Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4095/25
Номер провадження 2/299/1425/25
10.12.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., за участю представника відповідача Гладинець О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 36872,2 гривень.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 19.05.2024 року було укладено кредитний договір №7904143. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер, мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін. 24.04.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24042025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників від 24.04.2025 до Договору факторингу № 24042025 від 24.04.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 36872,2 грн., з яких: 12415 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20857,2 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. сума заборгованості за пенею та штрафами.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором, не здійснив погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 36872,2 грн. та 3028 грн. судового збору.
У свою чергу, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Гладинець О.І., подано до суду відзив на позовну заяву, яку обґрунтовує наступним. Так, згідно п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, підлягають списанню. Картка обліку договору суперечить законодавству, а тому розрахунок позивача помилковий. Що стосується розрахунку суми заборгованості, адвокат вказує на необхідність застосування п. 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». У зв'язку з тим, що спірний Кредитний договір було укладено 19.05.2024 року, то розмір процентної ставки підлягає обрахуванню з розрахунку 1,5% за день, а з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%. На підставі наведеного, ТОВ «Авентус Україна» в період з 20.08.2024 року безпідставно нараховував відсотки за користування кредитом з процентної ставки 1,5% на день всупереч вимогам закону. Адвокатом зроблено власний розрахунок заборгованості, за яким заборгованість ОСОБА_1 становить 17434,75 грн., з яких 8223,95 грн. - залишок тіла кредиту, 9210,8 грн. - сума заборгованості за відсотками. Вказує, що відповідач періодично здійснював платежі для погашення заборгованості за кредитом. Зарахування позивачем цих платежів в якості сплати штрафу здійснювалися умисно, з метою не дати можливість зменшити тіло кредиту та нараховувати надмірні відсотки. Крім того позивач не надав докази на підтвердження зарахування кредитних коштів на виконання договору про надання коштів від 19.05.2024 року. Розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Адвокат заперечує факт укладення Договору про надання споживчого кредиту від 19.05.2024 року, а саме те, що відповідач не давав письмову згоду ТОВ «Авентус Україна» на використання в договорі аналога власноручного підпису. Відомості про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи матеріали справи не містять. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач набув право вимоги щодо відповідача. У зв'язку з відсутністю підстав для виникнення та задоволення вимог позивача просить відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ «ФК ЄАПБ» до ОСОБА_1 . Також адвокат просить стягнути з позивача витрати на професійну допомогу в розмірі 10000 грн.
Представником позивача Пер'ян А.А. подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якому заперечує обставини зазначені у відзиві та мотивує заперечення тим, що договір правомірно укладено шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) Кредитодавця з урахуванням особливостей визначених індивідуальною частиною. Повідомлено суд про алгоритм дій при укладанні Договору, який в судовому порядку не оскаржувався, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін. Оскільки відповідачем умови Договору не виконувались, нарахування відсотків за користування кредитними коштами є правомірним. Кошти надано відповідачу в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником при реєстрації на сайті первісного кредитора. Договір факторингу між первісним кредитором та позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України. Окрім цього, позивач не погоджується з розміром правової допомоги, оскільки її розмір належним чином не обґрунтований. Просила суд позовні вимоги до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Представник позивача ТОВ «ФК«ЄАПБ» про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Натомість, у позовній заяві представник позивача зазначив про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гладинець О.І. у судовому засіданні повністю заперечив вимоги позивача, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, які наведенні у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що позивачем у позовній заяві не доведено укладення кредитного договору з ОСОБА_1 , посилався на відсутність доказів переходу прав вимоги за укладеним договором факторингу та повністю заперечив правильність наданого позивачем розрахунку за договором кредиту.
Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7904143, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень строком на 360 дні, зі сплатою відсотків у порядку та розмірі встановлених умовами договору (стандартна процентна ставка у розмірі 1,50 % в день; знижена процентна ставка 1,275% в день).
У розділі 10 - Реквізити та підписи сторін - зазначено, зокрема, РНОКПП відповідача, місце реєстрації, серію та номер паспорту, засоби зв'язку, контактні дані третіх осіб, тощо.
Цей кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5808 19.05.2024 12:15:43 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
До договору про надання споживчого кредиту №7904143 від 19.05.2024 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , позивачем долучено Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор А5808.
У підпункті 1.5.1 та пункті 1.5 кредитного договору сторони узгодили, що нарахування процентів за користування кредитом становить 1,50% в день - стандартна процентна ставка, що застосовується у межах строку кредиту вказаного у п. 1.4 цього договору (360 дні).
