Миколаївської області
Справа №477/616/25
Провадження №2/477/895/25
21 липня 2025 року Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судових засідань - Клюсевич- Шараповою Н.М.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3
про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 4,4672 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Миколаївської області.
На обґрунтування вимог вказав, що нотаріальному оформленні цієї спадщини заважає факт реєстрації проживання за адресою відкриття спадщини відповідачів, які, як і він, відносяться до спадкоємців першої черги спадкування за законом, хоча вони на теперішній час не претендують на вказану спадщину.
Посилаючись не те, що є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 і прийняв спадщину, а інші спадкоємці не претендують на спадщину відносно земельної ділянки, тому просив суд в порядку спадкування визнати за ним право власності на вказану ділянку.
До суду сторони не з'явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином. Позивач надав заяву з проханням розглядати справу без його участі і задовольнити позов. Відповідачі також надали суду письмові заяви з проханням розглянути справу без їх участі, при цьому відповідачка ОСОБА_3 підтвердила в заяві, що визнає позов і не заперечує проти його задоволення, а відповідач ОСОБА_2 , окрім визнання позову, підтвердив, що в порядку спадкування отримав свою часту у виді рухомого майна, тому на частку при спадкуванні земельної ділянки, не претендує.
Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи без участі сторін в підготовчому судовому засіданні згідно положень ст. 200 ЦПК України, дослідивши матеріали та докази справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на час смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді земельної ділянки площею 4,4672 га, кадастровий номер 4823383900:05:000:0149, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Пересадівської сільської ради Вітовського район (тепер - територія Воскресенської селищної ради Миколаївського району) Миколаївської області, яка належала померлому відповідно до державного акту серії Р4 №090948, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 23 травня 2002 року.
Часом відкриття спадщини є день його смерті.
Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
На час відкриття спадщини (час смерті) ОСОБА_4 з ним були зареєстровані: ОСОБА_1 (позивач), дружина - ОСОБА_3 (відповідачка) та син ОСОБА_2 (відповідач), які відносяться до спадкоємців першої черги, визначені ст. 1261 ЦК України.
Крім того, відповідно до копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Бердніковою А.Ю., із заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_2 .
Таким чином вони вважаються такими, що прийняли спадщину.
Спадкування здійснюється за законом або за заповітом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповіту ОСОБА_4 не встановлено, тому спадкування після його смерті повинно здійснюватися за законом.
В той же час, нотаріальному оформленню спадщини на зазначену нерухомість особисто позивачем заважає наявність інших спадкоємців - відповідачів, які, як і позивач, прийняли спадщину та відноситься до спадкоємців першої черги за законом.
За пунктами 1.2, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує обставини стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а у разі якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього: у випадку відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Земельна ділянка належала спадкодавцю відповідно до державного акту серії Р4 №090948, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 23 травня 2002 року.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
За загальним правилом, визначеним у ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
В той же час, в частині 2 та ч. 3 цієї статті передбачено, що спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них; а за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Однак кожен із спадкоємців бажає успадкувати окреме майно, а не його частки.
В ЦК України прямо не передбачено можливості розподілу між спадкоємцями видів спадщини - спадкового майна, хоча норми закону, яка б забороняла це здійснити, не існує.
Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі, що передбачено ст.ст. 364, 370 ЦК України.
Учасники цивільних відносин вільні у своєму волевиявлені, якщо воно не суперечить законодавству, не порушує моральні засади суспільства, права інших осіб, не шкодить довкіллю або культурній спадщині (ст.ст. 1 - 8 ЦК України).
Таким чином законом, хоча й визначена рівність часток спадкоємців у спадщині, однак не заборонено розподіл спадщини між ними (в тому числі нерухомого та рухомого майна) відповідно до їх законних часток, чи з певним відхиленням від рівності часток за їх домовленістю, що і було вчинено спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 .
Так, згідно їх домовленості, вони узгодили, що після його смерті вони спадкують майно: позивач ОСОБА_1 - земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва, а відповідачі - рухоме майно та грошові кошти.
Нотаріально укласти договір про це вони не мають можливості через відсутність законодавчого регулювання можливості укладення такого договору та оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ним права на нерухомість в порядку спадкування за законом згідно досягнутої домовленості між відповідачами.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 4,4672 га, кадастровий номер 4823383900:05:000:0149, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (раніше розташовувалася в межах території Пересадівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області), яка належала померлому відповідно до державного акту серії Р4 №090918, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 23 травня 2002 року.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Р.В. Козаченко