28 листопада 2025 року справа № 580/10697/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 11 вересня 2025 року №Ц/ЧК/235/РН/308/ПТ/ПС та від 11 вересня 2025 року №Ц/ЧК/234/РН/308/ПТ/ПС.
Ухвалою суду від 29.09.2025 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання, відповідно до ст. 262 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у Державної служби України з питань праці відсутнє право здійснювати нагляд за об'єктами роздрібної торгівлі , в частині, що стосується перевірки товару, реалізацію якого здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, у зв'язку з чим всі дії посадових осіб відповідача та складені ними накази, акти і протоколи - є протиправними. У річному плані здійснення заходів нагляду (контролю) Державної служби з питань праці на 2025 рік, затвердженого наказом від 29.11.2024 № 200, не передбачено здійснення заходів нагляду (контролю) щодо ФОП ОСОБА_1 та/або магазинів по вул. Захисників України, 39-В та Захисників України, 39-А м. Багачеве, Звенигородського району, Черкаської області. Повідомлення про проведення цього планового заходу позивачу як суб'єкту господарювання, стороною відповідача не направлялося, оскільки наказ та направлення видані відповідачем за три дні до проведення планового заходу.
Позивач зазначила, що в приміщенні магазину «Світ Електрики», що розташований по АДРЕСА_1 , пред'явлено лише одне направлення на проведення перевірки цього магазину, яке не відповідає вимогам закону. При цьому, до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) посадова особа відповідача не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю).
За твердженням позивача, проти перевірки свого товару не заперечувала, адже серед належного позивачу товару в переліку не було машин та устаткування (генераторів електричних, електрогенераторних установок). Матеріали перевірки складені відповідачем без участі позивача і відразу після складання зазначених актів перевірки характеристик продукції та направлені на поштову адресу позивача засобами поштового зв'язку.
Позивач вважає, що відповідачем під час винесення оскаржених постанов порушено один із основних принципів адміністративної процедури - гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для винесення оскаржених постанов.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідач, як територіальний орган Державної служби України з питань праці, є органом державного ринкового нагляду, який має повноваження, зокрема, на здійснення планових перевірок характеристик продукції: машин та устаткування (зокрема, генераторів електричних, електрогенераторних установок) - в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №62, та засобів індивідуального захисту (зокрема, засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань) - в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771.
Відповідач зазначив, що перевірки характеристик продукції організовані відповідачем в межах компетенції, відповідно до Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, розробленого Державною службою України з питань праці, за наявної у відповідача інформації про місце розміщення продукції, що відноситься до сфери відповідальності Держпраці, на підставі наказів та направлень на проведення перевірки, що видані та оформлені відповідно до вимог Закону № 2735-VI. ФОП ОСОБА_1 перебувала за місцем розміщення продукції: магазин, АДРЕСА_1 . Після ознайомлення з направленням на проведення перевірки від 22.08.2025 № Ц/3.1/27119-25 та службовим посвідченням посадової особи, що прибула для здійснення перевірки, відмовилася від подальшої взаємодії та відмовилася допустити її до проведення обох заходів державного ринкового нагляду. З огляду на вказані обставини, перевірки не проведено у зв'язку із недопущенням суб'єктом господарювання до проведення такої перевірки.
Відповідач вважає, що на відміну від Закону № 877-V, Законом № 2735-VI не передбачено вимог щодо необхідності попереднього повідомлення суб'єктів господарювання про проведення планової перевірки характеристик продукції шляхом направлення відповідного повідомлення за встановленою формою та/або з дотриманням ряду вимог до змісту такого повідомлення. Так само Законом № 2735-VI не передбачено вимог щодо необхідності внесення запису про перевірку до «Журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю)».
За твердженням позивача, акти перевірки не містять переліків виявлених порушень, оскільки до проведення перевірок уповноважену посадову особу не допущено. В такому випадку в актах фіксується лише факт створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених Законом №2735-VI вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Направлення матеріалів перевірки поштою обумовлено відмовою позивача від комунікації для ознайомлення з актами, протоколами та їх підписання.
