05 грудня 2025 року справа № 640/2337/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо невжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду відносно самочинного будівництва в автогаражному кооперативі “Озерний» будівлі прямокутної форми, яка складається з 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880 (перший ряд справа від в'їзду);
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо невжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду відносно самочинного будівництва в автогаражному кооперативі «Озерний» будівлі прямокутної форми, яка складається з 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880 (перший ряд справа від в'їзду),
- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.09.2018, 16.10.2018, 11.12.2018.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що Департаментом ДАБІ у Київській області за результатами позапланових перевірок виявлено факт самочинного будівництва гаражних боксів в автогаражному кооперативі «Озерний», а саме: виконані будівельні роботи з будівництва двоповерхового гаражу на 20 боксів орієнтовними розмірами 75,6x6,8 м; розпочато виконання будівельних робіт з нового будівництва, а саме: будівля прямокутної форми (гаражні бокси) орієнтовними розмірами 14x72 (влаштовано залізобетонний фундамент та виконується влаштування зовнішніх та внутрішніх стін першого поверху); виконано підготовчі роботи (зняття родючого шару грунту) для подальшого будівництва будівлі (гаражні бокси) прямокутної форми орієнтовними розмірами 8x70м.
У зв'язку з невиконанням приписів Держархбудінспеції про зупинення будівельних робіт та усунення порушень законодавства позивач подав звернення до ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Київській області від 20.09.2018, 16.10.2018. від 11.12.2018 № BЛ- 8833345 з вимогою вжити заходи державного архітектурно-будівельного контролю з приводу будівництва 3-ої черги гаражних боксів в АГК «Озерний» за номерами від 861 до 880 та з вимогою звернутись до суду з позовом про знесення даних самочинно збудованих гаражних боксів. У задоволенні звернень позивача відмовлено, посилаючись на вжиття Держархбудінспекцією всіх вичерпних заходів.
На думку позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки його звернення залишені без належного реагування, а також у нездійснені заходів державного архітектурно-будівельного контролю за фактами самочинного будівництва 3-ої черги будівництва гаражних боксів в АГК «Озерний» за номерами віл 861 до 880 та фактами невиконання приписів Держархбудінспекції. Позивач вважає, що Держархбудінспекцією мають бути вжиті такі заходи державного архітектурно-будівельного контролю: проведена позапланова перевірка з приводу самочинного будівництва 3-ої черги будівництва гаражних боксів в АГК «Озерний» за номерами від 861 до 880; складений протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки та накладений штраф за фактами самочинного будівництва 3-ої черги будівництва гаражних боксів в АГК «Озерний» за номерами від 861 до 880; видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих га будівельних робіт; прийнято рішення про заборону експлуатації закінчених будівництвом гаражних боксів за номерами від 800 до 880, не прийнятих в експлуатацію; поданий до суду позов про знесення самочинно збудованих гаражних боксів в АГК «Озерний» за номерами від 861 до 880, 3-ої черги будівництва гаражних боксів.
09.04.2010 представник відповідача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що на звернення ОСОБА_1 від 20.09.2018, 16.10.2018, 11.12.2018 були надані відповіді на всі поставлені у них питання. Департаментом вжито вичерпних заходів з державного архітектурно-будівельного контролю відносно об'єкта будівництва. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
18.04.2019 позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що відповідач будь-яких дій або рішень відносно спірних гаражів не приймав.
Ухвалою від 27.02.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду. Справа передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В. В.
Ухвалою від 22.01.2025 суддя прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи № 640/2337/19 та вирішив розгляд справи проводити спочатку у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Ухвалою від 23.01.2025 суд замінив відповідачів - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України, код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, буд. 26.
Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Автогаражний кооператив «Озерний» (код ЄДРПОУ: 20591888, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 1Б) 03.10.1994 зареєстрований як юридична особа. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статус автогаражного кооперативу «Озерний» cтаном на 30.11.2025 - є відомості порталу «судова влада» у справі про банкрутство та/або щодо процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
На підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 10.03.1995 автогаражному кооперативу «Озерний» було надано у постійне користування землю, площею 2,0 га для будівництва гаражів та відкритої стоянки для автомобілів відповідно до рішення Борщагівської с/ради від 11.03.1994 № 3/1, що не є спірним у цій справі та не заперечується сторонами.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із скаргою від 20.09.2018 на бездіяльність Держархбудінспекції, у якій повідомив про те, що у липні 2017 року фізичними особами розпочато самочинне будівництво без будь-яких дозвільних документів двоповерхових гнаражних боксів в АГК «Озерний» за номерами від 800 до 880. Будівництво ведеться в межах охоронної зони газопроводу високого тиску та охоронної зони повітряної лінії електропередачі. Тому просив здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо будівництва гаражних боксів.
