Номер провадження: 22-ц/813/1062/25
Справа № 521/21863/23
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.
Доповідач Вадовська Л. М.
09.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року у складі судді Михайлюка О.А., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 18 вересня 2023 року до суду з вищеназваним позовом до відповідача Військової академії (м. Одеса), вказав, що наказом від 29 серпня 2011 року №15 прийнятий на роботу до Військової академії (м. Одеса) на посаду наукового співробітника науково-організаційного відділення за контрактом як обраний за конкурсом.
10 лютого 2015 року уклав з Міністерством оборони України контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України строком на п'ять років.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 17 лютого 2015 року №34 був звільнений з посади наукового співробітника науково-організаційного відділення по пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України у зв'язку із призовом на військову службу.
Звільнення оскаржив до суду. Постановою Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року у справі №521/9632/17 скасовано рішення Малиновського районного суд м. Одеси від 08 листопада 2017 року в частині стягнення середнього заробітку та ухвалено нове рішення в цій частині, яким стягнуто з Військової академії (м. Одеса) середній заробіток за період з 17 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року в сумі 36 677,48 грн. В порядку виконання судового рішення в справі №521/9632/17 Військовою академією (м. Одеса) 05 серпня 2023 року виплачений середній заробіток за період з 17 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року в сумі 29525,37 грн. (з урахуванням податків та зборів). У справі №521/9632/17 було встановлено, що Військова академія (м. Одеса) у період з 17 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року зобов'язана була зберігати за ОСОБА_1 місце роботи на виплачувати середній заробіток відповідно до статті 119 КЗпП України. Отже, відповідач Військова академія (м. Одеса) остаточно розрахувався з ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням 05 серпня 2023 року, при тому, що мав розрахуватися 31 серпня 2015 року.
Позивач ОСОБА_1 зазначив, що оскільки його було звільнено з посади наукового співробітника науково-організаційного відділення Військової академії (м. Одеса) 17 лютого 2015 року, а остаточно розрахунок проведено 05 серпня 2023 року на виконання судового рішення у справі №521,9632/17, то відповідачем затримано розрахунок при звільненні з 31 серпня 2015 року по 05 серпня 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що на підставі частини 1 статті 117 КЗпП України (в редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) має право на середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач ОСОБА_1 остаточно просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 серпня 2015 року по 05 серпня 2023 року включно;
стягнути з Військової академії (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 серпня 2015 року по 05 серпня 2023 року включно в сумі 563039,78 грн. (а.с.1-2, 15-17).
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі (а.с.26).
Відповідач Військова академія (м. Одеса) позов не визнав, зазначивши, що постанова Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року у справі №521/9632/17, залишена без змін постановою Верховного Суду від 02 червня 2023 року. Судовим рішенням у справі №521/9632/17 вирішено вимоги про стягнення середнього заробітку за період з 17 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року та, відповідно, відмовлено у стягненні після 31 серпня 2015 року. Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України, так як є рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. Приведено судову практику щодо співмірності стягнень на підставі статті 117 КЗпП України та законодавче обмеження щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що було чинним на час фактичного розрахунку (а.с.45-47, 53-56, 101-105).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової академії (м. Одеса) про закриття провадження у справі (а.с.99).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.100-112).
Висновок суду мотивовано безпідставністю вимог. Судовим рішенням у справі №521/9632/17 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку встановлено, що середній заробіток на час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню з 17 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року та за цей період середній заробіток і був стягнутий на користь позивача та виплачений відповідачем 05 серпня 2023 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.116-118).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу Військова академія (м. Одеса) заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги, обґрунтувавши підтриманням позиції, що була викладена у відзиві на позов.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення вимог з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 22 серпня 2011 року №15 був прийнятий на роботу до Військової академії (м. Одеса) на посаду наукового співробітника науково-організаційного відділення за контрактом, як обраний за конкурсом; строк дії контракту 31 серпня 2015 року.
