Справа № 487/8616/25
Провадження № 3/487/1854/25
10.12.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Карбівничої А.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , працює водієм КП ММР «Миколаївелектротранс», раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП,
12 листопада 2025 року в Заводський районний суд м Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 502889 від 04.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
З протоколу серії ЕПР1 № 502889 від 04.11.2025 слідує, що 04.11.2025 о 09 год 00 хв в місті Миколаєві, площа Привокзальна, 1, водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним - тролейбусом «PTS», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по площі Привокзальна, під час розвороту була неуважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою та не стежила за її зміною, не дотрималася правого бокового інтервалу та допустила зіткнення з автомобілем «Рено майстер», номерний знак НОМЕР_3 , що стояв та водій якого, ОСОБА_2 , перебував поза транспортним засобом. Внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальної шкоди. Вказаними діями водій порушила п. 13.1, п. 2.3.б ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала, просила суд суворо не карати та урахувати те, що потерпілий здійснив стоянку автомобіля з порушенням правил ПДР і до складення схеми ДТП здійснив переміщення автомобіля.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд ураховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція статті 124 КУпАП, визначає, що порушення правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Положеннями Закону України «Про дорожній рух», визначаються та регулюються суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Статтею 2 вказаного Закону закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно з пунктами Правил дорожнього руху України, які інкриміновані ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції, остання допустила такі порушення: залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу водій не дотрималася безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1.); не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та, відповідно, не реагувала на її зміну (п. 2.3.б).
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приймаючи рішення в даній справі суд ураховує пояснення ОСОБА_1 про те, що потерпілий здійснив стоянку автомобіля з порушенням правил ПДР та до моменту складення схеми ДТП здійснив переміщення пошкодженого автомобіля. Разом з тим, суд ураховує і те, що доказів на підтвердження зазначеного суду не надано та в особистих поясненнях від 04.11.2025 (а.с. 5) ОСОБА_1 таку інформацію не зазначала.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вина водія ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 502889 від 04.11.2025; схемою місця ДТП від 04.11.2025, яка була підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зауважень, в якій зазначене місце контактування транспортних засобів, їх місце розташування на проїжджій частині дороги, перелік видимих пошкоджень автомобілів учасників; поясненнями ОСОБА_1 , в яких останняпояснила, що на розворотному кільці в районі «Старого» ЖД вокзалу об'їжджала припаркований автомобіль з лівого боку та всю увагу зосередила на ньому, через що об'їжджаючи його зачепила виносом кузова інший автомобіль «Рено майстер», що стояв праворуч; поясненнями власника автомобіля «Рено майстер», номерний знак НОМЕР_3 », ОСОБА_2 .
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 13.1. та 2.3б Правил дорожнього руху України, згідно із якими остання не дотрималася безпечної дистанції та безпечного інтервалу залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу. Для забезпечення безпеки дорожнього руху була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну.
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди від 04.11.2025 з місця ДТП, що сталася за участю ОСОБА_1 , вбачається зафіксований характер механічних пошкоджень транспортних засобів: тролейбуса «PTS», номерний знак НОМЕР_2 , і «Рено майстер», номерний знак НОМЕР_3 .
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Вимогами ст. 252 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, фактичні обставини, які зумовили ДТП, а також вимоги статей 33-35 КУпАП, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та вважає за доцільне призначити їй стягнення у виді штрафу в межах санкції даної статті - в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн, яке, згідно з ст. 23 КпАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір», та складає 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 249, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та призначити їй стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн, який перераховувати за такими реквізитами:
Отримувач ГУК/ Миколаївська обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача (ДКСУ): казначейство України (ЕАП), номер рахунку:UA438999980313010149000014001 код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн який перераховувати за такими реквізитами:
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106), найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою. Призначення платежу: справа №487/8616/25.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, що відповідає розміру 1 700,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя: К.М. Скоринчук