Справа № 487/9138/25
Провадження № 2-о/487/267/25
10.12.2025 м.Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва, Притуляк І.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
04.12.2025 року, представник заявника адвокат Зотіков С.Є., шляхом формування у системі «Електронний суд», звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з заявою якою просив встановити факт постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем Збройних Сил України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов'язків військової служби, у період з грудня 2023 року по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування заяви представник заявниці вказав, що ОСОБА_1 з грудня 2023 року проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, були пов'язані взаємними правами та обов'язками притаманними подружжю, мають двох неповнолітніх дітей.
28.05.2024 року ОСОБА_4 був мобілізований до Лав ЗС України та проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 загинув виконуючи бойове завдання в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Нью-Йорк в Бахмутському районі Донецької області.
На даний час, для належної реалізації її прав на призначення та отримання частини одноразової грошової допомоги, право на отримання якої передбачено ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ОСОБА_1 необхідно встановити зазначений юридичний факт.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи приходжу до наступного.
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.
До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов'язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частинами другою та третьою вказаної статті встановлено перелік справ, які розглядаються в порядку окремого провадження.
До таких справ відносяться справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293, частини перша та друга статті 315 ЦПК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №302/991/19 (провадження №1-1128св20) вказав, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Як вбачається із заяви, представник ОСОБА_1 просить встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , з метою набуття права на призначення та отримання частини одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, призначення та виплата якої передбачена ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
При цьому, відповідно до положення ч.ч.1, 4 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, діти, батьки загиблого військовослужбовця.
Заінтересованими особами у справі є батьки загиблого ОСОБА_4 ..
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , її вимога може вплинути на права заінтересованих осіб на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, передбачені ч.1, абз.3 ч.4 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а отже стосується вирішення спору про право.
Про існування реального спору про право може свідчити і той факт, що ОСОБА_1 уже зверталася до Заводського районного суду м.Миколаєва з аналогічною заявою, у якій метою встановлення факту їх спільного проживання з ОСОБА_4 , який на той час вважався таким, що зник безвісти, зазначала реалізацію свого права на комунікацію із органами військового управління, а також ініціювання питання щодо виплати грошового забезпечення, право на отримання якого передбачено п.6 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (справа №487/3227/25).
Ухвалою суду від 01.09.2025 року вказану заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, у відповідності до положень ч.4 ст.315 ЦПК України, оскільки заінтересовані особи батьки військовослужбовця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не визнавали факт проживання ОСОБА_1 з їх сином однією сім'єю без реєстрації шлюбу, саме до моменту його мобілізації до Лав ЗСУ та безпосередньо зникнення. Та вказували про те, що спільне проживання між заявницею та їх сином було припинено за два роки до вказаних подій.
В силу частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
З урахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити, роз'яснивши її право на звернення до суду з відповідним позовом у порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 258,260, 315, 353, ЦПК України, суддя -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Роз'яснити заявниці, що вона має право звернутись до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження.
Копію ухвали разом з заявою та доданими до неї документами повернути особі, яка її подала адвокату Зотікову С.Є..
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: І.О. Притуляк