Номер провадження: 22-ц/813/6626/25
Справа № 521/13599/24
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
06.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів, допит свідків,
встановив:
В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Хаджибейського районного суду м.Одеси від 12 червня 2025 року у спрааві за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 заявила клопотання про повторний допит свідка ОСОБА_4 , посилаючись на те, шо позивач у дебатах 12.05.2025 спростував її показання від 11.03.2025, стверджуючи, що бачив її лише двічі та що надані нею відомості є вигаданими. Ці твердження не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_4 , хрещена дитини, упродовж 2020-2024 років неодноразово контактувала з позивачем та може підтвердити обставини, які є значущими для вирішення спору та становлять допустимі докази відповідно до ст. 76, 78 ЦПК України, а саме: факти фізичного та психологічного насильства позивача, його погрози щодо вивезення дитини за кордон, перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем, а також неодноразові зустрічі з ним.
Крім того, ОСОБА_2 також подано клопотання про долучення до матеріалів справи Листа Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №?2893/01-20 від 01.09.2025 року, в обґрунтування якого зазначала, що у зв'язку із відсутністю пояснень та неучасті представників Органу опіки під час розгляду справи, її представником було направлено адвокатський запит, у відповідь на який Орган опіки надав Лист, у якому виклав аргументи, що стали підставою для прийняття Висновку №?4039/01-20 від 12.11.2024.
Розглянувши заявлені клопотання, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 92 ЦПК України сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як показаннями свідків (ч.1, п.3 ч.2 ст.76 ЦПК України).
У справі, що переглядається, відсутні підстави для повторного дослідження показань ОСОБА_4 , оскільки свідок вже надала свої показання у суді першої інстанції, а твердження про нібито спростування її показань не створюють нових обставин, що потребують повторного її допиту, у зв'язку із чим клопотання про повторний допит свідка не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи Листа Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №?2893/01-20 від 01.09.2025, колегія суддів вважає, що в його задоволенні теж слід відмовити, виходячи з наступного.
Частина 8 ст. 83 ЦПК України визначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.1-3 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
У постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 686/9366/20 (провадження № 61-8136св22) зазначено, що тлумачення п. 6 ч. 2 ст. 356, ч. ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
В даному випадку ОСОБА_2 , як на підставу для долучення до матеріалів справи доказів, а саме Листа Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №?2893/01-20 від 01.09.2025 посилається на відсутність пояснень та неучасть представників Органу опіки та піклування Хаджибейської РА ОМР у судових засіданнях суду першої інстанції, у зв'язку із чим адвокатом Куровської Є.А. було направлено адвокатський запит, у відповідь на який Орган опіки надав Лист, у якому виклав аргументи, що стали підставою для прийняття Висновку №?4039/01-20 від 12.11.2024.
Разом з тим, вказані доводи не є підставою для задоволення клопотання, оскільки наданий до суду Лист Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №?2893/01-20 від 01.09.2025 не був предметом дослідження під час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у справі.
Враховуючи вищезазначені норми процесуального права, наявні у матеріалах справи докази дозволяють встановити та надати оцінку фактичним обставинам справи, тому у задоволенні вищевказаного клопотання також слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 83, 367 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів, допит свідків відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, в касаційному порядку до Верховного Суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: