Справа 688/4157/25
№ 3/688/955/25
Постанова
Іменем України
02 грудня 2025 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , посвідчення офіцера НОМЕР_2 , видане командиром військової частини НОМЕР_3 від 20 вересня 2018 року, РНОКПП НОМЕР_4 ,
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЛВХ №322 від 26 серпня 2025 року, майор ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 липня 2024 року №15, зарахований до списків особового складу військової частини та призначений на посаду командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Під час виконання своїх посадових обов'язків, майор ОСОБА_1 неналежним чином виконав вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, не забезпечив належного дотримання контролю за наявністю особового складу, не забезпечив дотримання військової дисципліни у розташуванні підрозділу на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), внаслідок чого підпорядковані військовослужбовці здійснили самовільне залишення військової частини та призвело до того, що в період з 01 по 25 серпня 2025 року самовільно залишили розташування підрозділу та військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) військовослужбовці мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 - у кількості 25 осіб.
Враховуючи вищевикладене, майор ОСОБА_1 , недбало ставлячись до виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану і особливого періоду, не забезпечив дотримання військової дисципліни підпорядкованими військовослужбовцями, не вжив заходи щодо запобігання надзвичайним подіям, кримінальним, іншим правопорушенням серед підлеглого особового складу, не здійснював заходи щодо проведення з особовим складом індивідуальної виховної роботи, морально-психологічного забезпечення бойової підготовки, не забезпечив встановлення в підрозділі такого внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання Законів України та положень Статутів ЗС України та особисто не виконав покладені на нього обов'язки Статутами ЗС України та іншими нормативно - правовими актами.
Таким чином, командир мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , під час виконання своїх посадових обов'язків, як військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (Недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду).
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що з призваними військовослужбовцями ним проводився інструктаж щодо дотримання положень Статутів ЗС України та недопущення вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, про що останні особисто розписувались у відповідних журналах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому продовжений та діє до даного часу.
Відповідно до ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України& визначено, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від протиправних дій, виявляти повагу до командирів (начальників), сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані докази судом встановлено, що згідно наказу №15 від 09 липня 2024 року майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 20 червня 2024 року №662 на посаду командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 09 липня 2024 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вважати таким, що з 09 липня 2024 року приступив до виконання обов'язків за посадою.
Відповідно до матеріалів справи в період з 01 по 25 серпня 2025 року самовільно залишили розташування підрозділу та військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) військовослужбовці мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 - у кількості 25 осіб.
При вирішенні питання про адміністративну відповідальність суддя враховує особу порушника, те, що ним проводився відповідний інструктаж з новоприбулими військовослужбовцями, а також відсутність даних неналежного виконання службових обов'язків, які б мали наслідком самовільне залишення військової частини, а тому суддя дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що, на думку суду, буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, несення служби, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 172-15, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя