Справа № 569/15895/25
1-кп/569/1903/25
08 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої вирішується клопотання ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Рівне клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025186010000673 від 17.07.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого,
за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
1. Обставини кримінального правопорушення, визнані судом доведеними. Стаття КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
16 липня 2025 року, о 23 год 24 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в дворі загального користування будинку №11 по вул. Миколи Карнаухова в м. Рівне, який являється громадським місцем, не усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиняючи хуліганські дії, спричинив механічні пошкодження наступним транспортним засобам, які були припарковані у дворі загального користування за вказаною адресою, а саме: автомобіль марки «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 , автомобіль марки «Chevrolet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 , автомобіль марки «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_9 та автомобіль марки «Hyundai Тucson», реєстраційний номер НОМЕР_4 , належний ОСОБА_10 , чим грубо порушив громадський порядок, зокрема нормальний уклад життя та спокій, завдавши майнової шкоди власникам вказаних транспортних засобів.
Такі дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
2. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, вважає, що вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння підтверджено сукупністю доказів, зібраних під час досудового розслідування та досліджених судом, тому просив суд застосувати до нього примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_4 , відносно якого вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, психічний розлад якого не перешкоджає його участі в судовому засіданні, у присутності законного представника та захисника, підтвердив фактичні обставини вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, що викладені в клопотанні, просив суд задовольнити клопотання прокурора та застосувати примусові заходи медичного характеру.
Під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що 16.07.2025, вночі, перебуваючи в дворі загального користування будинку №11 по вул. Миколи Карнаухова в м. Рівне, спричинив механічні пошкодження транспортним засобам, які були припарковані у дворі за вказаною адресою, вказав, що під час вчинення вказаного правопорушення переносив напад психічної хвороби, а тому не може пояснити мотиви своїх дій.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, подали заяви, в яких просили розгляд справи проводити без їх участі, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.
3. Мотиви суду
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст.18 КК України суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Таким чином осудність є однією із загальних ознак суб'єкта кримінального правопорушення.
Виходячи із положень ст. 19 КК України неосудна особа позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
За змістом ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
В свою чергу, згідно ч. 3 ст.503 КПК України кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно-небезпечного діяння.
Суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Даний факт підтверджується фактичними даними, що містяться у:
- заявах потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколі огляду місця події від 17.07.2025, відповідно до якого оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою: м.Рівне, вул. Карнаухова, 11 А, в ході огляду виявлено та вилучено предмет зовні схожий на ніж;
- протоколах огляду місця події від 17.07.2025, згідно з якими оглянуто належні потерпілим автомобілі марки «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , «Chevrolet», реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_3 , «Hyundai Тucson», реєстраційний номер НОМЕР_4 , які знаходилися в дворі загального користування будинку №11 по вул. Миколи Карнаухова в м. Рівне та зафіксовано характер, кількість та розташування пошкоджень вказаних транспортних засобів;
- висновках судових транспортно-товарознавчих експертиз № СЕ-19/118-25/11348-АВ від 05.08.2025, № СЕ-19/118-25/11692-АВ від 05.08.2025, № СЕ-19/118-25/11350-АВ від 07.08.2025, № СЕ-19/118-25/11351-АВ від 05.08.2025, відповідно до яких встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної власникам транспортних засобів станом на 16.07.2025;
- у висновку судово-психіатричного експерта №556 від 29.07.2025, згідно якого ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому діяння виявляв параноїдну шизофренію, безперервний тип перебігу зі стабільним дефектом, внаслідок цього не усвідомлював свої дії, не міг передбачати їх наслідки та не міг керувати ними.
З урахуванням наведеного, суд керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до висновку, що за обставин, викладених у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, мало місце суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, яке було вчинено ОСОБА_4 .
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_4 під час вчинення суспільно небезпечного діяння виявляв параноїдну шизофренію, безперервний тип перебігу зі стабільним дефектом, внаслідок цього не усвідомлював свої дії, не міг передбачати їх наслідки та не міг керувати ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час здійснення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом знаходилася в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними в результаті хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 51 КК України примусові заходи медичного характеру не входять до системи покарань, відтак вони не є видами покарання, а є заходами кримінально-правового характеру. Порядок застосування цих заходів свідчить про відсутність у них карального потенціалу і вони не переслідують мети кари за вчинене, а основне їх призначення вбачається в усуненні умов, що сприяли вчиненню суспільно небезпечного діяння.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому діяння у стані неосудності, за відсутності обставин, які б вказували, що на час розгляду справи в суді він одужав або внаслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба у застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Враховуючи положення ст. 100 КПК України, речові докази по кримінальному провадженню: предмет зовні схожий на ніж з дерев'яним руків'ям коричневого кольору - суд вирішує знищити; оптичний диск марки «DVD-R 16X 4.7GB/120 min» із відеозаписами камери зовнішнього відео спостереження встановленої на будинку №11, біля балкону кв. 18 по вул. М. Карнаухова в м. Рівне від 16.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження; медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_4 №3043 - повернути до КП «РОЦПЗН».
Відповідно до вимог ст. 368 КПК України при ухваленні кінцевого рішення суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Беручи до уваги те, що відносно ОСОБА_4 вирішується питання застосування примусових заходів медичного характеру без ухвалення обвинувального вироку, а відтак витрати на проведення судової експертизи у сумі 19610 (дев'ятнадцять тисяч шістсот десять) гривень 80 (вісімдесят) копійок слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371, 372, 503, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, примусових заходів медичного характеру - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Процесуальні витрати на проведення експертиз в розмірі 19610 (дев'ятнадцять тисяч шістсот десять) гривень 80 (вісімдесят) копійок віднести на рахунок держави.
Після набрання ухвалою законної сили, речові докази:
- предмет зовні схожий на ніж з дерев'яним руків'ям коричневого кольору - знищити;
- оптичний диск марки «DVD-R 16X 4.7GB/120 min» із відеозаписами камери зовнішнього відео спостереження встановленої на будинку АДРЕСА_2 , біля балкону кв. 18 по вул. М. Карнаухова в м. Рівне від 16.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_4 №3043 - повернути до КП «РОЦПЗН».
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11