Справа № 574/1063/25
Провадження 3/574/524/2025
"09" грудня 2025 р. м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст.173-2 КУпАП,
До Буринського районного суду Сумської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №778250 від 03.12.2025 року, який міститься у вказаних матеріалах, 29.11.2025 року близько 18 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою в її бік та не хотів покидати її господарство, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та про причини неявки не повідомив.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, також в судове засідання не з'явилась без повідомлення причин своєї неявки.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою.
За наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п.14 ч.1 ст.1 цього Закону).
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції чинній з 19.12.2024 року слідує, що адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства на даний час настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП в редакції чинній з 19.12.2024 року, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, станом на даний час адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає у випадку, якщо внаслідок умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру обов'язково настали наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, як вбачається з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.11.2025 року та письмових пояснень ОСОБА_2 від 29.11.2025 року остання про заподіяння ОСОБА_1 будь-якої шкоди її фізичному або психічному здоров'ю, а також в чому така шкода полягає не вказувала.
Жодних інших доказів (якими можуть бути висновки експертів, довідки медичних установ тощо) на підтвердження того, що діями ОСОБА_1 було заподіяно шкоду фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 до протоколу також не додано.
З огляду на викладене, хоч діяння ОСОБА_1 формально й містять ознаки психологічного насильства, зазначені в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», втім, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю ОСОБА_2 ..
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
У ст.62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Гук Т.Р.