Листом від 09.10.2018 № 40-702-(90-9)/6844-18 Держархбудінспекція повідомила позивача, що замовником - автогаражним кооперативом «Озерний» вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.05.2018 № С-0305/3 не виконано, чим порушено п. 3, ч. 3 ст. 41 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності»; вимоги припису про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 03.05.2018 № С-0305/4 не виконано, чим порушено п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Департамент здійснює організаційні заходи стосовно подачі позову до суду про знесення самочинного збудованого об'єкта у відповідності до ст. 38 зазначеного Закону.
Також позивач звертався з аналогічними зверненнями від 16.10.2018 та від 11.12.2018, що не заперечується сторонами.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду відносно самочинного будівництва гаражів за номерами від 861 до 880, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок № 553, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Із аналізу положень статті 41 Закону № 3038-VI та п. 7 Порядку № 553 слідує, що позапланові перевірки з питань дотримання суб'єктами будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності можуть здійснюватися органами державного архітектурно-будівельного контролю лише під час виконання підготовчих та будівельних робіт, зокрема, з питань перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації - протягом трьох місяців з дня подання дозвільних документів.
Отже, за загальним правилом контролюючий орган вправі проводити перевірки об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього правила є виявлення факту самочинного будівництва.
Водночас, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. Тому, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, які оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року у справі № 465/1461/16-а.
Позивач у своїх зверненнях від 20.09.2018, 16.10.2018, 11.12.2018 повідомляв органи державного архітектурно-будівельного контролю про факт самочинного будівництва в автогаражному кооперативі «Озерний» 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880, та просив здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо будівництва зазначених гаражів.
Як вказано вище, підставою для проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва в частині відповідності ДБН згідно із ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI та п. 7 Порядку № 553 є звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідач у листах, які знаходяться в матеріалах справи та у відзиві стверджує, що органом державного архітектурно-будівельного контролю вжито вичерпних заходів з державного архітектурно-будівельного контролю відносно об'єкта будівництва.
Суд врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, відповідно до рішень Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі № 369/6994/18 та від 30.09.2019 у справі № 320/5549/18 судом встановлені такі обставини.
З 19.10.2017 по 01.11.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання АГК «Озерний» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, територія Софіївсько-Борщагівської сільської ради за кадастровим номером 3222486200:03:002:5028.
За результатами перевірки складено акт № Т-0111/4 від 01.11.2017, в якому зазначено, що замовником АГК «Озерний» виконуються будівельні роботи з будівництва двоповерхового гаража на двадцять боксів, без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування), без розробленої у встановленому порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.
На підставі зазначеного акта перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області стосовно АГК «Озерний» були видані: припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-0111/10 від 01.11.2017, яким АГК «Озерний» зобов'язано усунути допущені під час перевірки порушення в термін до 01.11.2018; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-0111/11 від 01.11.2017, яким позивач вимагав зупинити виконання будівельних робіт з 07.11.2017; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0111/11 від 01.11.2017, в якому зазначено про те, що замовником будівництва АГК «Озерний» не забезпечено здійснення авторського нагляду під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0111/12 від 01.11.2017, в якому зазначено про те, що замовником будівництва АГК «Озерний» не забезпечено здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0111/13 від 01.11.2017, в якому зазначено про те, що замовником будівництва АГК «Озерний» виконуються будівельні роботи з будівництва двоповерхового гаража на двадцять боксів, без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування), без розробленої в установленому порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.
14.11.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області стосовно АГК «Озерний» були прийняті: постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2017 №З-1411/3-10/10-47/1411/06/02, якою на відповідача накладено штраф у сумі 60 624,00 грн; постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2017 №З-1411/2-10/10-46/1411/06/02, якою на відповідача накладено штраф у сумі 67 360,00 грн; постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2017 № З-1411/1-10/10-45/1411/06/02, якою на відповідача накладено штраф у сумі 84 200,00 грн.