Листи від 29.08.2025 № Ц/3.1/27809-25 та № Ц/3.1/27810-25 з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи повернуто відповідачу за закінченням встановленого терміну зберігання. При цьому, зазначені листи прибули до відділення отримувача 01.09.2025 та перебували там до 15.09.2025. Факт не отримання позивачем вказаних листів не може вважатися перешкодою у розгляді справи про накладення штрафу на нього за вчинення порушення, передбаченого пунктом 6 частини 4 ст. 44 Закону № 2735-VI, оскільки вказаний факт зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відповідач вважає, що з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» рішення про проведення слухання у справі відповідачем не приймалося. При цьому, позивачу повністю забезпечено можливість реалізувати його право бути заслуханим шляхом подання до Міжрегіонального управління своїх пояснень та/ або заперечень у письмовому вигляді.
На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив позивач звернула увагу на те, що відповідач не спростував викладені в адміністративному позові посилання, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає наступне.
Згідно відомостей, які містяться в електронному вигляді в матеріалах справи, Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці видано накази від 22.08.2025 № 859/Ц-ЗК та 860/Ц-ЗК «Про проведення планової перевірки характеристик продукції».
Зазначені накази містять предмет перевірки, а також інформацію про найменування та адресу об'єктів, де розміщується продукція: магазин, вул. Захисників України, 39-А, м. Багачеве, Звенигородський район, Черкаська область; магазин, вул. Захисників України, 39-В, м. Багачеве, Звенигородський район, Черкаська область. На підставі вищевказаних наказів оформлені направлення на проведення перевірки від 22.08.2025 № Ц/3.1/27118-25 та № Ц/3.1/27119-25. Згідно цих направлень начальнику відділу ринкового нагляду Коваленку Олексію Олександровичу та головному державному інспектору відділу ринкового нагляду Шендрик Юлії Іванівні доручено в період з 25.08.2025 по 28.08.2025 провести планові перевірки характеристик продукції:
- засобів індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань), в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, за місцем розміщення продукції: магазин, вул. Захисників України, 39-А, м. Багачеве, Звенигородський район, Черкаська область;
- машин та устаткування (зокрема, генераторів електричних, електрогенераторних установок) в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, за місцем розміщення продукції: магазин, вул. Захисників України, 39-В, м. Багачеве, Звенигородський район, Черкаська область.
На підставі наведених наказів та направлень головним державним інспектором відділу ринкового нагляду Шендрик Юлією Іванівною здійснено виїзд для проведення перевірки. За результатами проведеної перевірки складено акти перевірки характеристик продукції від 27.08.2025 № Ц/ЧК/234/РН/308 та № Ц/ЧК/235/РН/308, в яких зазначено, що після вручення та ознайомлення з направленнями та службовим посвідченням ОСОБА_1 не допустила до проведення перевірки характеристик нехарчової продукції інспектора Шендрик Ю.І.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 , заступником начальника ЦМУ Держпраці Андрієм Тименком винесено постанови про накладення штрафу від 11 вересня 2025 року №Ц/ЧК/235/РН/308/ПТ/ПС та від 11 вересня 2025 року №Ц/ЧК/234/РН/308/ПТ/ПС, якими до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів за кожне порушення у розмірі 10 000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 000,00 гривень (сто сімдесят тисяч гривень нуль копійок). Зазначену постанову направлено позивачу через відділення поштового зв'язку № 60 від 12.09.2025, про що здійснено відповідні записи в постановах.
Позивач не погоджується з правомірністю накладення штрафів, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (надалі - Закон №2735- VI) встановлені правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону №2735-VI, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів (ч. 1 та 2 ст. 10 Закону №2735-VI).
