Справа № 688/3664/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стаднічук Н.Л.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
у серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про скасування постанови №1 від 16 липня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та закриття провадження у справі.
22 жовтня 2025 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою № 1 від 16.07.2025, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Шепетівської міської ради, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.
Із змісту вказаної постанови встановлено, що 20.06.2026 о 10:35 під час перевірки в м. Шепетівці інспектором адміністративно-комунальної інспекції Попенчуком В. Л. було виявлено, що а аптеці № 7 (вул.. Героїв Небесної Сотні, 81, м. Шепетівка), де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , відсутній договір про надання послуг з управління побутовими відходами, що є порушенням пункту 3.4.2, пункту 6.1 Правил благоустрою території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади.
Постанову було винесено на підставі протоколу інспектора адміністративно-комунальною інспекції Попенчука В. Л. № 000002 від 20.06.2025, яким встановлено вказане порушення.
Розгляд справи відбувся на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шепетівської міської ради 16.07.2025 в присутності ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом № 9 від 16.07.2025.
Вважаючи протиправною постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шепетівської міської ради про притягнення її до адміністративної відповідальності, позивач оскаржила її до суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Частиною 1 статті 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 №2807-IV (Закон №2807-IV), благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Частиною 4 статті 20 вказаного Закону передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Так, пунктом 3.4.2 Правил благоустрою території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади, затверджених рішенням ХХХІХ сесії міської ради VІІІ скликання 27.04.2023 № 30, підприємства, установи, організації, фізичні особи-підприємці на власних та закріплених територіях повинні здійснювати весь комплекс робіт спрямованих на постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: забезпечення вивезення сміття, бруду, побутових відходів, опалого листя на відведені для цього ділянки або об'єкти поводження з відходами. Вивезення сміття, побутових відходів здійснюється шляхом укладення відповідних договорів із підприємствами.
Пунктом 6.1 Правил благоустрою визначено, що збирання та вивезення побутових відходів у межах території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади здійснюється суб'єктом господарювання, який уповноважений на це виконавчим комітетом Шепетівської міської ради на конкурсних засадах відповідно до порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173.
Відповідно до п.1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, споживачі зобов'язані укласти договір про управління відходами з виконавцем, визначеним у встановленому законодавством порядку.
Згідно п. 3 ст. 33 Закону України «Про управління відходами» суб'єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).
Утворювачі побутових відходів зобов'язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами (пп.1 п.2 ст.31 Закону України «Про управління відходами»).
Власник відходів - це фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами (пп.11 п.1 ст. 1 Закону України «Про управління відходами»).
Вказаний обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, в даному випадку переможцем конкурсу Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство, підготувати та укласти зі споживачем договір на управління побутовими відходами з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, на виконавця теж покладено обов'язок підготувати та укласти зі суб'єктом господарювання договір на управління побутовими відходами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №712/12148/16-а.
Так, із спірної постанови слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що інспектором адміністративно-комунальної інспекції виявлено відсутність в аптеці № 7 договору про надання послуг з управління побутовими відходами.
Однак, зі змісту постанови неможливо встановити яку протиправну дію чи бездіяльність вчинила ОСОБА_1 , тобто у чому полягає об'єктивна сторона правопорушення, що ставиться їй у вину.
Крім того, судом апеляційної інстанції констатовано, що виконавець - Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство з вивозу побутових відходів не зверталося до позивача з пропозицією про укладення відповідного договору.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх оббставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, під час розгляду даного спору, відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.