г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3696/25
Номер провадження 2/213/2219/25
10 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазуренка В.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/3696/25 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», представник позивача - Нофенко Людмила Валеріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії, -
Представник позивача звернулась в суд з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії на потреби опалення населення, яке зобов'язане робити оплату за отримані послуги, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідач є споживачем централізованого опалення, яке надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачує, внаслідок чого за період з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2025 року виникла заборгованість з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування. Також позивачем нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня на суму боргу. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 126 160,46 грн, а також судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
В судове засідання сторони не викликались. Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач відзив не направив.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно є споживачем послуг, які надає позивач, але оплату за надані послуги здійснює не в повному обсязі, у зв'язку з чим має заборгованість.
Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, заборгованість з оплати за постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2025 року складає 84 116,14 грн, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року складає 725,68 грн. Внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 31 984,12 грн, 3% річних - 7 713,21 грн та пені у розмірі 1 621,31 грн.
Правильність нарахування суми боргу підтверджується розрахунком.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з неналежного виконання споживачем зобов'язань з оплати наданих послуг.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказаною статтею встановлено презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внесених Законом України №1060-ІХ від 03 грудня 2020 року (набрав чинності 01 травня 2021 року), плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
Так, після опублікування позивачем 01 жовтня 2021 року Типового індивідуального договору про надання послугу з постачання теплової енергії та за відсутності заперечень споживачів щодо обрання такої моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року вважається, що такий договір укладено між позивачем і відповідачем. Тому з листопада 2021 року позивачем здійснено нарахування плати за абонентське обслуговування.
Пунктом 42 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не виконує належним чином покладені на нього законом обов'язки з утримання житла, оплату за спожиту послугу з постачання теплової енергії здійснює не в повному обсязі, своїми неправомірними діями завдає позивачеві збитків.
Відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому слід стягнути з відповідача заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, заборгованість за абонентське обслуговування та пеню у вищезазначених розмірах.
Також, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат, 3% річних, та надав розрахунок. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 509, 526, 527, 625 ЦК України, ст. ст. 5,7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 247 ч.2, 280, 282, 283, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», представник позивача - Нофенко Людмила Валеріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 84 116,14 грн, абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року в сумі 725,68 грн, інфляційні втрати - 31 984,12 грн, 3% річних - 7 713,21 грн та пеню у розмірі 1621,31 грн, а всього 126 160 (сто двадцять шість тисяч сто шістдесят) грн 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ: 00130850, юридична адреса: вул. Електрична, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Представник позивача: Нофенко Людмила Валеріївна, адреса: вул. Електрична, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту судового рішення - 10 грудня 2025 року.
Суддя В.В.Мазуренко