За змістом п. 1.5.2 сторони узгодили, що знижена процентна ставка 1,275% в день застосовується якщо споживач до 18.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, тоді розмір процентів до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до положень п. 2.1 кредитного договору кредит надано споживачу ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок споживача - на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п.2.1. Договору.
В подальшому, 22.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №7904143 від 19.05.2024 року, згідно умов якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 300 гривень та внесли відповідні зміни до Договору, зокрема, сума кредиту складає 13000 гривень, денна процентна ставка: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,48% в день.
Ця Додаткова угода підписана ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7207 22.05.2024 13:17:33 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
До Додаткової угоди позивачем долучено Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор А7207.
Як вбачається з листа ТОВ «Пейтек» №20250429-9-2 від 29.04.2025 року, на підставі укладеного ТОВ «Авентус Україна» Договору про організацію переказу грошових коштів від 19.01.2022 року та Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 04.07.2024 року, було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи 19.05.2024 року 12:16:15 на суму 10000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 46606075, код авторизації 673445, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Як вбачається з листа ТОВ «Пейтек» №20250429-9-2 від 29.04.2025 року, на підставі укладеного ТОВ «Авентус Україна» Договору про організацію переказу грошових коштів від 19.01.2022 року та Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 04.07.2024 року, було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи 22.05.2024 року 13:18:07 на суму 3000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 46750908, код авторизації 124247, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Згідно детального розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №7904143 від 19 травня 2024 року, здійсненого первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» слідує, що у відповідача наявна заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 36872,2 грн., з яких: 12415 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20857,2 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 24.04.2025 року укладено Договір факторингу №24042025, відповідно до якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.1.2. договору факторингу №19062023 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Відповідно до Реєстру Боржників до договору факторингу №24042025 від 24.04.2025 року слідує, що клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7904143 від 19 травня 2024 року у розмірі 36872,2 грн., з яких: 12415 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20857,2 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Платіжною інструкцією №22702 від 29.04.2025 підтверджено отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» плати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №24042025 від 24.04.2025 року в загальному розмірі 3562228,69 грн.
Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб'єкт персональних даних фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, враховуючи, що договір про надання споживчого кредиту №7904143 від 19.05.2024 року укладено його сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», чому передувала верифікація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі - на веб-сайті кредитодавця (creditplus.ua) із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця проживання, реквізитів карткового рахунку, а вказані у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, беручи до увагу ту обставину, що відповідач неодноразово здійснював погашення суми боргу за кредитом (а.с.4 відзиву на позовну заяву), відтак вказане підтверджує факт його укладення.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі №757/40396/20 (провадження №61-850св22).
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Таким чином, підписавши договір про надання споживчого кредиту №7904143 від 19.05.2024 року, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти (10000 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_2 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної картки. Вказане підтверджується також листами ТОВ «Пейтек» про здійснення переказу грошових коштів на вказану у договорі банківську картку.
Факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним.
Представник відповідача в своїх запереченнях посилається на відсутність доказів переходу прав вимоги за укладеним договором факторингу, які стосуються Договору про надання споживчого кредиту №7904143 від 19.05.2024 року. Однак, аналізуючи договір факторингу №24042025 від 24.04.2025 укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд не знаходить підтвердження вищезазначеним доводам.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу кредитора за кредитним договором №7904143 від 19.05.2024 року в сумі 36872,2 грн., що також підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників за Договором Факторингу від 24.04.2025 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №24042025 від 24.04.2025 ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 36872,2 грн., з яких: 12415 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20857,2 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників наявного в матеріалах справи.
Вищезгаданий договір чи реєстр боржників у судовому порядку не оспорювались та не визнавались недійсними чи фіктивними, а тому в силу статті 204 ЦК України правочин вважається дійсним, поки не доведено зворотне, а тому доводи з приводу недійсності чи неправомірності договору факторингу чи реєстру боржників не заслуговують на увагу.
Серед інших доводів відзиву на позовну заяву, представник відповідача зазначає про неправильність розрахунку розміру заборгованості.
З даними доводами представника відповідача суд погоджується з огляду на наступне.
Так, згідно детального розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №7904143 від 19 травня 2024 року, здійсненого первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» слідує, що у відповідача наявна заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 36872,2 грн., з яких: 12415 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20857,2 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3600 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву наведено власний розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за спірним кредитним договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Вищезазначену статтю було доповнено частиною п'ятою згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023, наступного змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).
При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %».
Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно) - з 21.08.2024 включно та надалі 1%.
