04.12.2025 Провадження по справі № 2/940/856/25
Справа № 940/2173/25
Іменем України
04 грудня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на житлову квартиру,
встановив:
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Порхун О.П. звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру загальною площею - 74,3 кв. м, житловою площею - 36,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 має у власності квартиру загальною площею - 74,3 кв. м, житловою площею - 36,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на зазначену квартиру. Проте, рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій № 79819238 від 09.07.2025 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою позивача у зв'язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: з поданих документів встановлено, що заявник (суб'єкт права) на момент набуття права власності на будинок, який побудований в 1986 році не набув повної цивільної дієздатності відповідно до ст. 331 ЦК України.
За вказаних обставин, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі до підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, представник позивача адвокат Порхун О.П. надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Тетіївської міської ради у підготовче засідання не прибув, через канцелярію суду подав відзив, у якому зазначив, що Тетіївська міська рада погоджується з позовними вимогами позивача та визнає їх у повному обсязі. Разом з тим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,згідно з виписки, виданої 23.05.2025 № 128 Кашперівським старостинським округом виконавчого комітету Тетіївської міської ради с.Теліжинці Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 про те, що згідно запису в погосподарській книзі під № 5 архівного фонду № Р-22 «Теліжинецька сільська рада с. Теліжинці Тетіївського району Київської області» на 2016-2023 роки за ним рахується житлова квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10).
На зазначену квартиру позивач замовив технічний паспорт, який був виготовлений 30.10.2023 комунальним підприємством «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» виконавчого комітету Тетіївської міської ради (а. с. 12-15).
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 79819238 від 09.07.2025, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 відмовила у проведенні реєстраційних дій за заявою позивача, оскільки подані ним документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: з поданих документів встановлено, що заявник (суб'єкт права) на момент набуття права власності на будинок, який побудований в 1986 році не набув повної цивільної дієздатності відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України. Повна цивільна дієздатність настає з моменту досягнення 18 років (повноліття), згідно ст. 34 Цивільного кодексу України (а. с. 20).
За таких обставин, у зв'язку з відмовою державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості зареєструвати право власності на зазначену квартиру.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відтак, враховуючи наведені вище норми права, оцінивши надані докази, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу ОСОБА_1 , який в позасудовому порядку позбавлений можливості оформити належним чином право власності на зазначену квартиру у зв'язку з відмовою державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій, тому це право позивача підлягає захисту судом шляхом його визнання.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 316, 317, 321, 328, 392 ЦК України, статтями 3, 10, 12, 81, 200, 206, 247,264-268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на житлову квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру загальною площею - 74,3 кв. м, житловою площею - 36,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду: 09 грудня 2025 року.
Суддя С.В.МАНДЗЮК