09.12.2025 Провадження по справі № 2/940/920/25
Справа № 940/2290/25
Іменем України
09 грудня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про призначення аліментів на утримання дитини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20.11.2025 відкрито провадження в справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.12.2025 представник відповідача адвокат Гончаренко К.М. надіслала до суду письмове пояснення у справі, в якому зазначено, що ОСОБА_2 не заперечує проти заявлених вимог та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначеному законом розмірі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, сторони у справі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 7).
Малолітня дитина сторін проживає за однією адресою з позивачкою, що підтверджується Витягами з Реєстру територіальної громади від 11.11.2025 (а. с. 8, 9).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що малолітня дитина сторін знаходиться на утриманні позивачки, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Отже, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд бере до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів наявності аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй належні умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
Відповідно до ч.1 ст. 79 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 18.11.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
На переконання суду такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, відповідатиме їхнім інтересам, правам і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси отримувача, а також забезпечуватиме реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей та не порушуватиме правила щодо рівності батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відтак, враховуючи наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 79, 84, 180-183 СК України, статтями 10, 12, 81, 141, 178, 276, 354, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про призначення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 листопада 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.МАНДЗЮК