26 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 607/8011/25 пров. № А/857/39547/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З. М.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради,
на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 серпня 2025 року (суддя - Базан Л.Т. час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №607/8011/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича,
про визнання протиправними дій, скасування постанови і закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради (далі відповідач-1), головного спеціаліста - інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича (далі відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправними дії головного спеціаліста інспектора з паркування Управління муніципльної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія ТЕ №00160504 в справі про адміністративне правопорушення; 2) закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень; 3) cтягнути з Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради на користь позивача судові витрати в розмірі 605 грн..
Відповідач-1 позовних вимог не визнав, вважаючи такі необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2025 позов задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ №00160504 від 18 березня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн., скасовано та надіслано справу на новий розгляд до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 302,80 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду винесене з порушенням матеріального і процесуального права та всупереч об'єктивним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції було здійснено помилковий висновок, що транспортний засіб позивача не створював перешкоди дорожньому руху, оскільки наявні у матеріалах справи докази, а саме фотофіксація вчиненого правопорушення, підтверджують, що транспортний засіб марки Ford з державним номерним знаком НОМЕР_1 зупинений так, що перешкоджає руху іншим учасниками руху. Вказує, що автомобіль знаходився безпосередньо на перехресті. Доводи позивача щодо відсутності доказів того, що його автомобіль суттєво перешкоджав дорожньому руху чи створював загрозу безпеці руху, не відповідають дійсності, оскільки розміщення транспортного засобу на перехресті відповідно до пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Зазначає скаржник, що здійснення зупинки в недозволеному місці, а саме - на перехресті, згідно пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП є такою, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили.
Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників).
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
18 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 головним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк С.О. винесена постанова серії ТЕ №00160504, якою визнано ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 гривень (а.с. 5).
Як зазначено у вказаній постанові 17 лютого 2025 року о 11:21 за адресою: м.Тернопіль, вул.Грушевського М., 3, здійснено зупинку на перерахрестях, а саме: Зупинка на перехрестях п. 15.9(ґ) Правил дорожнього руху, створено перешкоду дорожньому руху, загрозу безпеці руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Вказано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК ІНСПЕКТОР.
Не погодившись із такою постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Предметом судового дослідження у цій справі за спірними правовідносинами є протиправність постанови головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів враховує, що згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, згідно із п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з п.1.10 ПДР України, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території. Перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Пунктом 15.9«ґ» ПДР передбачено, що зупинку заборонено на перехрестях та ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Окрім цього, відповідно до п.15.10 «а», стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює низку спеціальних норм щодо притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксованих інспектором з паркування.
Так, частинами 3-5 ст.279-1 КУпАП встановлено, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Матеріалами розглядуваної справи підтверджується, що відносно позивача ОСОБА_1 головним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк С.О. 18.03.2025 винесено постанову ТЕ № 0016054, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн..
Зі змісту вказаної постанови судом встановлено, що інспектором з паркування зафіксовано, що 17.02.2025 року о 11:21 год. водієм транспортного засобу марки Ford Ecosport д.н.з. НОМЕР_1 здійснено зупинку на перехрестях у місті Тернопіль, за адресою: вул. Грушевського, 3, чим порушено вимоги п.15.9(ґ) Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК ІНСПЕКТОР.
Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що при здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Суд апеляційної інстанції враховує, що на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення спірної постанови від 18.03.2025 відповідач-1 надав суду матеріали фотофіксації автомобіля марки Ford Ecosport д.н.з. НОМЕР_1 та копію схеми ОДР (організації дорожнього руху). Така фотофіксація була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена адреса вчинення правопорушення.
Так, згідно доданих фотофіксацій та схеми ОДР (організації дорожнього руху) видно, що транспортний засіб марки Ford Ecosport д.н.з. НОМЕР_1 , 17.02.2025 року о 11:22 год. знаходився на перехресті у місті Тернопіль за адресою вул.Грушевського,3 безпосередньо у місці заокруглення проїзних частин. Транспортний засіб зафіксовано із прив'язкою до розгалуження доріг, які і утворюють перехрестя (а.с. 41-46).
Відповідно до пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, зокрема, на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної 1частинит за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Оскільки Правилами дорожнього руху заборонено паркуватися на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, забороняючі знаки паркування у таких місцях не вимагаються.
При цьому наявність чи відсутність пішохідного переходу на перехресті не звільняє від дотримання вимог ПДР та не звільняє від відповідальності за порушення п.15.9 «ґ» ПДР.
Колегія суддів враховує, що здійснення зупинки в недозволеному місці, у спірному випадку на перехресті, згідно пп. «ґ» п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП є такою, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
З матеріалів фотофіксації видно, що транспортний засіб марки Ford Ecosport з державним номерним знаком НОМЕР_1 , знаходився безпосередньо на перехресті та вказане розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху відповідно пп. (ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.
Водночас, слід зазначити, що пунктом 15.1 ПДР встановлено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
У випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), що передбачено п.15.2 ПДР.
Як передбачено у ч.3 ст.13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та правомірно винесено постанову про притягнення позивача як власника транспортного засобу марки Ford Ecosport, д.н.з. НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності.
Отже, наявні у матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеним факт порушення з боку позивача п.15.9 «ґ» Правил дорожнього руху та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а тому являються обгрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини і наведене правове регулювання досліджуваних правовідносин вказують на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною та скасування спірної постанови інспектора з паркування серія ТЕ №00160504 від 18.03.2025.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, сформував висновки, які не відповідають обставинам справи, рішення суду винесено з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наведених вище підстав та обґрунтованості доводів та вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Управління муніціпальної інспекції Тернопільської міської ради - задоволити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 серпня 2025 року в адміністративній справі №607/8011/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича про визнання протиправними дій, скасування постанови і закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - скасувати та ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська
Повний текст постанови суду складено 08.12.2025 року