09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №440/10311/24
адміністративне провадження №К/990/49517/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 440/10311/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00106362405 від 22 липня 2024 року, згідно з яким збільшено ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» в частині донарахування в сумі 600 118,01 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00106262405 від 22 липня 2024 року, згідно з яким збільшено ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в частині донарахування в сумі 50 009,83 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-00106272405 від 22 липня 2024 року про сплату ФОП ОСОБА_1 заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску в частині донарахування в сумі 46 479,52 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення №00106312405 від 22 липня 2024 року, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції за своєчасно не сплачений єдиний внесок у розмірі 19 614,90 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00106342405 від 22 липня 2024 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 461 901,70 грн, з них: за податковими зобов'язаннями на суму 369 521,36 грн та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 92 380,34 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00106362405 від 22 липня 2024 року в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» у загальній сумі 508 168,16 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 406534,53 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 101 633,63 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00106262405 від 22 липня 2024 року в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в загальній сумі 42 347,35 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 33 877,88 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 469,47 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5 505,16 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено 13 серпня 2025 року у відкритому судовому засіданні (повний текст постанови складено 14 серпня 2025 року). Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 28 листопада 2025 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зазначає, що первинну касаційну скаргу було подано у строки, встановлені статтею 329 КАС України. Також наводить практику Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року та від 05 листопада 2025 року касаційні скарги було повернуто.
Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг неодноразово надавав скаржнику роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, зокрема в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Втім, повторно звертаючись до суду, скаржник так і не виконав вимог, визначених у відповідних ухвалах.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 440/10311/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко