Провадження № 11-кп/803/3251/25 Справа № 192/2327/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого
в режимі відеоконференції ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 ,-
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 .
Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції вказав, що 24 грудня 2024 року засудженому адміністрацією колонії відмовлено в направленні документів до суду щодо умовно-дострокового звільнення від покарання як такому, що не довів своє виправлення, в зв'язку з чим суд не визнав поведінку засудженого за весь період покарання сумлінною. Суд першої інстанції вказав, що останні зміни в поведінці засудженого обумовлені бажанням засудженого підстроїти свою поведінку під необхідні критерії для умовно-дострокового звільнення, а не для доведення свого виправлення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та застосувати щодо нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Обгрунтовуючи свої вимоги зазначає, що на даний час відбув більше 3/4 строку відбування покарання, стягнень не має, характеризується позитивно, має заохочення, працевлаштований у механічній дільниці промислової зони установи, до роботи ставиться сумлінно, приймає участь у роботах з благоустрою та у виховних заходах, бере участь у реалізації програми «Підготовка до звільнення», постійно займається духовним та фізичним розвитком, бере участь у роботі самодіяльних організацій, вину у скоєному злочині визнав.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а ухвалу суду скасувати.
Прокурор під час апеляційного розгляду в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Як вбачаться із роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_7 засуджений вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2022 року за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутої частини покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2018 року остаточно призначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженим - 20 вересня 2021 року.
Кінець строку відбування покарання засудженим - 20 січня 2026 року.
Згідно наявної в матеріалах провадження характеристики на ОСОБА_7 останній з 21 квітня 2022 року відбуває покарання у ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», за весь період відбування покарання стягнень за порушення режиму утримання не має, має шість заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці. Працює в механічному цеху на дільниці з виготовлення МПП для потреб ЗСУ. До праці ставиться відповідально та сумлінно, проявляє особисту ініціативу у виконанні змінних завдань. З наданим об'ємом роботи справляється в повному обсязі, всі поставлені завдання виконує вчасно та якісно, проявляє корисну ініціативу, зауважень не надходило.
Окрім того, засуджений залучений до програм диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», реалізував програму «Професія». Закінчив «Солонянський навчальний центр №21» та отримав спеціальність «муляр-штукатур». Заборгованості за виконавчими листами немає.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що засуджений прагне до виправлення своєї поведінки, виявляє соціально корисну активність, має 6 заохочень, відсутні стягнення, а тому, на переконання апеляційного суду, зазначеним обставинам у сукупності суд першої інстанції належної оцінки не дав, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_7 під час відбування покарання довів своє виправлення, тому до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України.
З огляду на викладене, доводи засудженого про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення апеляційний суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 539 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4