У період з 18.04.2018 по 03.05.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання АГК «Озерний» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт АГК «Озерний», за результатами якої складено акт № Т-0305/3 від 03.05.2018.
На підставі зазначеного акта перевірки, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області стосовно АГК «Озерний» видані: припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-0305/3 від 03.05.2018, яким зобов'язано відповідача усунути допущені під час перевірки порушення шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану, до 03.07.2018 (а.с. 42); припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-0305/4 від 03.05.2018, яким позивач вимагав зупинити виконання будівельних робіт з 03.05.2018; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0305/6 від 03.05.2018, в якому зазначено про те, що відповідачем не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.11.2017 № С-0111/10; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0305/5 від 03.05.2018, в якому зазначено про те, що відповідачем не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.11.2017 №С-0111/11.
17.05.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області стосовно АГК «Озерний» були прийняті: постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.05.2018 №З-1705/1-10/10-19/1705/06/02, якою на відповідача накладено штраф у сумі 26 430,00 грн; постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.05.2018 №З-1705/2-10/10-20/1705/06/02, якою на відповідача накладено штраф у сумі 88 100,00 грн.
Також Державною архітектурно-будівельною інспекцією України проведено позапланову перевірку АГК «Озерний», за результатами якої складено акт від 30.07.2018 №Т-3007/3, в якому вказано, що АГК «Озерний» вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.05.2018 № С-0305/3 та 03.05.2018 № С-0305/4 не виконав.
Судом встановлено, що АГК «Озерний» були оскаржені в судовому порядку постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, прийняті за результатами перевірок контролюючого органу.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №369/6994/18 задоволено позов Автогаражного кооперативу «Озерний» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. Визнано протиправними та скасовано постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 14.11.2017 №1411/2-10/10-45/1411/06/02; від 14.11.2017 №1411/2-10/10-46/1411/06/02; від 14.11.2017 №1411/3-10/10-47/1411/06/02; від 17.05.2018 №3-1705/1-10/10-19/1705/06/02; від 17.05.2018 №3-1705/2-10/10-20/1705/06/02.
Судом в адміністративній справі № 369/6994/18 встановлено, що на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 10.03.1995, АГК «Озерний» було надано у постійне користування землю, площею 2,0 га для будівництва гаражів та відкритої стоянки для автомобілів відповідно до рішення С-Борщагівської с/ради народних депутатів від 11 березня 1994 року №3/1.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2018 Автогаражний кооператив «Озерний» є власником земельної ділянки кадастровий номер: 3222486200:03:002:5028, площею 4,7000 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, 1-Б.
Суд під час розгляду справи №369/6994/18 встановив, що на території АГК «Озерний» розташовані гаражі, власниками яких є фізичні особи, а не АГК «Озерний».
За висновком суду у справі №369/6994/18 АГК «Озерний» не є власником гаражів щодо яких проведеними перевірками виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності, та відповідно, не є суб'єктом містобудівної (архітектурної) діяльності, оскільки не є замовником та/або підрядником будівельних робіт по спірному будівництву гаражів.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі № 369/6994/18, набрало законної сили 20.06.2019.
Також з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що до Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до АГК «Озерний», в якому просила суд зобов'язати АГК «Озерний» знести об'єкт будівництва - гараж на двадцять боксів орієнтовними розмірами 75,6 x 6,8 м та будівлю прямокутної форми (гаражні бокси), орієнтовними розмірами 14 x 72 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, (кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:03:002:5028), за власний рахунок.
Рішенням від 30.09.2019 у справі № 320/5549/18 Київський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд у справі, що розглядається (№ 640/2337/19), дійшов висновку, що Держархбудінспекцією були вжиті заходи державного архітектурно-будівельного контролю відносно самочинно збудованих гаражних боксів АГК «Озерний» за номерами від 800 до 860, тобто 1-ої та 2-ої черги будівництва гаражних боксів.
