Справа № 526/2040/25 Номер провадження 22-ц/814/3958/25Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
27 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Панченка О.О.,
Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Черкова В.Г., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів,-
Зміст позовних вимог
У червні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Рой І.В. завернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначала, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320483000:00:001:0655, площею 1,7723 га (рілля), розташованої на території Великобудищанської (до об'єднання Книшівської) сільської ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області
Згідно договору оренди землі №б/н від 16.11.2015, додаткової угоди від 01.05.2018 до договору оренди землі №б/н від 15.11.2015, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.
Відповідно до п.5 Договору оренди землі з врахуванням додаткової угоди - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5320483000:00:001:0655 становить 68217,08 грн.
Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 01.05.2018 до договору оренди землі - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що складає 6821,71 грн.
Відповідно до п.10 Договору оренди землі - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Відповідно до п.11 Договору оренди землі - орендна плата вноситься - до 31.12. поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. Підпунктом п.28 Договору оренди землі передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
В порушення вказаних зобов'язань орендар не сплатив орендну плату за 2023 рік, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 7125,72 грн., з них 5491,48 грн. основний борг, 264,04 - 3% річних, 1048,95 грн - інфляційні втрати та 321,25 грн. - пеня.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою 5320483000:00:001:0655 за 2023 рік у загальному розмірі 6247 (шість тисяч двісті сорок сім) грн. 22 коп., яка складається з наступного: орендна плата у розмірі 4814 (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 49 коп., пеня у розмірі 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 65 коп.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 065 (одна тисяча шістдесят п'ять) грн. 86 коп., та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн., а всього 4 065 (чотири тисячі шістдесят п'ять) грн. 86 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Часткове задоволення позовних вимог обґрунтовано визначеним сторонами строком дії договору, тобто по 16.11.2023, а відтак підстав для стягнення орендної плати за весь останній сільськогосподарський рік не має.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Рой І.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши орендну плату в сумі 7125,72 грн.
Вказує, що умови договору не містять чіткого визначення річного строку сплати орендної плати, а отже неясності умов договору мають трактуватися на користь позивача.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320483000:00:001:0655, площею 1,7723 га (рілля), розташованої на території Великобудищанської (до об'єднання Книшівської) сільської ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області.
Згідно договору оренди землі №б/н від 16.11.2015, додаткової угоди від 01.05.2018 до договору оренди землі №б/н від 15.11.2015, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.
Відповідно до п.5 Договору оренди землі з врахуванням додаткової угоди - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5320483000:00:001:0655 становить 68217,08 грн.
Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 01.05.2018 до договору оренди землі - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що складає 6821,71 грн.
Відповідно до п.10 Договору оренди землі - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Відповідно до п.11 Договору оренди землі - орендна плата вноситься у такі строки - до 31.12. поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. Підпунктом п.28 Договору оренди землі передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
В порушення вказаних зобов'язань орендар не сплатив орендну плату за 2023 рік, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 7125,72 грн., з них 5491,48 грн. основний борг, 264,04 - 3% річних, 1048,95 грн - інфляційні втрати та 321,25 грн. - пеня.
Вірно встановивши невиплату орендної платив в 2023 році, суд погодившись з позицією відповідача, стягнув її лише за період з 01.01.2023 по 16.11.2023, зважаючи на строк дії договору 16.11.2023, тобто не за весь сільськогосподарський рік.
Колегія суддів не може погодись з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 21,22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Сторонами не заперечуються визначені ними в договорі оренди землі, додатковій угоді, умови, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в касі орендаря шляхом видачі готівкових коштів не рідше 1 разу на рік і не пізніше ніж в строк до 31 грудня кожного року, розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 10,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 68217,08 грн
Таким чином, саме умовами договору визначено період здійснення розрахунку орендаря з орендодавцем.
При цьому, умови договору не містять порядку, розміру та форми здійснення виплати орендної плати за неповний календарний рік.
Із змісту укладених між сторонами угод вбачається, що строк договору оренди останні визначили в сім календарних років, тобто до 16 листопада 2023 року, а відтак орендну плата за землю орендар мав сплачувати орендодавцеві за користування земельною ділянкою за кожний з семи таких календарних років. Тобто оплата має здійснюватися за кожний календарний рік, який охоплював період з листопада 2022 року по листопад 2023 року.
Доказів протилежного орендарем не надано.
Наведене свідчить, що належна позивачу ділянка перебувала в орендаря повних сім календарних років, за які останній і має здійснити виплату орендної плати.
Те, що закінчення строку дії договору припадає не на кінець сільськогосподарського року, тобто не на 31 грудня, а на 16 листопада, не звільняє орендаря від виконання обов'язку сплатити власнику земельної ділянки всю передбачену умовами договору оренду плату за календарний рік з листопада 2022 по листопад 2023 року, а не лише її частину.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21) зроблено висновок, що: «у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party)».
Зазначене тлумачення має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище, оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь у процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17, провадження № 61-17583св20).
Враховуючи, що орендар є стороною, яка займалася підготовкою як договору оренди та додаткової угоди до нього, так і спірних умов щодо орендної плати, колегія суддів вважає, що тлумачення договору оренди землі та додаткової угоди до нього повинно здійснюватися на користь орендодавця ОСОБА_1 .
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню орендна плата за 2023 рік в повному обсязі , з урахуванням передбаченої сторонами індексації, що загалом становить 7125,72 грн., згідно розрахунку позивача, що не було спростовано орендарем.
Таким чином рішення суду підлягає зміні шляхом збільшення стягнутої на користь позивача орендної плати з 6247,22 грн. до 7125,72 грн.
Щодо судових витрат
У частинах 1, 13 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору також підлягає зміні, шляхом збільшення стягнутого з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судового збору з 1065,86 грн. до 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, п. п. 3, 4 ч. 1 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року змінити, збільшити стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 1,7723 га, кадастровий номер 5320483000:00:001:0655 з 6247,22 грн. до 7125,72 грн.
Змінити розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судовий збір 1211,20 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.О.Панченко
Судді: О.І. Обідіна
В.П. Пікуль