Провадження № 33/803/3131/25 Справа № 201/12922/25 Суддя у 1-й інстанції - Шелестов К.О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
04 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Нестерова Є.М. на постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 24 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого керівником ТОВ «Алло», проживаючогоза адресою:
АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-4 КУпАП, обмежившись усним зауваженням,
за участю:
захисника Нестерова Є.М.,
Згідно постанови Соборного районного суду м. Дніпра від 24 жовтня 2025 року з протоколу про адміністративне правопорушення № 290/32-00-04-03-01-02 від 07 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 - керівник ТОВ «Алло» вчинив правопорушення: несвоєчасно повідомлено про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за червень 2025 року, а саме: 11 вересня 2025 року надано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за червень 2025 року, так як звіт було надано в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платника податків, та є порушенням ч.1 ст.163-4 КУпАП, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п. 51.1 ст. 51 та пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначивши, що він вчасно, 31.10.2025 року подавав апеляційну скаргу на постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 24 жовтня 2025 року, однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.11.2025 року було повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала, яку він отримав 17.11.2025 року, та вже наступного дня - 18.11.2025 року, усунувши зазначені в постанові недоліки, звернувся до апеляційного суду повторно, в зв'язку з чим пропустив встановлений строк.
По суті просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що ОСОБА_1 не згодний з постановою суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що у діях директора ТОВ “Алло» ОСОБА_1 відсутній умисел вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, оскільки суть допущеної при складанні даних розрахунків помилки полягала в тому, що в них не було зазначено одного з працівників відокремленого підрозділу ТОВ “Алло» в м. Чортків Тернопільської обл. Звертає увагу суду, що даний факт не призвів до зменшення суми податків і зборів, що підлягала сплаті товариством до Державного бюджету України. Всі податки і збори, в тому числі і за вказаного в Акті перевірки працівника, були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Алло» в повному обсязі. Вказує, що незважаючи на всі труднощі воєнного часу, ТОВ “Алло» продовжує працювати, допомагає своїм працівникам, яких було мобілізовано до лав ЗСУ, співпрацює з різним військовими частинами ЗСУ, військовими адміністраціями, благодійними організаціями, що також свідчить про відсутність умислу. Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено незалежних свідків, оскільки у якості свідків в протоколі зазначені головні державні інспектори Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких вважає зацікавленими особами. Також зазначає, що посадовою особою ДПС в протоколі не конкретизовано суть порушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , без зазначення при яких саме обставинах було вчинено порушення порядку ведення податкового обліку і в чому саме воно виразилось, а диспозиція інкримінованого адміністративного правопорушення передбачає декілька способів вчинення такого проступку. Крім того, зауважує, що правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягується до відповідальності, не є триваючим, було вчинено, коли до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків були подані відомості про нарахування заробітної плати (доходу грошового забезпечення) застрахованим особам за червень 2025 року (16.07.2025 р.), отже, з моменту його вчинення минуло вже більше ніж три місяці. Зауважує, що суд позбавлений можливості з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи після закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року було повернуто апеляційну скаргу на постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 24 жовтня 2025 року у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не було додано документів, що підтверджують повноваження адвоката діяти в інтересах ОСОБА_1 . Разом з тим, враховуючи, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку апеляційного оскарження та останнім виконано вимоги постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року, а також приписи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, ґрунтується на сукупності досліджених судом належних та допустимих доказів, яким надана належна оцінка.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно з п.51.1 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
У відповідності до п. п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Як встановлено актом про результати камеральної перевірки ТОВ “Алло» від 07.10.2025 року з питання достовірності та повноти відображення даних Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за червень 2025 року, 11.09.2025 року ТОВ “Алло» було надано уточнюючий Податковий розрахунок за червень 2025 року, з граничним терміном подання 20.07.2025 року, яким проведено коригування звітного Розрахунку за червень 2025 року. Тобто, у звітному Розрахунку за червень 2025 року ТОВ “Алло» по фізичній особі у встановлений законодавством термін не повідомлені за встановленою формою відомості про суми нарахованого чи виплаченого доходу, утримних та сплачених податків на доходи фізичних осіб та військового збору.
Відповідальність платника передбачена п.119.1 ст.119 глави 11 розділу ІІ ПК України - неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Так, матеріалами справи встановлено, що ТОВ “Алло» 11 вересня 2025 року подало уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за червень 2025 року, так як звіт було надано в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платника податків.
Згідно ч.1 ст.163-4 КУпАП (Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи) відповідальність настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) неутриманні або неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів; б) перерахуванні податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством); в) неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Відповідальність за порушення вимог, передбачених ч.1 ст.163-4 КУпАП, несуть посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни суб'єкти підприємницької діяльності.
Апеляційний суд вважає помилковими твердження апелянта, що в протоколі не конкретизована суть правопорушення, яка ставиться в провину ОСОБА_1 , оскільки диспозиція інкримінованого адміністративного правопорушення передбачає декілька способів вчинення такого проступку, так як в протоколі про адміністративне правопорушення чітко вказано при яких саме обставинах було вчинено порушення порядку ведення податкового обліку і в чому саме воно виразилось, а саме: 11 вересня 2025 року надано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за червень 2025 року, так як звіт було надано в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвело до зміни платника податків.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності, що також спростовує доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 умислу.
Встановивши обставини справи і що керівником ТОВ “Алло» є ОСОБА_1 , відносно якого головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств в сфері оптової та роздрібної торгівлі Фоменко В.І. складено протокол про адміністративне правопорушення №290/32-00-04-03-01-02 від 07.10.2025 року, суд першої інстанції набув правильного висновку, що вина керівника ТОВ “Алло» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-4 КУпАП, підтверджена витягом з бази даних Податкових розрахунків за серпень 2025 року; актом про результати камеральної перевірки ТОВ “Алло» від 07.10.2025 року з питання достовірності та повноти відображення даних Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за червень 2025 року.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись вищезазначених вимог закону, об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Доводи апеляційної скарги про відсутність складу та події адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-4 КУпАП в діянні ОСОБА_1 є неспроможними, оскільки не узгоджуються з встановленими у справі обставинами і дослідженими доказами, не засновані на законодавстві.
Доводи апеляційної скарги, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-4 КУпАП сплинули, апеляційним судом не приймаються з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Правопорушення вчинено 11.09.2025 року, коли ТОВ “Алло» відповідно до вимог статті 50 ПК України подало уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за червень 2025 року.
Виявлено дане правопорушення було згідно з проведеною камеральною перевіркою органом податкової служби, результати якої зазначені в акті від 07.10.2025 року.
До адміністративної відповідальності керівник підприємства притягнутий 24.10.2025 року до спливу 3-х місяців, якщо рахувати як з часу вчинення правопорушення 11.09.2025 року, так і з часу його виявлення компетентним органом 07.10.2025 року.
Будь-які інші доводи апелянта сприймаються судом, як спроба уникнути відповідальності, оскільки об'єктивних доказів, які могли б спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення та його винуватість, суду не надано.
З огляду на зазначене, викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвокату Нестерову Є.М. строк на апеляційне оскарження постанови Соборного районного суду м. Дніпра від 24 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Нестерова Є.М. - залишити без задоволення.
Постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 24 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-4КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот