Справа №592/11263/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Князєв В.Б.
Номер провадження 33/816/688/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
05 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. зі позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 29 червня 2024 року близько 22 год. 15 хв. в м. Суми по проспекту Перемоги, керував транспортним засобом «Audi A3», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено на місці зупинки, за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», проба позитивна 1,04 % проміле, з результатом погодився, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 грудня 2024 року, справу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що після продуття спеціального технічного засобу, з результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не погодився, та виявив бажання пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, але в подальшому відмовився.
Таким чином, після незгоди з показниками спеціального технічного засобу, результати проведеного працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп'яніння фактично втратило силу, а тому дії водія слід кваліфікувати саме як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Окрім цього, апелянт зауважує про те, що матеріали справи не містять доказів підтвердження належного його сповіщення про час, дату та місце судового розгляду складеного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Так, надсилання учаснику судового процесу судових викликів, відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, можливе лише за наявності заяви на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі. Проте, в матеріалах справи відсутні заяви апелянта або його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі.
Враховуючи вищевикладене, суддя безпідставно розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, тим самим порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відеозапис із нагрудних камер працівників поліції починаючи з 22:29:59 до 22:32:40 не фіксує жодних процесуальних дій. Саме в цей час, перебуваючи поруч із закладом охорони здоров'я, поліцейські погрожуючи апелянту найсуворішими заходами дисциплінарного впливу з боку його керівництва, подальшим тиском, змусили його відмовитися від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Дані дії працівників поліції суперечать законним вимогам та процесуальним нормам, що передбачають порядок фіксації вчинення правопорушення та порушують права апелянта.
В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає про те, що на проголошенні постанови судді він був відсутній, копію судового рішення не отримував, а попередній захисник ОСОБА_2 фактично самоусунувся від виконання свої обов'язків, вводив його в оману щодо стану розгляду справи. Відповідно, вважає вказані обставини є поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді, а тому просить їх поновити.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Ковпаківського районного суду м. Суми, 24 березня 2025 року, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на поставу судді суду першої інстанції від 02 грудня 2024 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку, апелянт зазначає постановлення судом судового рішення у відсутність його та захисника.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіривши представлені матеріали та доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 грудня 2024 року, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку на оскарження підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 29 червня 2024 року серії ААД № 747471;
- роздруківки приладу «Alcotest 7510» від 29 червня 2024 року, відповідно якого рівень алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 1,04 % проміле;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджено згода ОСОБА_1 із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Alcotest 7510»;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено відмова ОСОБА_1 проходити медичний огляд в КНП СОР «ОКМЦСНЗ»;
- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, які підтверджують керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів в апеляційного суду підстави відсутні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, чітко вбачається, як 29 червня 2024 року близько 22 год. 15 хв. в м. Суми по проспекту Перемоги, працівниками поліції було зупинено автомобіль «Audi A3», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 , працівники поліції виявили в останнього ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився.
Результат приладу «Alcotest Drager 7510» показав 1,04 % проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився та забажав проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, з метою проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Біля медичного закладу, працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 порядок проведення лікарем-наркологом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням аналогічного пристрою, який він продув на місці зупинки транспортного засобу.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд та погодився із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу.
Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не висловлював.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Що стосується доводів апелянта про те, що у протоколі, невірно кваліфіковано пункт ПДР України, який інкримінується останньому, то вони є надуманими та безпідставними, з врахуванням того, що за наявності результату проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу огляду, який склав 1,04 % проміле, при допустимому 0,2%, керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп'яніння було встановлено вірно, що у свою чергу свідчить про порушення саме п. 2.9 А Правил дорожнього руху.
Так, із долучених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, виявив бажання проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я.
Вже біля приміщення медичного закладу, ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд та на запитання працівників поліції чи погоджується він із результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, останній надав позитивну відповідь.
Вказане підтверджується проставленим особистим підписом водія в роздруківці приладу «Drager Alcotest 7510» та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на місці та складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не висловлював.
Згідно з положеннями пунктів 3 та 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічні положення містять пункти 6 та 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, згідно яких огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Отже за змістом наведених вище нормативних актів, у випадку відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловленої чіткої незгоди з його результатами, водій підлягає обов'язковому направленню поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, зважаючи на те, що водій ОСОБА_1 погодився із результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та відмовився від медичного огляду, судом вірно встановлено порушенням останнім саме п. 2.9 а ПДР України.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції здійснили відносно ОСОБА_1 психологічний тиск, внаслідок якого останнього було дискредитовано та складено протокол про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи, в тому числі з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не вбачається.
Згідно з відеозаписом події, ОСОБА_1 було роз'яснено правові наслідки відмови від проходження медичного огляду, також декілька разів уточнено працівниками поліції, чи погоджується водій із результатом продуття приладу «Drager Alcotest 7510».
Доводи апелянта про його неналежне сповіщення, що порушує вимоги ст. 268 КУпАП є суб'єктивними та надуманими у зв'язку із наступним.
Відповідно до відомостей протоколу ААД № 747471 від 29 червня 2024 року, ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.
Також в матеріалах справи містяться низка клопотань захисника Страшка Є.В. із зазначенням номеру телефону його та особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Саме за вказаним номером телефону, ОСОБА_1 неодноразово було сповіщено про дати та час розгляду його справи про адміністративне правопорушення належним чином - шляхом надіслання йому судової повістки в електронній формі відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року №28, (довідка сформована в електронному вигляді).
Таким чином, надавши суду номер телефону, як засіб зв'язку, та враховуючи дію на території України режиму «воєнний стан» таке електронне повідомлення (судова повістка в електронній формі) вважається прийнятним, оскільки можливість надіслання судових повісток і повідомлень в електронній формі надана судам Порядком, затвердженим наказом ДСА України №28 від 23 січня 2023 року.
Крім того належить зазначити, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при розгляді справи були виконані всі вимоги, передбачені ст. 268 КУпАП.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правильними.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 грудня 2024 року.
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.