Справа № 204/13069/25
Провадження № 1-кс/204/3394/25
Іменем України
08 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140001413 від 07.12.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140001413 від 07.12.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042140001413 від 07.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на момент події кримінального правопорушення, та впроваджено визначені ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану. Достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 11 год. 15 хв., знаходячись в приміщенні відділення №85 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за за адресою: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 77, побачив термінал збору даних клієнтів марки ZEBRA, який знаходився на столі у касовій зоні, і визначив його як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , діючи відкрито, з корисливих мотивів, взяв з поверхні столу касової зони канцелярський ніж та почав погрожувати застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, потерпілому - працівнику відділення № 85 ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , почавши імітувати нанесення ударів та роблячи замахуючі рухи в бік потерпілого вказаним канцелярським ножем. Після того, як волю потерпілого до опору було подавлено, ОСОБА_5 взявши зі столу термінал збору даних клієнтів марки ZEBRA, поклав його до лівої кишені куртки, одтягнутої на ньому, тим самим заволодівши ним. Після чого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, із застосовуванням погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 незаконно заволодів майном, що належить ТОВ «Нова Пошта», а саме: термінал збору даних клієнтів марки ZEBRA, у новому стані, без видимих пошкоджень вартістю якої встановлюється. З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану. У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08.12.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Підозра відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяв про кримінальні правопорушення (або таке, що готується); протоколом огляду місця події від 07.12.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.12.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2025; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності. Крім того, із врахуванням критеріїв обґрунтованості підозри, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причетний до скоєння вищевказаного злочину. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України та в п. 1,2,4,6 ст.178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинені ним кримінальних правопорушень, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи той факт, що у місті Дніпро, ОСОБА_5 не має будь якої рухомої/нерухомої власності, офіційного місця роботи, навчання тощо, останній може безперешкодно, покинути територію міста Дніпра, переслідуючи мету не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. 3) незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; Крім того, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_9 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому є підстави вважати, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки знає, де останні проживають та працюють. Тому, ОСОБА_5 може об'єктивно впливати шляхом умовлянь, погроз, примусу для того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовились надавати об'єктивні показання чи сприяти досудовому розслідуванню та суду у встановленні всіх обставин, що у мають значення у даному провадженні. Таким чином, орган досудового розслідування аргументовано вважає, що ОСОБА_5 набувши статусу підозрюваного у даному провадженні, усвідомлюючи невідворотність покарання, може знову вчинити аналогічні, або інші кримінальні правопорушення, оскільки, як вважає сторона обвинувачення, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, наявність процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні може не зупинити вчиняти злочини. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. На думку сторони обвинувачення, застосування відносно ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього обов'язків. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказували на те, що підозра є необґрунтованою, ризики не доведені, підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, просили відмовити у задоволені клопотання.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, вивчивши письмові заперечення та додаті матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальном проваджені та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурором не доведений.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140001413 від 07.12.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 04 лютого 2026 року, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1