09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №480/4063/25
адміністративне провадження № К/990/49920/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської ОТГ про стягнення шкоди,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Липоводолинської ОТГ, в якому просив суд в одному примірнику позову «Стягнути матеріальні збитки у розмірі 30 000,00 доларів та моральну шкоду у розмірі 500000,00 доларів, які повинні бути виплачені ОСОБА_1 . Україною, як правонаступниця УРСР», в іншому примірнику позовної заяви просив «Стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 30 000,00 доларів та моральну шкоду у розмірі 500000,00 доларів, заподіяні владою 1917-2025 р., незаконно захоплену власність і їхньою безгосподарською діяльністю».
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської ОТГ про стягнення матеріальних збитків у розмірі 30 000,00 доларів та моральної шкоди у розмірі 500000,00 доларів, які повинні бути виплачені ОСОБА_1 . Україною, як правонаступниця УРСР (моральну шкоду у розмірі 500000,00 доларів, заподіяні владою 1917-2025 р., незаконно захоплену власність і їхньою безгосподарською діяльністю).
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року залишено без змін.
21 листопад 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у цій справі.
Так, згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, може бути оскаржена в касаційному порядку.
Верховний Суд зазначає, що оскаржувана постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року переглянула та залишила без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, у зв'язку з чим предметом касаційного оскарження є ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року.
Так, постановляючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що враховуючи заявлену позивачем вимогу до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також беручи до уваги відсутність інших заявлених позивачем позовних вимог стосовно оскарження актів, дії або бездіяльності цього відповідача, вказаний спір не поширюється на юрисдикцію адміністративних судів, оскільки останній не стосується захисту прав, свобод чи інтересів позивача сфері публічно-правових відносин, а стосується виключно майнового права позивача, передбаченого, зокрема статтею 23 ЦК України.
Суди наголосили, що питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов'язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.
Суди вказали, що позов у цій справі пред'явлений з метою захисту саме цивільного права та інтересу, що унеможливлює його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Враховувавши викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, застосував пункт 1 частини першої статті 170 КАС України та відмовив у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції роз'яснив позивачу, що за правилами частини першої статті 19 ЦПК України його вимоги про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди підлягає розгляду у місцевому загальному суді за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Водночас дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі позивачем не викладені порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або процесуального права.
Отже, позивач не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає порушення норм матеріального та/або процесуального права, яку допустив, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської ОТГ про стягнення шкоди.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур