09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 400/6048/25
адміністративне провадження № К/990/49750/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025
у справі № 400/6048/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-Х1І, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням посадового окладу за 32 тарифним розрядом, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХН, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням посадового окладу за 32 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 3,52 (співвідношення розміру посадовою окладу до 01.01.2018 - 1 200,00 грн), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії за посадою начальник штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_1 , з врахуванням наступних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: посадовий оклад (32 тарифний розряд) (тарифний коефіцієнт 3,52) - 6200,00; оклад за військове звання - 1410,00; надбавка за вислугу років - 45 % - 3420,00; надбавка за особливості служби - 65,% - 7 169,50; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 20,0% - 1 240,00; надбавка за кваліфікацію - 7,0% - 434,00; премія -35,0% -2 170,00, всього - 22 043,50 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-Х1І, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням посадового окладу за 32 тарифним розрядом, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХН, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням посадового окладу за 32 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 3,52 (співвідношення розміру посадовою окладу до 01.01.2018 року - 1 200,00 грн.), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії за посадою начальник штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_1 , з врахуванням наступних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: посадовий оклад (32 тарифний розряд) (тарифний коефіцієнт 3,52) - 6200,00 грн.; оклад за військове звання - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років - 45 % - 3420,00 грн.; надбавка за особливості служби - 65% - 7 169,50 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 20 % - 1 240,00 грн.; надбавка за кваліфікацію - 7 % - 434,00 грн.; премія -35 % -2 170,00 грн., всього - 22 043,50 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали надійшло клопотання, в якому, скаржник просив відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі №400/6048/25 до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у задоволенні клопотання про відстрочення строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, повернуто апеляційну скаргу внаслідок неусунення недоліків, визначених ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025.
01.11.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ч.1,2 ст.8 ЗУ "Про судовий збір", апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан та причини на обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначені апелянтом, в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачає перелік умов за який суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Проте, апелянт не підпадає під вичерпний перелік зазначеної статті.
Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Повертаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скаржником не усунуті.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі № 400/6048/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук