Номер провадження: 22-ц/813/3142/25
Справа № 947/9951/24
Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А.
Доповідач Драгомерецький М. М.
12.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Сегеди С.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
за участю: відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Скиби Є.А.,
переглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Євген Анатолійович, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентослов» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентослов» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , 1938 року народження, та ОСОБА_4 , 1938 року народження. 05 липня 1980 року позивачка ОСОБА_2 змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . 14 березня 1989 року ОСОБА_2 змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 померла. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, у вигляді земельної ділянки площею 0.0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, у вигляді земельної ділянки площею 0.0815 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 26,7 м.кв, (житловою площею 14,7 м.кв, веранда 12,0 м.кв, навіси, літня кухня, сараї, вбиральня, теплиці, мощення, цистерна, вигрібна яма). У встановленому законом порядку позивачка ОСОБА_2 звернулась до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва на право на спадщину за законом, як спадкоємець першої черги від:
-померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер якої 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0.0815 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі заяви позивачки від 20.01.2021 про прийняття спадщини майна померлої ОСОБА_4 , а саме приватної власної земельної ділянки площею 0.0513 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 , приватної власної земельної ділянки площею 0.0800 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. 09 березня 2021 року заведена спадкова справа №5/2021.
10 червня 2021 року нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. було відмовлено у видачі позивачці свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:40:014:0019 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим що вказана земельна ділянка належить на підставі рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 іншій особі.
На підставі заяви позивачки від 20.01.2021 про прийняття спадщини майна померлого ОСОБА_3 , а саме приватної власної земельної ділянки площею 0.0800 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. 09 березня 2021 року заведена спадкова справи №6/2021.
10 червня 2021 року нотаріусом було відмовлено у видачі позивачці свідоцтва на спадщину за законом на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із тим що вказаний будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, належить на підставі рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 іншій особі.
За відомостями Реєстру постійно діючих третейських судів, 05 березня 2005 року зареєстровано постійно діючий третейський суд Асоціації «МІАР-ТС». Таким чином, як зазначає позивачка, на момент ухвалення рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004, такого суду не існувало. Згідно Довідки архіву Приморського районного суду м. Одеси вбачається, що згідно алфавітних покажчиків за 2004 рік цивільна справа згідно рішення Третейського суду Асоціації «МІАР-ТС» від 30.09.2004 по справі №ТС- 47/4КВП/2004, ухваленого суддею Третейського суду Асоціації «MIAP-ТС» Кліменко В.П., згідно якого ухвалено «визнати дійсним договір купівлі-продажу від 08.02.2004 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не реєструвалася, відповідно і виконавчі листи не видавались. З реєстраційної справи №01.02-1, 2341911251101 вбачається що 20 квітня 2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Голубенко А.В. на підставі заяви ОСОБА_1 , рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:40:014:0019. 08 червня 2021 року реєстратором Голубенко А.В. були проведені реєстраційні дії щодо вилучення вказаного запису як помилкового, що під час камеральної перевірки Міністерством юстиції України визнано незаконним. У акті від 12.11.2021 за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора Голубенко А.В. виявлено, що вона 08 червня 2021 року безпідставно, поза процедурою державної реєстрації вилучила запис №41598972 про право власності за ОСОБА_1 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5110136900:40:014:0019, що є порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, також встановлено, що ОСОБА_1 не подано, а державним реєстратором Голубенко А.В. не витребувано виконавчий документ, виданий компетентним судом щодо виконання рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004.
Станом на 25 січня 2024 року, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відсутній запис про право власності за ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:40:014:0019. Рішенням №2/2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентослов» та актом приймання передачі майна від 02.04.2021 підтверджується, що співзасновник ОСОБА_1 передав до статутного капіталу Товариства житловий будинок загальною площею 300,4 кв.м, житловою площею 127 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 25 січня 2024 року згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутній запис про право власності за ТОВ «Бентослов» щодо будинку загальною площею 300,4 кв.м, житловою площею 127 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
З витягу з реєстру досудового розслідування від 02 вересня 2021 року вбачається, що слідчий Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2021, справа №947/22262/21 щодо зобов'язання внесення відомостей до ЕРДР за заявою адвоката Кліменка Володимира Павловича, який діє в інтересах громадянки ОСОБА_2 , в якій вказує про те, що невстановлені особи шляхом оману заволоділи земельною ділянкою за кадастровим номером 5110136900:40:014:0019, за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушили право на спадщину ОСОБА_2 , та спричинили майнову шкоду останній, сума якої встановлюється (ЖЕО 23250 ) вніс відомості до ЄРДР та розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021162480001283 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
При наведених вище обставинах, позивачка ОСОБА_2 вважала, що вона вправі звернутися до суду з позовом до відповідачів про витребування від них з чужого незаконного володіння майна, права на яке вона отримала в результаті прийняття спадщини від померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 .