При цьому, ст. 7 Закону №2735-VI визначено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Положеннями ст.15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта: а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;
3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Статтею 23 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Відповідно до ст. 24 Закону №2735-VI планові перевірки характеристик продукції здійснюються згідно із секторальними планами ринкового нагляду.
Згідно ч. 8 ст. 20 Закону № 2735-VI секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2025 рік, розроблений Державною службою України з питань праці та затверджений Головою Держпраці І. Дегнерою 29.11.2024 року, оприлюднено на офіційному веб-сайті Держпраці (посилання на секторальний план на офіційному веб-сайті https://dsp.gov.ua/wp- content/uploads/2024/11/sektoralnyj-plan_2025.pdf) та веб-сайтах територіальних органів Держпраці.
Згідно п. 15, 12 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069, машини та устаткування, засоби індивідуального захисту (крім засобів індивідуального захисту рятувальників (пожежників) та від пожежі) є видом продукції, щодо якої державний ринковий нагляд здійснюється Держпраці. Отже, зазначений вид продукції віднесено до сфери відповідальності Держпраці. Машини та устаткування (зокрема, генератори електричні, електрогенераторні установки) значаться в п. 3, а засоби індивідуального захисту (зокрема, засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань), значаться в п. 7 Плану здійснення ринкового нагляду на 2025 рік Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік як продукція, яка підлягає ринковому нагляду органами Держпраці у 2025 році шляхом проведення планових перевірок характеристик продукції.
Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на вищезазначений вид продукції: машини та устаткування - Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62 та засоби індивідуального захисту - Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771.
За наведеного правового регулювання, відповідач, як територіальний орган Державної служби України з питань праці, є органом державного ринкового нагляду, який має повноваження, зокрема, на здійснення планових перевірок характеристик продукції: машин та устаткування (зокрема, генераторів електричних, електрогенераторних установок), в тому числі в суб'єктів господарювання, які здійснюють розповсюдження цієї продукції - в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №62, та засобів індивідуального захисту (зокрема, засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань) - в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771.
Щодо посилання позивача на недотримання відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 цього Закону, його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно з п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Створення суб'єктом господарювання перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, становить склад правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону, за яке передбачається відповідальність у вигляді накладення штрафу у встановленому цим Законом розмірі.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 4 ст. 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Всупереч наведених законодавчих приписів, позивачу пред'явлено лише направлення на проведення перевірки за місцем розміщення продукції: магазин, АДРЕСА_1 . Доказів ознайомлення позивача з направленням на проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач не надав. Натомість, позивач заперечує факт ознайомлення із вказаним направленням, що свідчить про відсутність підстав для проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2 . За відсутності підстав для проведення перевірки, складений за її результатами акт №Ц/ЧК/235/РН/308 від 27.08.2025 не є носієм доказової інформації про вчинені позивачем порушення вимог закону, тому на підставі нього не може бути застосовано до позивача адміністративно-господарські санкції.
Перевіряючи фактичний недопуск позивачем інспектора Шендрик Ю.І. до проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки 25.08.2025 в приміщенні магазину за адресою: вул. Захисників України, 39-В, м. Багачеве, ОСОБА_2 викликано працівників Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Згідно відомостей, які містяться в довідці від 24.09.2025, затвердженій начальником Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області підполковником поліції О. Міщенком, на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , який представився чоловіком ФОП ОСОБА_1 , про те, що інспектор держпраці ОСОБА_4 з двома іншими невідомими особами вимагають від нього та його дружини надати для перевірки його особистий генератор, що розміщений в тамбурі магазину, вимагають написати пояснення, що генератор продається, як товар та шантажують їх проведенням також перевірки магазину «Природа» в разі відмови виконати їхні вимоги.
В довідці від 24.09.2025 також зазначено, що під час перевірки відібрано заяву та опитано ОСОБА_3 та встановлено присутність посадової особи державної служби з питань праці ОСОБА_4 , яка пояснила, що прибула близько 17.00 год. для проведення перевірки електро-генеруючих пристроїв в магазині «Світ електрики» по АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_1 , відмовилась надавати письмові пояснення та в усній формі пояснила, що не заперечує щодо перевірки, проте генератор, який хочуть перевірити є особистою власністю її чоловіка ФОП ОСОБА_3 та використовується ним для забезпечення магазину електроенергією на випадок відсутності електропостачання. Генератор не продається та знаходиться не в магазині, а в тамбурі магазину.
При огляді генератора встановлено, що він розміщений тамбурі магазину та має ознаки вживаного, а також заправлений на 100% паливом та мастилом.
З наведеного вбачається, що позивач фактично не заперечувала проти проведення перевірки, натомість заперечувала факт продажу генератора, який за її твердженням використовувався для забезпечення магазину електроенергією під час вимкнення світла, а не для продажу. На переконання суду, в такому випадку посадова особа відповідача повинна була встановити факт введення продукції в обіг, а не документувати недопуск до проведення перевірки.
В силу положень ч. 12 ст. 23 Закону №2735-VI, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
З аналізу вищенаведених положень законодавчих актів слідує висновок, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, останній шляхом прийняття відповідного рішення вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходи щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів до суб'єкта господарювання, який ввів продукцію в обіг, застосовується передбачена законом відповідальність.
Отже, до позивача застосовано відповідальність за створення перешкод у проведенні перевірки, однак позивач не заперечувала щодо проведення перевірки, що підтверджується відомостями, які викладені в довідці Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 24.09.2025. При цьому, в актах перевірки від 27.08.2025 №Ц/ЧК/234/РН/308 та № Ц/ЧК/235/РН/308 відсутні посилання на докази, якими підтверджено недопуск позивачем інспектора ОСОБА_4 до перевірки. Підписи осіб у графі «інші особи, які брали участь у перевірці», які можуть підтвердити факт недопуску до проведення перевірки - відсутні. За відсутності свідків події, одного лише твердження інспектора відповідача про недопуск до проведення перевірки, не достатньо для засвідчення такого факту.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
В розумінні п. 1, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-IX адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.
У відповідності до ст. 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
В силу положень ст. 63 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.
Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.
Заслуховування не проводиться, якщо: 1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди; 2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення; 3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі; 4) прохання заявника є очевидно безпідставним.
З наведеного нормативно-правового регулювання адміністративної процедури вбачається, що орган публічної адміністрації повинен проінформувати особу, звернення якої розглядається, про права та обов'язки, в тому числі право брати участь у процедурі адміністративного провадження, а у випадку негативних для особи наслідків, які тягне за собою адміністративний акт - заслуховування особи проводиться в обов'язковому порядку.
Відповідач не надав до суду доказів інформування позивача про його права та обов'язки, в тому числі право бути заслуханим та право надавати документи. Отже, проведення розгляду справи без участі позивача є порушенням вищенаведених вимог Закону № 2073-IX. При цьому, посилання відповідача на здійснення заходів щодо інформування позивача, судом відхилюються, оскільки на дату винесення оскаржених постанов, листи відповідача від 29.08.2025 № Ц/3.1/27809-25 та № Ц/3.1/27810-25, в яких викладено інформацію про права та обов'язки учасника адміністративного провадження, не вручені позивачу та перебували у відділенні поштового зв'язку м. Звенигородка, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601187210430.
Перевіривши наведені обставини справи, суд зазначає, що заперечуючи проти позову, доказів свідомих та цілеспрямованих дій позивачем, з метою створення перешкод для проведення перевірки відповідач не надав, допустив порушення процедури допуску до проведення перевірки та розгляду справи, тому до позивача неправомірно застосовано штрафні санкції за створення перешкод у проведенні перевірки, що є підставою для скасування оскаржених постанов та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 11 вересня 2025 року №Ц/ЧК/235/РН/308/ПТ/ПС та від 11 вересня 2025 року №Ц/ЧК/234/РН/308/ПТ/ПС.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО