Рішення від 08.12.2025 по справі 559/2770/25

Справа № 559/2770/25

Провадження № 2/559/1110/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 24.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №24.09.2024-100001452. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 140 днів. Процентна ставка фіксована та становить 1% за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту та складає 1200 грн. Неустойка: 60 грн., нараховується за кожен день невиконання зобов'язання. Дата повернення кредиту 10.02.2025. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. Відповідач лише частково сплатив заборгованість за вказаним договором, а саме на суму 2820 грн. від 07.10.2024 та на суму 1513,65 від 24.10.2024. Однак, на дату подачі позову до суду відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 15752,70 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6720 грн., заборгованості за пенею -2820 грн., заборгованості за комісією -212,70грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.

1.2 Відповідач правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.07.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач просить розгляд справи проводити у його відсутності, про що вказав у своїй позовній заяві.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження отримав 20.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань до суду не надходило, а встановлений для цього законом строк минув, отож підстав для відкладення справи немає.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 24.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір(оферти) №24.09.2024-100001452, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Даний Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), Заявки та Підтвердження позичальника про укладення кредитного договору. Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 140 днів на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1% за кожен день користування кредитними коштами. Комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту та складає 1200 грн. Неустойка: 60 грн., нараховується за кожен день невиконання зобов'язання. Дата повернення кредиту 10.02.2025. (а.с.7-8).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 6000,00 грн. шляхом перерахування на карту позичальника НОМЕР_1 , що підтверджується електронною квитанцією Ligpay, дата та час операції 24.09.2024, 14:19:02, номер транзакції - 518834553 (а.с.13).

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 15752,70 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6720грн, заборгованості за неустойкою - 2820 грн., заборгованості за комісією -212,70грн. Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору за період з 24.09.2024 по 10.02.2025 із врахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості. (а.с.11).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов'язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1 Суд робить висновок, що 24.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Розрахунок заборгованості в частині стягнення тіла кредиту, комісії за надання кредиту та відсотків відповідає умовам Договору про надання кредиту та його строку. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок в цій частині за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, комісії за надання кредиту та нарахованих відсотків у розмірі 12932,70грн.

5.2 Щодо вимоги про стягнення неустойки, суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2820 грн. в період дії правового режиму воєнного стану, суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині суд відмовляє у задоволені позовної вимоги.

5.3. У підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

5.4 Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1988,74 грн. (12932,70грн. х 2422,40 грн./ 15752,70 грн.)

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №24.09.2024-100001452 від 24.09.2024 у розмірі 12932 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) гривні 70 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1988 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 74 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, електронна адреса:info@sgroshi.com.

Представник позивача: Горна Вероніка Іванівна, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.Ю. Жуковська

Попередній документ
132449754
Наступний документ
132449756
Інформація про рішення:
№ рішення: 132449755
№ справи: 559/2770/25
Дата рішення: 08.12.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 10.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
03.12.2025 08:20 Дубенський міськрайонний суд Рівненської області