В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачами не було подано відзиву на позовну заяву.
В судове засідання в суді першої інстанції позивачка та її представник не з'явилася. Адвокат Кліменко В.П. через підсистему «Електронний Суд» до суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Відповідачі в засідання не з'явилися.
22 серпня 2024 року заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентослов» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності задоволено.
Витребувано земельну ділянку площею 0.0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги на земельну ділянку площею 0,0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано земельну ділянку площею 0.0815 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Бентослов" на користь ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги на земельну ділянку площею 0.0815 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Бентослов" на користь ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 26,7 м.кв., (житловою площею 14,7 м.кв, веранда 12,0 м.кв, навіси, літня кухня, сараї, вбиральня, теплиці, мощення, цистерна, вигрібна яма).
Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бентослов" на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору у розмір 15 140 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 27 000 грн, а всього 42 140 грн.
10 жовтня 2024 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сокалюка В.П. про перегляд та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2024 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентослов» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Євген Анатолійович, подав апеляційну скаргу в якій просить суд заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2024 року в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки та про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив.
В судове засідання, призначене на 12 листопада 2025 року об 15 год 30 хв з'явились відповідач - ОСОБА_1 та його представник - адвокат Скиба Є.А., інші учасники справи до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками, наявними в матеріалах справи (т. 2, а.с. 97, 102).
Відповідачу ТОВ «Бентослав» судова повістка направлялась апеляційним судо на офіційну адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2, а.с. 83), проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, оскільки судова повістка направлялась на відому суду адресу місця проживання скаржника та враховуючи, що отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а саме суду, апеляційний суд в достатній мірі виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з'явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Згідно положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення вказаним вимогам відповідає, а подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 одержав земельні ділянки та будинок, безвідплатно, на підставі неіснуючого на той час рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС».
Відповідач ТОВ «Бентослов» отримав будинок та земельну ділянку на якій знаходиться цей будинок безпідставно від відповідача ОСОБА_1 , який отримав це майно на підставі рішення неіснуючого Третейського суду Асоціації «Міар-ТС».
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є донькою ОСОБА_3 , 1938 року народження, та ОСОБА_4 , 1938р.н. Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.08.1959.
05 липня 1980 року позивачка ОСОБА_2 змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу на бланку серії НОМЕР_2 від 05.07.1980.
14 березня 1989 року ОСОБА_2 змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_3 від 14.03.1989.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 28.09.2020.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0.0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №053665 від 01.07.2005).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 12.11.2020.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0.0815 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 26,7 кв.м, (житловою площею 14,7 кв.м, веранда 12,0 кв.м, навіси, літня кухня, сараї, вбиральня, теплиці, мощення, цистерна, вигрібна яма). На підтвердження чого позивачем надано державний Акт на право власності на земельну ділянку серії І-ОД №012391, технічний паспорт від 20.03.1998 (оригінал - у КП "Міське агентство з приватизації житла"), свідоцтво про право власності на садовий будинок від 25.03.1998 за № НОМЕР_6 , видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів.
У встановленому законом порядку позивачка ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва на право на спадщину за законом, як спадкоємець першої черги від:
- померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер якої 5110136900:40:014:0019, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді: садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0.0815 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі заяви позивачки від 20.01.2021 про прийняття спадщини майна померлої ОСОБА_4 , а саме: приватної власної земельної ділянки площею 0.0513 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 ; приватної власної земельної ділянки площею 0.0800 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. 09 березня 2021 року заведено спадкову справу №5/2021.
10 червня 2021 року нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. було відмовлено у видачі позивачці свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:40:014:0019 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що вказана земельна ділянка належить на підставі рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 іншій особі. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії видано 10 червня 2021 року.
