Справа № 560/14926/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
08 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови ВП№78434287 від 12.08.2025 про накладення штрафу.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП№78434287 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду, виданого 11.06.2025 у справі №440/14529/24, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.11.2024 року.
Вважаючи постанову відповідача ВП№78434287 від 12.08.2025 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VІІІ) за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Згідно із статтею 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що 21.07.2025 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла вимога державного виконавця від 21.07.2025 №7549. 24.07.2025 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2025 ВП №78434287.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0802-8/61683 від 13.08.2025 та № 2200-0802-8/62371 від 15.08.2025 повідомлено відділ примусового виконання рішень про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №440/14529/24 та надано підтверджуючі документи.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що на підставі заяви стягувача державним виконавцем постановою від 23.06.2025 відкрите виконавче провадження ВП№78434287, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
21.07.2025 державним виконавцем видано вимогу №7549, якою зобов'язано боржника у строк до 30.07.2025 повідомити про стан виконання рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження. З наданих відповідачем доказів встановлено, що вимога була своєчасно направлена пенсійному органу засобами електронної пошти.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження у встановлені строки відповіді ГУ ПФУ в Хмельницькій області на постанову та вимогу державного виконавця не надходили.
12.08.2025 державним виконавцем складений акт про невиконання боржником рішення суду, у якому зазначено, що станом на 12.08.2025 пенсійний орган не повідомив про стан виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2025 та рішення суду від 14.01.2025, крім того, вимога виконавця від 21.07.2025 також не виконана.
З огляду на це, постановою державного виконавця від 12.08.2025 ВП№78434287 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та порядок, визначений виконавчим документом.
Колегія суддів зазначає, що, виходячи з зазначених вище норм Закону №1404-VІІІ, підставою для накладення на боржника штрафу є встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення, яким його зобов'язано особисто вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення); відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
Отже, лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження».
На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин невиконання. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об'єктивно перешкодило виконати судове рішення.
Поважними, в розумінні норм Закону України “Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до змісту матеріалів виконавчого провадження відповідь на постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2025 була підписана в.о. керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 13.08.2025 за №2200-0802-8/61683, з відмітки штампу вхідної кореспонденції, ця відповідь надійшла органу ДВС 25.08.2025.
Зі змісту матеріалів виконавчого провадження встановлено, що відповідь на вимогу виконавця від 21.07.2025 №7549 щодо виконання рішення суду була підписана в.о. керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.08.2025 за №2200-0802-8/62371, з відмітки штампу вхідної кореспонденції, ця відповідь надійшла органу ДВС також 25.08.2025 і була зареєстрована за вхідним №5154. У вказаних листах боржник повідомив виконавця про хід виконання та вчинені ним дії з метою виконання рішення суду.
Відповідно до встановлених у справі обставин, повідомлення боржника на постанову та вимогу державного виконавця були підписані та скеровані органу ДВС вже після виявлення виконавцем факту невиконання рішення без поважних причин та факту неповідомлення боржником інформації на вимогу державного виконавця, що було засвідчено актом, а також постановою виконавця про накладення штрафу.
Водночас, зі змісту вказаних листів, пенсійним органом не зазначається поважних причин, що перешкоджали виконати вимог та повідомити виконавця про хід виконання у встановлені ним та законом строки. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що на момент надання боржником відповіді на постанову про відкриття виконавчого провадження (яка встановлювала 10 - денний строк для виконання рішення) минуло майже 2 місяці. Аналогічно, вимогою виконавця від 21.07.2025 було встановлено боржнику строк до 30.07.2025 для повідомлення органу ДВС про стан виконання рішення, однак протягом встановленого строку відповіді від пенсійного органу не надійшло, що підтверджується матеріалами справи.
В матеріалах справи та виконавчого провадження не відображено поважних причини невиконання рішення і неінформування виконавця про хід виконання, не встановлено обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання боржником своїх обов'язків, передбачених вимогами закону про виконавче провадження.
Зокрема, до листів пенсійного органу від 13 та 15 серпня 2025 не долучено належних доказів виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №440/14529/24, документи, які б могли підтвердити те, що боржник вчиняв будь-які дії на виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.
Отже, з наявних у справі доказів встановлено, що позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, відреагував на дії та рішення державного виконавця після винесення оскаржуваної постанови.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що виконавцем на момент винесення спірної постанови було правомірно і обґрунтовано встановлено, що рішення суду на користь стягувача боржником не виконано, в матеріалах справи докази протилежного відстуні.
Враховуючи, що станом на момент прийняття постанови про накладення штрафу від 12.08.2025 позивачем не виконано вимог державного виконавця, не надано доказів про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, державний виконавець мав достатні законні підстави для вчинення дій про накладення штрафу, що не спростовано належними доказами, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанови ВП№78434287 від 12.08.2025 про накладення штрафу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.