Справа №478/1275/25
пров. №2/478/583/2025
09 грудня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Шинкарюка М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03 листопада 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 28 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - «Позикодавець») та ОСОБА_1 (далі - «Позичальник») було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №8333169, за умовами якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 9000 грн строком на 365 днів (з 28.06.2025 року по 27.06.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1552 грн 50 коп., у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 450 грн за кожен день понадстрокового користування позикою. Договір підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 146338, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позикодавець на виконання п.2.1. Договору кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 9000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».
16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року.
Станом на дату подання позову до суду заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.
Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року у розмірі 20653 грн 50 коп., яка складається з: 9000 грн - заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 5601 грн - заборгованості за відсотками; 1552 грн 50 коп. - заборгованості за комісією; 4500 грн - заборгованості за пенею, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.101), про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 28 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №8333169 (а.с.09-23).
Так, за умовами п.2.1. Договору Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджених умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.2.2. Договору, сума позики 9000 грн, строк кредитування/строк договору 365 днів, фіксована процентна ставка становить 0,95% в день. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок заборгованості за тілом кредиту (п.2.8. Договору). Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1552 грн 50 коп. (п.2.2.8. Договору).
Пунктом 9.7. Договору передбачено, що якщо Позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов'язків платіж/мінімальний обов'язків платіж (платежі), за Договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п.п.2.2. Договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов'язкового платежу/мінімального обов'язкового платежу (платежів) та неустойки. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Згідно п.п.10.1.1., 10.1.2. п.10.1 Договору, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, що передбачено ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів, що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір укладається ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірами та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.
Положеннями п.п.5.5, 5.6. Договору передбачено, що Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 146338.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладений Договір кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - 146338, час відправки ідентифікатора позичальнику - 28.06.2025 08:14:51, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - rusik9516@gmail.com (а.с.24).
Відповідно до платіжної інструкції/Операція №d342e210-ee7d-4991-adc9-03ee4326b6b4 від 28.06.2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок № НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_2 перераховано кошти у сумі 9000 гривень (а.с.29), видача на банківські карти клієнтів онлайн-позик, підтверджується також листом від №16/10/25-17172 від 16.10.2025 року (а.с.25) та довідкою №КД-000002216 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 13.10.2025 року (а.с.26).
Отже, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.
Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором - 9000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (а.с.26).
Згідно інформації наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання вимог ухвали суду від 05 листопада 2025 року, за вих.№БТ/Е-18206 від 18 листопада 2025 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . 28.06.2025 року на карту № НОМЕР_3 зараховано грошові кошти в сумі 9000 грн, що підтверджено наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» випискою руху коштів за період з 28.06.2025 року по 01.07.2025 року (а.с.96-98).
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.
16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» («Фактор») укладений Договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року (а.с.37-44).
Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 до Договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20653 грн 50 коп., з яких: 9000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту), 5601 грн - сума заборгованості за відсотками, 1552 грн 50 коп. - сума заборгованості за комісією, 4500 грн - сума заборгованості за пенею (а.с.46-48).
Відповідно до Розрахунку суми заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року за період з 15.10.2025 року по 24.10.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 20653 грн 50 коп., з яких: заборгованість за тілом позики - 9000 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 5601 грн; заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею - 4500 грн; заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією - 1552 грн 50 коп. (а.с.36).
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з приписами ст.12, ч.1, 5-7 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено матеріалами справи Договір кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року укладено між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір.
Установивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір не був би укладений сторонами, суд доходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором.
У Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.
За інформацією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», викладеною у листі від 13 жовтня 2025 року за вих.№КД-000002216, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до Договору кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року здійснено наступний переказ коштів: дата 28.06.2025 року; номер платежу d342e210-ee7d-4991-adc9-03ee4326b6b4; сума 9000 грн; отримувач Русанов Руслан - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.26).
Згідно інформації наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання вимог ухвали суду від 05 листопада 2025 року, за вих.№БТ/Е-18206 від 18 листопада 2025 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (а.с.96). З виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 28.06.2025 року по 01.07.2025 року вбачається, що 28 червня 2025 року на зазначений картковий рахунок було перераховано 9000 грн, після чого, ОСОБА_1 почав активне використання наданих йому кредитних коштів (а.с.97-98).
Отже, у суду відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 було перераховано визначену умовами договору позику, що підтверджується вищенаведеними доказами, та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв. Відповідач не надав власного розрахунку заборгованості за кредитом на спростування розрахунку позивача.
Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст.629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Доказів виконання обов'язку попередньому кредитору, зокрема і після надходження справи до суду, відповідач не надав.
Положеннями ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Суд вважає, що позивачем, при зверненні до суду з цим позовом, було надано достатні та допустимі докази щодо перерахування відповідачеві кредитних коштів на картковий рахунок, що був зазначений особисто ним у Договорі кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року, за період з 15.10.2025 року по 24.10.2025 року, становить 20653 грн 50 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 9000 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 5601 грн; заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею - 4500 грн; заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією - 1552 грн 50 коп. (а.с.36).
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені у розмірі 4500 грн, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки пеня за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року нарахована за період з 15.10.2025 року по 24.10.2025 року (згідно розрахунку заборгованості), то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року у розмірі 16153 грн 50 коп, яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9000 грн; заборгованості за відсотками - 5601 грн; заборгованості за комісією - 1552 грн 50 коп.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До позовної заяви додано Договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» (а.с.53-58), витяг з Акту №7ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, від 24 жовтня 2025 року, вартість наданих послуг складає 4500 грн, з яких: вивчення та збір документів, визначення правової позиції - 500 грн, складання позовної заяви - 4000 грн (а.с.61), платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 27 жовтня 2025 року (а.с.65).
Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на 78,21%, тому він має право на відшкодування з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78,21%, а саме в сумі 3519 грн 45 коп.
Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.
При звернені до суду ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було сплачено 2422 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №579940792.1 від 31 жовтня 2025 року.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1894 грн 56 коп. (16153 грн 50 коп. х 100 : 20653 грн 50 коп. = 78,21%, 2422 грн 40 коп. х 78,21% = 1894 грн 56 коп.).
Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. №9А, офіс 204, Код ЄДРПОУ 43311346, р/р НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», код банку 334851) в рахунок відшкодування заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) №8333169 від 28 червня 2025 року 16153 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят три) грн 50 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9000 грн; заборгованості за відсотками - 5601 грн; заборгованості за комісією - 1552 грн 50 коп.
В останній частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 3519 грн 45 коп. та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 1894 грн 56 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Повний текст заочного рішення складено 09.12.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко