справа № 619/6396/25
провадження № 2/619/2731/25
03 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Носачової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Директор товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс» Наваренко В.Г. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 484623 грн. 29 коп., крім того просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 7269 грн. 35 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 9200 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 24.01.2022 між 24.01.2022 року ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» уклали договір про надання споживчого кредиту №98619263000, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 299 500,00 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 25.06.2027, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,00001 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом (за користування кредитом понад встановлений строк кредитування 7,00001 % річних), а також комісію. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 09.12.2024 у нього утворилася заборгованість в розмірі 484623,29 грн. 09.12.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та TOB «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, TOB «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 24.01.2022, укладеним між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем.
У судове засідання представник позивача не з'явився, згідно наданої заяви просив розглядати справу без його участі, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіславши суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився його представник за довіреністю надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 24.01.2022 між 24.01.2022 року ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» уклали договір про надання споживчого кредиту №98619263000, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 299 500,00 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 25.06.2027, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,00001 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом (за користування кредитом понад встановлений строк кредитування 7,00001 % річних), а також комісію.
На виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, банком було видано кредит Відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку, що додається до позовної заяви.
Позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 09.12.2024 загальний розмір заборгованості становить 484623,29 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 286290,66 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 0,00 грн., заборгованості по комісії в розмірі 198332,63 грн., а також штрафні санкції в розмірі 0,00 грн.
09.12.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 284, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за цим Договором.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
При цьому суд враховує, що відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів, а також не надано доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту та спростовують правильність наданого товариством розрахунку заборгованості.
Отже, оскільки відповідач порушив зобов'язання, встановлені кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим Договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим Договором у розмірі 484623,29 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 9200,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 1 000, 00 грн.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7269 грн. 35 коп.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 484623 грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 7269 грн. 35 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н. В. Коваленко