Провадження № 11-кп/803/2663/25 Справа № 205/440/15-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2025 року, якою заяву ОСОБА_5 про перегляд вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами повернуто особі, яка її подала, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_5
За ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2025 року, заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами повернуто особі, яка її подала.
Мотивуючи прийняте рішення судом зазначено, що ОСОБА_5 не усунуто недоліки заяви про перегляд вироку та відповідно не виконано ухвалу від 25 березня 2025 року про залишення заяви без руху, при цьому сама заява у відповідність до вимог чинного законодавства не приведена, а лише зводиться до особистого тлумачення поняття нововиявлених обставин.
В апеляції:
- засуджений ОСОБА_5 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та зобов'язати місцевий суд призначити йому безоплатного захисника та виконати рішення суду від 26 листопада 2018 року про проведення балістичної експертизи.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду.
Звертає увагу на те, що у своїй заяві про перегляд вироку за новоявленими обставинами наполягав на виконанні судового рішення від 26 листопада 2018 року про проведення балістичної експертизи, яка не була проведена, однак на яку, суд послався в мотивувальній частині вироку.
Зауважує на тому, що свої права та інтереси захищає самостійно, а тому за відсутності фахових знань в галузі не міг кваліфіковано усунути вказані недоліки, у зв'язку з чим звернувся до місцевого суду з клопотанням про призначення безоплатного захисника, яке виконано не було.
Заслухавши засудженого та його захисника, які як кожен окремо так і разом підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти апеляційних вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши і проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційній скарзі і співставивши їх з наявними матеріалами провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції дотримані, а доводи засудженого щодо незаконності оскарженої, ухали через невідповідність висновків суду фактичним обставинам, є безпідставними і необґрунтованими.
Перелік підстав для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами, визначенні в статті 459 КПК України, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Суд першої інстанції об'єктивно встановив, що зміст заяви засудженого ОСОБА_9 не містив посилання на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених, вичерпний перелік яких зазначено у ч. 2 ст. 459 КПК України та з цих підстав ухвалою від 25 березня 2025 року залишив заяву засудженого без руху.
Звертається увага на те, що до змісту заяв про перегляд за новоявленими обставинами розповсюджуються вимоги закону, передбачені ст. 462 КПК України щодо їх прийнятності, строку подачі, змісту та оформлення.
Частиною 2 ст. 464 КПК України визначено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її на відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу та вирішує питання про відкриття провадження.
Судом першої інстанції аргументовано зазначено, що заява ОСОБА_5 не відповідала вимогам закону, у зв'язку з чим була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При цьому, згідно даних розписки, що міститься в матеріалах справи засуджений отримав копію ухвали про залишення його заяви без руху 02 квітня 2025 року (а. с.16), у визначений судом строк ОСОБА_5 вказані недоліки не усунув, у зв'язку з чим суд правомірно 06 травня 2025 року повернув заяву засудженого.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він є достатньо обґрунтованим і таким, що відповідає обставинам справи та узгоджується з зазначеними вище вимогами закону.
Посилання засудженого ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на його необізнаність у галузі права будь-яким чином не спростовує законність оскаржуваного судового рішення чи викладені доводи суду, оскільки засуджений у будь-який час міг звернутися з клопотанням про призначення йому безоплатного захисника.
Крім того, звертається увага на те, що в матеріалах справи відсутні дані та засудженим не наведено відомостей про те, що отримавши копію ухвали від 25 березня 2025 року про залишення заяви ОСОБА_10 без руху, останній саме через поважні причини чи непереборні обставини у визначений в ухвалі строк своєчасно не усунув недоліки вказаної заяви, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Колегія зважає, на дотримання принципу res judicata, який полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами (див. рішення у справах «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, п. 40; «Осовська та інші проти України», заява № 2075/13, п. 26; «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05, п. 52).
Враховуючи, що заява ОСОБА_5 не була розглянута судом першої інстанції по суті, засуджений, не позбавлений процесуальної можливості повторного звернення до місцевого суду з вмотивованою та належним чином оформленою заявою про перегляд вироку Самарівського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами.
З огляду на вище разом наведене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргузасудженого залишити без задоволення, а ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2025 року, без змін.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2025 року, якою заяву ОСОБА_5 про перегляд вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами повернуто особі, яка її подала, - залишити без змін.
Ухвалу суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4