Справа № 420/28895/25
09 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА», в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції в розмірі 49830,77грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3115,0 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до положень Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875) повинна складати 1 особа. В порушення законодавчих вимог у ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» кількість осіб з інвалідністю складає 0 осіб, внаслідок чого до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції розмірі 49830,77грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3115,0 грн.
Позивач вказує, що суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році відповідачем не сплачено. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму.
Ухвалою від 27.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що висновок позивача, що середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом - не відповідає дійсності. Відповідно із наказом ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» № 4 від 01.06.2016 р. про призначення на посаду директора - директор ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» з 01.06.2016 року на постійній основі (основне місце роботи). З 2023 року ОСОБА_1 встановлена інвалідність, що підтверджується довідками МСЕК.
13.10.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
Згідно відомостей, зазначених у звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» у 2024 році становила 13 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (осіб) (код рядка 03) становить 1 особа.
У зв'язку з невиконанням ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» нормативу кількості штатних працівників осіб з інвалідністю позивач здійснив розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024.
20.03.2025 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надіслало на адресу відповідача претензію, якою повідомлено що на підприємстві не виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомлено про необхідність сплатити за невиконання нормативу працевлаштування особи з інвалідністю в 2024 році нараховану суму адміністративно-господарської санкції та пеню за несвоєчасну сплату.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з ст.19 Закону №875-ХІІ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Позивачем не заперечується, що у ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» впродовж спірного періоду 2024 року протягом п'яти місяців була працевлаштована 1 особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Однак позивач вважає, що обов'язок роботодавця не виконано, оскільки така особа має пропрацювати щонайменше 6 місяців.
Доводи ООВ ФСЗОІ про невиконання відповідачем нормативу з мотивів того, що особа з інвалідністю повинна пропрацювати щонайменше 6 місяців, суд не приймає, оскільки ч.2 ст.19 Закону №875-ХІІ прямо визначає, що виконанням нормативу робочих місць вважається саме працевлаштування осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, незалежно від тривалості їх роботи у звітному році. Лист Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 26.03.2007 №1/6-172 має лише роз'яснювальний характер, не є нормативно-правовим актом та не може змінювати чи обмежувати зміст положень ст. 19 Закону №875-ХІІ.
Отже, враховуючи працевлаштування відповідачем працівника з інвалідністю, суд дійшов висновку, що ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» у 2024 році виконало встановлений законодавством норматив робочих місць для осіб з інвалідністю.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням встановлених фактів виконання відповідачем нормативу робочих місць у 2024 році, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені, та задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДОЛИНА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк
.