На підставі заяви позивачки від 20.01.2021 про прийняття спадщини майна померлого ОСОБА_3 , а саме - приватної власної земельної ділянки площею 0.0800 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. 09 березня 2021 року заведено спадкову справу №6/2021.
10 червня 2021 року нотаріусом було відмовлено у видачі позивачці свідоцтва на спадщину за законом на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із тим, що вказаний будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, належить на підставі рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 іншій особі. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії видано 10 червня 2021 року.
Копію спадкової справи №5/2021 від 09 березня 2021 року та №6/2021 від 09 березня 2021 року було досліджено судом першої інстанції під час розгляду справи (оригінали знаходяться у нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю.).
З метою захисту свої порушених прав в червні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги на земельну ділянку, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 ,, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовлено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_8 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення щодо обґрунтування мотивів висновків суду щодо визнання права власності на будинок та земельну ділянку АДРЕСА_2 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Одеським апеляційним судом у постанові від 30 січня 2024 року вказано на неефективність обраного позивачкою способу захисту порушеного права, оскільки на момент розгляду справи ОСОБА_1 зареєстрований власником земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, на що не впливає вилучення держаним реєстратором запису про право власності останнього поза процедурою державної реєстрації. Належним способом захисту прав позивача є витребування майна з чужого незаконного володіння, у справі про визнання права власності в порядку спадкування за законом добросовісність набувача не є предметом доказування.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що є неналежним відповідачем у даній справі, адже не здійснював жодних дій для реєстрації права власності на спірне майно, не звертався до відповідних державних органів та не передавав спільне майно до статутного капіталу ТОВ «Бентослов». Також апелянт вважає неспівмірною суму витрат на правову допомогу, яка була з нього стягнута на користь позивачки.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.
За змістом статті 392 ЦК України, передбачений нею спосіб захисту спрямований не на виникнення за рішенням суду права власності позивача, а на підтвердження наявного у позивача права власності, набутого раніше на законних підставах.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачка ОСОБА_2 є рідною дочкою померлих ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , отже є спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців у померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 немає.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Обов'язковою умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
У встановленому законом порядку ОСОБА_2 прийняла від померлих своїх батьків право на спадкування: земельної ділянки, кадастровий номер якої 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . А тому, на зазначені вище об'єкти нерухомого майна відбувся перехід усіх прав та обов'язків від померлих батьків позивачки ОСОБА_2 до неї.
Ст. 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Згідно з постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 10.06.2021 нотаріусом було відмовлено у видачі ОСОБА_9 свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтва на спадщину за законом на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із тим що було з'ясовано наявність рішення Третейського суду Асоціації «Міар-ТС» від 30.09.2004 по справі №ТС-47/4-КВП/2004, на підставі якого право власності на вказані об'єкти належить іншій особі.
Також вбачається, що відповідачі заволоділи земельною ділянкою площею 0.0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , садовим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельною ділянкою площею 0.0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення третейського суду, ухваленого 30 вересня 2004 року третейським суддею Кліменко В.П..
П. 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме маи?но та і?х обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державноі? реєстрації? права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме маи?но, речові права на яке підлягають державній? реєстрації?, чи и?ого дубліката.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме маи?но та і?х обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме маи?но та і?х обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіціи?не визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме маи?но, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостеи? до Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но.
За змістом наведеноі? норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом и?ого державноі? реєстраціі?. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якіи? особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такоі? підстави закон не передбачає.
Згідно ст. 2 Закону України «Про третейські суди» в редакції станом на час винесення рішення третейського суду, третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про третейські суди» сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів; за домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.
Вимоги до рішення третейського суду викладені в ст. 46 Закону України «Про третейські суди», відповідно до якої рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - засновника цього третейського суду. Підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.
На момент винесення рішення Третейського суду асоціації «Міар-ТС» в м. Одесі від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 Закон України «Про третейські суди» допускав можливість розгляду справ третейськими судами щодо нерухомого майна, однак в подальшому Законом № 1076-VI (1076-17) від 05.03.2009 до Закону України «Про третейські суди» було внесено зміни, які виключали можливість розгляду справ у спорах щодо нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про третейські суди», сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
В той же час, частиною третьою статті 55 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.
