Справа № 504/2831/25
Номер провадження 2/504/2897/25
08.12.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.,
секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №16.12.2024-100000295 від 16.12.2024 року у розмірі 20311,99 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином, в порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.
05.12.2025 року представники позивача Чайка І.В. та Рассказов Д.І. через систему «Електронний суд» звернулися до суду з заявами, в яких просили прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі. Крім того, просили повернути 50 % судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
У зв'язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Дослідивши подані до суду документи та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.3 ст.206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Як вбачається з п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки, представники позивача відмовилися від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права сторін, наслідки відмови від позову представникам позивача зрозумілі, а тому, суд вважає за необхідне прийняти відмову представників позивача від позову та закрити провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного та керуючись: ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 43, 49, 142, 206, 247, 255, 260, 261 ЦПК України, -
ухвалив:
Прийняти відмову представників позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Чайки Ірини Володимирівни та Рассказова Даніїла Ігоровича від позову по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Литвинюк А. В.