Миколаївської області
Справа №477/198/25
Провадження №2/477/689/25
30 вересня 2025 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судових засідань - Клюсевич-Шараповою Н.М.,
без участі сторін,
розглянувши в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Голдкор», про конфіскацію земельної ділянки,
У січні 2025 року позивач, діючи як уповноважений державний орган в сфері земельних відносин, звернувся до суду в інтересах держави із позовом, в якому просив припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 5,2800 га, кадастровий номер 4823380600:03:000:0165, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачка ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, має у власності зазначену земельну ділянку відповідно до державного акту серії ЯО № 304863, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 29 грудня 2012 року
В той же час, в порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145, Земельного кодексу Українипісля отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, не здійснила її відчуження протягом року з часу набуття у власність.
В зв'язку з цим просив суд припинити її право власності та конфіскувати ділянку у власність держави.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року відкрито провадження в справі в загальному порядку.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року підготовче провадження було завершено і справа призначена до судового розгляду.
Крім того під час провадження, ухвалою суду від 01 липня 2025 року, за заявою представника позивача, було забезпечено позов шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії по віджученню зазначеної земельної ділянки.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, задовольнивши позов.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази в справі у їх сукупності, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі розпорядження в.о. голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області № 115-р від 24 березня 2005 року (згідно додатку до списку розпорядження номер запису 176, номер земельної ділянки 188/1) отримала у власність земельні ділянки загальною площею 7,62 га призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серед яких і ділянку, площею 5,28 га, кадастровий номер 4823380600:03:000:0165, розташовану в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого району (тепер - територія Миколаївського району) Миколаївської області.
На підтвердження права власності Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області їй було видано 26 липня 2005 року державний акт серії МК№076529.
В 2012 році Миколаївською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», на замовлення ОСОБА_1 була складена технічна документація із землеустрою відносно цієї ділянки для заміни державного акту старого зразку на державний акт нового зразку взамін втраченого.
В результаті, їй було оформлено та видано 29 грудня 2012 року Жовтневою районною держаною адміністрацією Миколаївської області державний акт серії ЯО №304863.
Із витягу з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку № НВ-4800049292025 від 15 січня 2025 року, наданого позивачем, державна реєстрація спірної земельної ділянки проведена 26 липня 2005 року.
Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 393618411 від 05 вересня 2024 року право власності за відповідачкою на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 11 вересня 2018 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1641136848233, номер відомостей про речове право - 27862993).
На тепер ділянка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «Голдкор» відповідно до договору оренди землі № Ю21/1-2017 від 09 липня 2017 року.
Положення ст.ст. 13,1 4 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Суб'єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб.
Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Також, згідно із ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином у власності іноземних громадян не можуть перебувати землі сільськогосподарського призначення, крім отримання їх в порядку спадкування, але і в цьому випадку, відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України, іноземець на протязі року повинен відчужити земельну ділянку.
У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України: у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
В ч. 5 ст. 41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Відповідно до технічної документації, яка розроблялася в 2012 році на ділянку для отримання державного акту нового зразка, відповідачка мала громадянство російської федерації і серед матеріалів технічної документації міститься копія її паспорту громадянки росії серії НОМЕР_1 , виданого 21 вересня 2005 року.
Така ж інформація про належність її до громадянства російській федерації зазначена як в самому державному акті, так і в особистих даних власника державної реєстрації ділянки.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 25 липня 2005 року - видано первісний державний акт та з 29 грудня 2012 року - видано державний акт нового зразка) і до цього часу не відчужила її, як це передбачено законом, тому є підстави для її конфіскації у власність держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд, в зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 3028 грн судового збору, сплаченого при пред'явленні даного позову.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Припинити право власності на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2800 га, кадастровий номер 4823380600:03:000:0165, розташовану в межах Галицинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, належну громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянки російської федерації № НОМЕР_1 ), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області судові витрати по справі у виді судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення/проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Р.В. Козаченко