Справа № 369/15747/21
Провадження № 2/369/292/25
18.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
представника позивача Мєстєчкіна І.В.,
представника відповідача Боровець А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача - адвоката Боровець Аліни Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/15747/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/15747/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів.
19 вересня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Боровець Аліни Миколаївни надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що спірне нерухоме майно є предметом іпотеки, зареєстроване ще 05 листопада 2016 року за іпотечними договорами, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережною Т.Л. Іпотекодержателем є ОСОБА_3 .
Представник відповідач зазначила, що скасування забезпечення позову не позбавить позивача можливості захистити свої права у разі ухвалення рішення на його користь - майно відповідача залишатиметься обтяженим іпотекою, і будь-які подальші дії з ним будуть відбуватися з урахуванням законних прав Іпотекодержателя. Натомість скасування арешту відновить баланс інтересів та усуне невиправдане обмеження прав відповідача та третьої особи - ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, представник відповідача просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року у справі № 369/15747/21, а саме скасувати арешт, накладений на:
-житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076630680000;
-земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076617980000.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечував, просив відмовити у її задоволенні.
Представник відповідача просила суд заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на:
житловий будинок, загальна площа: 74.5 кв.м, житлова площа: 45.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076630680000;
земельну ділянку площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076617980000;
нежилі приміщення (літера А), стоматологічний кабінет, загальна площа: 254.9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на які, на даний час зареєстровані за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1029525480000;
нежитлове приміщення на цокольному поверсі, загальна площа: 113.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яке, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 860630180000;
земельну ділянку площею 1.9799 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3222487201:01:022:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229398232224;
земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 224577380000;
земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0027, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 224392180000;
земельну ділянку площею 0.1002 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 224122080000;
земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 223881780000.
З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2016 року між ОСОБА_3 (Іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір, серія та номер 2076, виданий 05 листопада 2016 року та засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережною Т.Л. за яким було передано в іпотеку наступне майно:
- житловий будинок, загальною площею 74.5 кв.м, житлова площа: 45.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2
- земельну ділянку площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 .
Відтак, з наведеного вище вбачається, що арешт накладено на майно, що є предметом іпотеки, тобто обтяжене заставним правом третьої особи (Іпотекодержателя) - ОСОБА_3 ..
Як визначено ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом та відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону, відповідно до якої, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з частинами 6 та 7 ст. 3 вказаного Закону, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Як передбачено ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Зі змісту приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя - суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.
Такий правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 року у справі № 923/1105/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1764/16, від 17.10.2019 року у справі № 822/1426/16.
У Постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 року у справі № 923/1105/17, від 19.06.2019 року у справі № 825/1764/16 зазначено, що «оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки».
Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України - охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України - ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України, правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Таким чином, суд вважає, оскільки житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076630680000, та земельна ділянка площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 є предметом іпотеки за іпотечним договором від 05 листопада 2016 року, укладеним між ОСОБА_3 (Іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) раніше дати ухвали суду про забезпечення позову від 12 листопада 2021 року то відповідно накладення судом арешту на зазначене іпотечне майно порушує права іпотекодержателя.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 210, 158, 293 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача - адвоката Боровець Аліни Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2021 року у справі № 369/15747/21, шляхом зняття арешту, накладеного на:
-житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076630680000;
-земельну ділянку площею 0,0816 га, кадастровий номер 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1076617980000.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду виготовлено 24 листопада 2025 року.
Суддя І.О. Фінагеєва