Оскільки спірний Договір було укладено 19.05.2024 року, то розмір процентної ставки підлягає обрахуванню з розрахунку 1,5% за день, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Отже, загальний розмір процентів за користування споживчим кредитом протягом періоду нарахування з урахуванням положень ЗУ «Про споживче кредитування» та пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України відповідає наступному розрахунку:
1) 10000 *1,5% * 3 дні (за період з 19.05.2024 по 21.06.2024) = 450 грн.;
2) 13000 * 1,5% *51 днів (за період з 22.05.2024 по 11.07.2024) = 9945 грн.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, 11.07.2025 року від відповідача надійшов платіж на суму 12400 грн., частину з якого, а саме 2200 грн., всупереч пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України зараховано в якості сплати штрафу, який підлягав списанню під час воєнного стану.
Коректний розрахунок заборгованості який необхідно брати до уваги після 11.07.2024: (13000 +9945 +450) = 23395 (тіло + проценти) - 12400 = 10995 грн.
3) 10995 * 1,5% *4 дні (за період з 12.07.2024 по 15.07.1024) * 1,5% = 659,7 грн.
Відповідачем 15.07.2025 року зроблено платіж на суму 1365 грн. для погашення заборгованості.
Коректний розрахунок заборгованості який необхідно брати до уваги після 15.07.2024: (10995 + 659,7) = 11654,7 (тіло + проценти) - 1365 = 10289,7 грн.;
4) 10289,7 * 1,5% *35 днів (за період з 16.07.2024 по 19.08.2024) + 5402,10 грн.;
5) 10289,7 *1% *3 дні (за період з 20.08.2024 по 22.08.2024) = 308,7 грн.
Відповідачем 22.08.2025 року зроблено платіж на суму 7776,55 грн. для погашення заборгованості, який вказаний у картці обліку розрахунку заборгованості.
Коректний розрахунок заборгованості який необхідно брати до уваги після 22.08.2024: (10289,7 + 5402,10 + 308,7) = 16000,5 (тіло + проценти) - 7776,55 = 8223,95 грн. (після 22.08.2024 року залишилося тільки тіло кредиту);
6) 8223,95 * 1% *112 днів (за період з 23.08.2024 по 12.12.2024) = 9210,8
Враховуючи вищенаведений розрахунок, який відповідає законодавству, максимально допустимий розмір заборгованості, який включає тіло кредиту, а також відсотки за користування кредитом за період нарахування: 8223,95 (залишок тіла кредиту) + 9210,8 (відсотки) = 17434,75 грн., оскільки відповідач протягом періодів нарахування здійснив платежі на погашення суми боргу за кредитом на загальну суму 21541,55 гривень.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею, штрафами, то суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки ОСОБА_1 укладав кредитний договір з ТОВ "Авентус Україна" 19.05.2024 р, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України пеня та штрафи в розмірі 3600,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача, а підлягають списанню позивачем.
Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення на користь позивача, становить 17434,75 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8223,95 гривень, по процентам в розмірі 9210,8 гривень.
А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованість в розмірі 17434,75 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8223,95 гривень, по процентам в розмірі 9210,8 гривень.
Що стосується розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Гладинець О.І. надано правничу допомогу ОСОБА_1 у виді ознайомлення з матеріалами справи та участь в судових засіданнях (на розсуд адвоката), складання, подання відзиву та заперечень на позовну заяву, а також інших процесуальних документів для надання правничої допомоги. Згідно рахунку до Договору про надання правничої допомоги від 06.10.2025 року вартість наданих послуг становить 10000,00 гривень.
Як вбачається із Довідки про оплату правничої допомоги (послуг) адвоката Гладинець О.І., згідно рахунку №1 від 07.10.2025 року до Договору про надання правничої допомоги від 06.10.2025 року, вартість правничої допомоги складає 10000,00 грн. Суму згідно рахунку №1 від 07.10.2025 року сплачено.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, загальної тривалості судового засідання 34 хвилини та часткового задоволення позовних вимог, із ТОВ «ФК ЄАПБ» на користь відповідача слід стягнути 2500 гривень судових витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 гривень, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 17434,75*3028/36872,2= 1431,76 грн.
На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни, до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №7904143 від 19.05.2024 року у розмірі 17434 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 75 копійок, з яких: 8223 (вісім тисяч двісті двадцять три) гривні 95 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу; 9210 (дев'ять тисяч двісті десять) гривень 80 копійок сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) гривень 76 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Представник позивача, Кудіна Анастасія Вячеславівна, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача Гладинець Олександр Іванович, місцезнаходження АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийДочинець С. І.