10 лютого 2015 року ОСОБА_1 уклав з Міністерством оборони України контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України; строк дії контракту п'ять років.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 17 лютого 2015 року №34 ОСОБА_1 звільнено з посади наукового співробітника науково-організаційного відділення згідно пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України у зв'язку з призовом на військову службу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року в справі №521/9632/17 стягнуто з Військової академії (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 17 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року в розмірі 36677,48 грн., оскільки за ОСОБА_1 відповідно до статті 119 КЗпП України зберігалася посада та середній заробіток у Військовій академії (м. Одеса) до 31 серпня 2015 року (закінчення терміну дії контракту), де він працював до призову на військову службу.
На виконання судового рішення в справі №521/9632/17 грошові кошти в сумі 36677,48 грн. виплачені ОСОБА_1 05 серпня 2023 року (перераховано 29525,37 грн. після відрахування ПДФО та військового збору).
Щодо нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України (в редакції, чинній станом на 31 серпня 2015 року) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
ОСОБА_1 був звільнений наказом від 17 лютого 2015 року із займаної у Військовій академії (м. Одеса) з посади у зв'язку з призовом на військову службу, проте за ним зберігалася посада до 31 серпня 2015 року. Оскільки належні ОСОБА_1 від Військової академії (м. Одеса) суми станом на 31 серпня 2015 року не були виплачені, то у Військової академії (м. Одеса) виник обов'язок виплати ОСОБА_1 середнього заробітку в порядку частини 1 статті 117 КЗпП України.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 117 КЗпП України викладено в такій редакції: у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №306/2708/23, серед іншого, вказала наступне.
Щодо принципу зворотної дії в часі.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Особливість внесених Законом №2352-ІХ змін полягають в тому, що попередня редакція статті 117 КЗпП України не містила обмеження стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку шестимісячним строком.
Тобто вказані вище зміни пом'якшують відповідальність роботодавця за неналежне виконання обов'язку з проведення повного розрахунку при звільненні працівника.
Разом з тим, у Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-7/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Таким чином, пом'якшення відповідальності, передбаченої Законом №2352-ІХ, не може застосовуватися до роботодавця - юридичної особи, відтак нова редакція статті 117 КЗпП України не може застосовуватись до правовідносин, що виникли і закінчилися до 19 липня 2022 року.
Щодо принципу безпосередньої дії.
Проаналізувавши наведені норми трудового законодавства та рішення Конституційного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом №2352-ІХ, проте не припинилися або припинилися після набрання ним чинності (триваючі правовідносини), з 19 липня 2022 року слід застосовувати положення статті 117 КЗпП України у новій редакції та обмежувати нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями.
Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено 05 серпня 2023 року.
Отже, протягом період часу з 31 серпня 2015 року по 05 серпня 2023 року права ОСОБА_1 були порушені затримкою розрахунку і відповідно до положень статті 117 КЗпП України та наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду він мав право на стягнення середнього заробітку за період з 31 серпня 2015 року по 19 січня 2023 року.
Передбачені статтею 233 КЗпП України строки звернення із заявою про вирішення трудового спору дотримано, так як розрахунок проведено 05 серпня 2023 року, до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся 18 вересня 2023 року.
Щодо зменшення розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23 зробила висновки, що суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Так, обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 КЗпП України після 19 липня 2022 року Законом України від 1 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», встановлює максимальну межу відповідальності роботодавця, але не скасовує необхідності застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру компенсації.
Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки потрібно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою ВС у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.
У справі, що переглядається, сума затриманого розрахунку становила 36677,48 грн.
Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку, що підлягає проведенню на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 та виходячи із середньоденної заробітної плати 279,9 грн., що був розрахований у справі №521/9632/17, становить у рази більшу суму.
Виходячи з фундаментальних принципів розумності та справедливості, а також компенсаційного характеру відповідної виплати обґрунтованим є присудження до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі, що не є більшим суми затриманого розрахунку 36677,48 грн.
В порядку статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню за розгляд справи в суді першої інстанції судовий збір в сумі 1073,60 грн., за розгляд справи в суді апеляційної інстанції судовий збір в сумі 1610,40 грн., а всього в загальній сумі 2684,00 грн.
Справа в суді апеляційної інстанції призначалась до розгляду на 12 червня 2025 року, 16 жовтня 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи про розгляд справи повідомлені, підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 16 жовтня 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 36677,48 грн.
Стягнути з Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020) на користь держави судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 09 грудня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
Є.С.Сєвєрова