Отже, для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення Третейського суду асоціації «Міар-ТС» в м. Одесі від 30 вересня 2004 року по справі №ТС-47/4-КВП/2004 необхідним та обов'язковим було звернутись до суду за видачею виконавчого документа, однак вказаного не було здійснено, а Державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Голубенко А.В. було внесено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:40:014:0019 лише на підставі вказаного рішення третейського суду.
Згідно відомостеи? з Реєстру Постіи?но діючих третеи?ських судів 05 березня 2005 року зареєстровано Постіи?но діючии? третеи?ськии? суд Асоціаціі? «МІАР-ТС».
Тобто, рішення по справі №ТС-47/4-КВП/2004 Третейського суду Асоціації «Міар-ТС», яке було підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій від 10.06.2021 та реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:40:014:0019 було винесено за 156 днів до початку реєстрації Третейського суду Асоціації «Міар-ТС».
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що з'ясовані в ході розгляду справи обставини свідчать про незаконність рішення, на підставі якого почалась реєстрація права власності спірного майна, свідоме підроблення з метою введення в оману, та в сукупності встановлені обставини спростовують факт існування у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0.0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0.0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій для реєстрації права власності на спірне майно та не звертався до судових органів для отримання відповідних рішень не спростовують факту того, що на підставі неіснуючого рішення третейського суду було відчужено у батьків позивачки ОСОБА_2 належне їм майно, що в подальшому стало перешкодаю для оформлення ОСОБА_2 належного їй, як спадкоємцю першої чарги, спадкового майна після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..
Крім того, слід наголосити на тому, що відсутність дій ОСОБА_1 , спрямованих на реєстрацію права власності на спірне майно, не виключає факт незаконності відчуження спірного майна на користь ТОВ «Бентослов».
Апеляційний суд також вважає вірним те, що відповідач ТОВ «Бентослов» знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину так як, рішення третеи?ського суду Асоціаціі? «МІАР-ТС» було винесено 30 вересня 2004 року при наявності на першому аркуші вищезазначеного рішення знизу зліва надпису «Свидетельство №1 о госрегистрации віданное Одесским обласнім управленим юстиции 05-03-2005», відсутність виконавчого документа, відсутність нотаріального підпису третейського судді і т.д.) в тому числі про те, що відповідач ОСОБА_1 не мав права відчужувати вищезазначене майно. Це може свідчити про недобросовісність набувача, так як відповідач ТОВ «Бентослов» міг передбачити негативні наслідки для себе, приймаючи нерухоме майно в натурі за актом приймання передачі майна від 02.04.2021, рішенням №2/2021 загальних зборів учасників ТОВ «Бентослов».
Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Отже, так як вбачається, що відповідачі заволоділи земельною ділянкою площею 0.0513 га, кадастровий номер 5110136900:40:014:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , садовим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельною ділянкою площею 0.0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без будь якої правової підстави, а саме виключно на підставі підробленого рішення неіснуючого третейського суду, ухваленого неіснуючим на 30 вересня 2004 року третейським суддею Кліменко В.П., рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повній мірі відповідає вимогам законності, обґрунтованості та повністю відповідає принципам цивільного судочинства.
Щодо обґрунтованості стягнутої на користь позивачки суми витрат на правову допомогу, то апеляційний суд також відхиляє такі доводи апеляційної скарги та вказує наступне.
Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачкою ОСОБА_2 у позовній заяві була заявлена вимога про стягнення на її користь з відповідачів суми понесених нею судових витрат, зокрема витрат на професійну правову допомогу у розмірі 27 000 грн.
На підтвердження понесеної суми було надано до суду договір №258Ц/2021-04.06 про надання правової допомоги в цивільній справі.
Згідно наданого договору, адвокатом Кліменко В.П. здійснюється наступна правова допомога: складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, поданян до суду позовної заяви, представництво інтересів клієнта ( ОСОБА_2 ) у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентослов» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності.
Також згідно вказаного договору, плата праці представника складає 27 000 грн. Вказана сума була сплачена клієнтом до підписання договору в повному обсязі.
Вказані обставини підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру.
Слід наголосити, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, апелянтом ОСОБА_1 не надано.
Відтак, наведені скаржником у апеляційній скарціц доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими судами обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суду на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Євген Анатолійович - залишити без задоволення.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 24 листопада 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда