про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року справа № 580/13446/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/13446/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ? ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), постановив ухвалу.
05.12.2025 вх.№60650/25 у позовній заяві позивачі просять:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.09.2025 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з моменту розгляду заяви від 08.10.2024 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у звязку з доглядом за ОСОБА_2 згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслати ОСОБА_1 підтвердний документ про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у паперовій формі за результатом розгляду заяви від 08.10.2024, керуючись ст.58 Конституції України.
Додатково просить ОСОБА_1 стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати зі сплати судового збору.
Некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід стосовно дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням судочинства (позиція Верховного Суду у постанові від 2 жовтня 2024 року у справі №372/3733/22).
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого поданий позов до адміністративного суду.
ОСОБА_2 як Позивач не сформувала вимог і не обгрунтувала зміст і характер порушеного права. Позивач ОСОБА_1 не обгрунтував зміст і характер порушеного права обраним Відповідачем, позаяк індивідуальний акт у формі протокольного рішення про надання відстрочки надає КОМІСІЯ, що не визначена учасником спору та усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України оскаржений індивідуальний акт не наданий.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Частина 1 статті 123 КАС України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У порушення вимог статті 161 КАС України до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, а у порушення п.11 ч.5 ст.160 не надані власні підтвердження Позивачів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Позивачі стверджують про вирішені спори, зокрема: у справі №580/2567/25, проте не вказують про судовий контроль у вирішеній справі.
Судовий контроль за виконанням рішень є невід'ємною складовою ефективного правосуддя та гарантією захисту прав людини, включно з громадянами України, які перебувають за її межами. Верховний Суд підтвердив, що після набрання рішенням законної сили суд не втрачає свою юрисдикцію щодо забезпечення його реалізації. В умовах, коли державні органи затягують або формально підходять до виконання рішень, суд може застосовувати механізми контролю, включаючи встановлення строків, зобов'язання подати звіт або накладення штрафу.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 45, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху.
Надати позивачам для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачами недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) кожного Позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; власної заяви-звернення до обраного відповідача та до КОМІСІЇ у спірних правовідносинах, повідомлення з якою датою пов'язують кожен із Позивачів перебіг строку звернення до суду; заяв про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску щодо заяви від 08.10.2024; надання власних повідомлень до суду згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України; обрання належного Відповідача/Співвідповідача відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України; надання копії оскарженого рішення на виконання вимог ч.7 ст.161 КАС України; надання відомостей про судовий контроль у справі №580/2567/25.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала складена, підписана 08.12.2025.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА