Справа № 554/15113/25
Провадження № 2-з/545/36/25
08.12.2025 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Полтави із позовом до відповідача про визнання недійсним договору дарування.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Полтави від 22.10.2025 року справу направлено за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.11.2025 справу №554/15113/25 передано судді Путрі О.Г.
Ухвалою судді від 01.12.2025 року, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом семи календарних днів з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвалою судді від 05.12.2025 року вищевказану справу повернуто позивачеві, оскільки останні й не усунув недоліки, визначені ухвалою судді від 01.12.2025 року.
05.12.2025 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій прохає: накласти арешт на об?єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказує, що ним подано позов до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, згідно якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1679 га, на якій розташований будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що на даний час існує реальна загроза відчуження останньою належної їй частини будинку,що в подальшому вплине на подальший розгляд справи.
У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Частиною 2 ст.149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
У відповідності до ч.ч.1-7ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, визначення виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
З аналізу викладених заявником фактів, вважаю, що у заяві не зазначені обставини та докази, а також обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна.
Крім того, позивачем не зазначені докази в підтвердження того, що 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вибула з його власності, не зазначені реквізити угоди (договору дарування) та час її укладення.
Даних в підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 здійснює намір та має реальну можливість відчужити майно на користь третіх осіб, в матеріалах справи відсутні, як і відсутні дані про те , що відповідач здійснює будь-які дії , які зазвичай передують та необхідні при укладенні угоди по відчуженню майна ( наявність потенційних покупців, огляд майна покупцями тощо).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відсутні, тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149-153,247 ЦПК України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.
Суддя: О. Г. Путря