Однак, відносно 3-ї черги гаражів - одноповерхової будівлі прямокутної форми, яка складається з 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880, відповідачем не здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного контролю. До такого висновку суд також дійшов з огляду на те, що відповідно до акта № Т-0305/3 (а. с. 48-53) були виявлені, зокрема, такі порушення: виконано підготовчі роботи (зняття родючого шару грунту) для подальшого будівництва будівлі (гаражні бокси) прямокутної форми орієнтовними розмірами 8х70 м.
Тобто, на час проведення перевірки будівництво гаражних боксів за номерами від 861 до 880 не було закінчено, лише велись підготовчі роботи для подальшого будівництва.
Ураховуючи, що звернення позивача від 20.09.2018, 16.10.2018, 11.12.2018 містили підстави, передбачені з ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI та п. 7 Порядку № 553 для проведення позапланового заходу контролю, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва, а саме: будівництва в автогаражному кооперативі «Озерний» будівлі прямокутної форми, яка складається з 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880, з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Щодо посилання відповідача на лист правління АГК «Озерний» від 05.02.2019 щодо повноважень позивача представляти інтереси АГК «Озерний», то суд зазначає таке.
Відповідно до листа правління АГК «Озерний» від 05.02.2019 дії Власюка Д. В., які виражалися в направленні до Департаменту листів протягом 2017-2018 рр. визнані такими, що не відповідають інтересам АГК «Озерний», у зв'язку з чим довіреність АГК «Озерний» від 27.04.2018 на Власюка Д. В. відкликана, а протокол правління АГК «Озерний» від 04.04.2018 скасований.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Суд зауважує, що позов у цій справі поданий Власюком Д. В. не як представником АГК «Озерний». Позов в інтересах ОСОБА_1 подав до суду адвокат Жадобін В. І.
Тобто, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Жадобіна В. І. звернувся до суду з цим позовом на захист своїх прав та інтересів, як фізична особа, а не як представник в інтересах АГК «Озерний».
Тому в межах предмета спору у цій справі, суд не бере до уваги лист правління АГК «Озерний» від 05.02.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки відповідач належними та допустимими доказами не довів відсутність підстав для проведення позапланової перевірки щодо відповідності об'єкту будівництва державним будівельним нормам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняє позов.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, шо при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому за змістом частин п'ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У підтвердження понесених витрат на правову допомогу, отриману в рамках розгляду справи, представником позивача надано ордер серії КС № 482824 від 14.01.2019; копію договору № 114 МВ-АО про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2019, укладеного позивачем з адвокатським об'єднанням «Сенсум»; акт № 1 приймання юридичних послуг від 05.02.2019.
Так, відповідно до акта № 1 приймання юридичних послуг від 05.02.2019 адвокатське об'єднання «Сенсум» надало позивачу такі юридичні послуги: аналіз документів, визначення правової позиції, підготовка позовної заяви та юридичний супровід судового спору. Вартість наданих послуг складає 6 250,00 грн.
На підтвердження оплати наданих юридичних послуг позивач надав дублікат квитанції від 05.02.2019 № 0.0.1259468735.1.
Суд бере до уваги, що адвокат Жадобін В. І. подав до суду позовну заяву та заяву про долучення адміністративного позову в новій редакції. Водночас, у подальшому розгляді справи адвокат Жадобін В. І. участі не брав, зокрема, заява в порядку усунення недоліків позовної заяви із доказами сплати судового збору, заперечення на відзив, клопотання про долучення доказів у справі від 04.07.2019, додаткові пояснення від 10.03.2020, подані до суду самим позивачем.
Тому суд вважає, що сума 6 250,00 грн є неспівмірною із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Проте, враховуючи, що юридичний супровід цього спору адвокатом Жадобін В. І. був здійснений не протягом всього часу розгляду справи, суд дійшов висновку, що стягненню за рахунок бюджетних фінансувань відповідача підлягають судові витрати з надання правничої допомоги у сумі 4 000 грн.
Згідно із ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо невжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо самочинного будівництва в автогаражному кооперативі «Озерний» будівлі прямокутної форми, яка складається з 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880.
Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.09.2018, 16.10.2018, 11.12.2018 щодо самочинного будівництва в автогаражному кооперативі «Озерний» будівлі прямокутної форми, яка складається з 20 одноповерхових гаражних боксів за номерами від 861 до 880, та вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн 20 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО