Справа №760/26256/25
Провадження №2/760/14568/25
«09» грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
у вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначає, що 07 травня 2011 року позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 42. Від шлюбу мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом зі позивачем та фактично знаходяться на її утриманні, так як в серпні 2025 року позивач була змушена разом з дітьми переїхати на орендовану квартиру, у зв'язку з неможливістю на даний час проживати разом з відповідачем (питання розлучення буде вирішено додатково). Матеріальну допомогу на утримання дітей на даний час відповідач не надає, при цьому ставить умови для допомоги дітям, а саме факт повернення до нього разом з дітьми, але вона вважає, що аліменти повинні сплачуватись у встановленому Законом порядку навіть у випадку окремого проживання під час перебування у шлюбі. Щодо місця роботи їй відомо, що відповідач офіційно на даний час перебуває у лавах Збройних Сил України та проходить військову службу на офіцерських посадах в Національному університеті оборони України. Фінансово він достатньо забезпечений і має реальну змогу допомагати утримувати їх спільних дітей. З врахуванням наведеного просила стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї третьої з усіх видів його заробітку (доходу) на двох дітей, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця (на кожну дитину), починаючи стягнення з часу звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття, а саме на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - до ІНФОРМАЦІЯ_7, а в подальшому з 10 квітня 2031 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягувати аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
22 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 23 вересня 2025 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 03 жовтня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Ухвала від 16 жовтня 2025 року надсилалася за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з відповіді №1854624 від 03.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: АДРЕСА_1 . Відповідач Ухвалу від 16 жовтня 2025 року отримав.
Станом на день винесення рішення відзив на позовну заяву не надійшов. Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 07 травня 2011 року між позивачем і відповідачем відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області зареєстровано шлюб серії НОМЕР_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №42 (а.с. 13).
В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 20 квітня 2013 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві серії НОМЕР_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №1166 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 13 січня 2016 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві серії НОМЕР_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №165 (а.с. 14, 16).
Як вбачається зі матеріалів справи дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідачем пояснень та доказів на спростування наведеного, а також щодо неможливості надавати допомогу дитині до суду не надано.
Судом також було досліджено копію паспорта громадянина України та РНОКПП позивача (а.с. 4 - 7), витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 від 21 вересня 2025 року (а.с. 8), копію паспорта громадянина України та РНОКПП відповідача (а.с. 9 - 11), витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 від 16 травня 2025 року (а.с. 12), витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 від 21 вересня 2025 року (а.с. 15), витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 від 21 вересня 2025 року (а.с. 17).
Інших доказів суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
У відповідності до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтей 150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Суд відзначає, що відповідач має конституційний обов'язок утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Отже, зважаючи, що відповідач свій обов'язок по утриманню дітей належним чином не виконує, діти проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні, з врахуванням положень ч. 5 ст. 183 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із відомостями та доказами, наявними в матеріалах справи.
Крім того, варто зазначити, що Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" Case of HUNT v. UKRAINE, №31111/04, § 54).
Суд вважає, що аліменти, визначені судом, на утримання дітей забезпечать матеріальні потреби дітей з урахуванням їх віку і стану здоров'я, а також забезпечать нормальні фізіологічні потреби. При визначенні розміру аліментів, суд виходить також із засад розумності та справедливості, вимог забезпечення належного матеріального утримання дітей та їх гармонійного розвитку.
Стосовно вимоги про стягнення аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ., з 10 квітня 2031 року до 22 грудня 2033 року на ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, судом встановлено наступне.
Закон не передбачає можливості попереднього визначення різних розмірів аліментів на майбутні періоди залежно від досягнення однією дитиною повноліття, оскільки аліменти встановлюються на момент ухвалення рішення, виходячи з фактичних потреб дитини та матеріального стану сторін.
Суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Таким чином, визначення іншого розміру аліментів на утримання молодшої дитини після досягнення старшою дитиною повноліття не може бути здійснене наперед, оскільки воно стосується правовідносин, які ще не виникли і які можуть змінитися залежно від матеріального, сімейного чи іншого стану обох сторін у майбутньому.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та за відсутності надання доказів протилежного відповідачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Матеріали справи будь-яких доказів, які б свідчили про те, що позивач чи відповідач звільнені від оплати судового збору не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3, ч. 1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір». від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 605,60 грн., компенсується за рахунок держави.
Таким чином, враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., відповідно до частки позовних вимог, які судом задоволено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 137, 141, 258 - 259, 263 - 265, 279, 352, 354 - 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 22 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Судовий збір в сумі 605,60 грн. віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя І. О. Тесленко