляду на викладене, прийнята Харківським апеляційним судом постанова від 02 жовтня 2025 року не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а розгляд справи продовжуватиметься, тож сплачений ОСОБА_1 судовий збір не підлягає поверненню.
Сторонам роз'яснюється, що вони зможуть вирішити питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду справи господарським судом.
Відтак, наразі відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за заявою ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 141, 142, 255, 256, 377 ЦПК України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити.
Справу № 638/21922/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію передати для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і в частині відмови в ухваленні додаткового рішення може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 10 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина