09 грудня 2025 р. № 400/9347/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить суд:
-визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо використання неправильної розрахункової величини , що призвело до заниження розміру грошового забезпечення та фактично є невиконанням судового рішення, а саме застосування розрахункової величини шляхом зменшення в довідці від 19.09.2024 № 9/1/12014 станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 400/5811/24, щодо визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року станом на 2018 рік, яка становить для працездатних фізичних осіб в сумі 1762 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт, процентної надбавки за вислугу років, щомісячнх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру, замість визначення розрахункової величини шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року станом на 01.01.2023 рік затверджений Верховною Радою України від 03.11.2022 № 2710 відповідно до ст. 7 прожитковий мінімум для працездатних осіб згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" для працездатних осіб, що становить в сумі 2684,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розрахунковою величиною для працездатних осіб в сумі 2684,00 грн) відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону україни "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, затверджений Верховною Радою України від 03.11.2022 № 2710 відповідно до ст. 7 прожитковий мінімум для працездатних осіб згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" для працездатних осіб, що становить в сумі 2684,00 грн (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2023) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023;
-встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, проте із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував. Вказав, що за відповідними посадами щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі премії та надбавка за особливості проходження служби обчислювались з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262).
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 400/5811/24 відповідачем підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та щомісячної премії виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Ухвалюючи рішення справі, суд виходить з такого.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом влади адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком та незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Право особи на отримання пенсії є безумовним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державною зобов'язань у соціальній сфері.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а та від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23.
Не підготовка і не надання відповідним органом державної влади органам Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, у зв'язку з його підвищенням, є триваючим правопорушенням, оскільки відповідний суб'єкт владних повноважень протягом відповідного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань та допускає протиправну поведінку стосовно пенсіонера, чим порушує його право на соціальний захист пенсійне забезпечення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 і від 11.12.2018 у справі № 242/924/17, триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону
Водночас підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Абзацом першим частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Додатками 1 і 14 до Постанови № 704 встановлено відповідно тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з приміткою 1 до додатку 1 і приміткою 1 до додатку 14 Постанови № 704 (у редакціях, що застосовувалася з 01.10.2020 до 19.05.2023) відповідно посадові оклади за розрядами тарифної сітки і оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови № 704.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова № 103) затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, підпунктом 1 пункту 3 цих Змін було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704 шляхом викладення його в новій редакції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 826/6453/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Відповідно до частини дев'ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Згідно з частиною другою статті 265 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29.01.2020 пункт 4 Постанови № 704 був чинним в редакції без врахування змін, що вносились до нього Постановою № 103.
Аналогічний правовий висновок щодо правових наслідків втрати чинності нормативно-правовим актом на підставі рішення суду міститься у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19.
Крім цього, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103.
Відтак вказаний підпункт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, оскільки він був скасований. Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 до 19.05.2023 був чинним в редакції без врахування змін, що вносились до нього Постановою № 103.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 19.05.2023) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тому для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.
Так, відповідно до абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Абзацом шостим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", абзацом шостим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" і абзацом шостим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що відповідно у 2021, 2022 і 2023 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня становить 2102 гривні.
Натомість згідно з абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" і абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 01 січня відповідного року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно у розмірах 2270,00 грн, 2481,00 грн і 2684,00 гривні.
У постанові від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22 Верховний Суд зазначив:
" 32. Колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
33. У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять.
34. Тобто, положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили".
З наведеної правової позиції Верховного Суду слідує, що для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 необхідно застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", а саме: у розмірі відповідно 2102,00 грн, 2270,00 грн, 2481,00 грн і 2684,00 гривні.
Суд при розгляді даної справи враховує, що ця справа є типовою справою по відношенню до вказаної вище зразкової справи № 380/19324/23 (п.21, 22 ч.1 ст.4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати до суду в установлений судом строк звіт щодо виконання рішення суду, суд зазначає таке.
За нормами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, а, отже, наділений правом, а не закріпленим обов'язком під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження № К/9901/43354/18) та в ухвалі від 23.04.2019 у справі № 805/516/18-а.
Зокрема, Верховний Суд зазначив у цих справах, що з огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи відсутність у справі будь-яких доказів наміру відповідача ухилитися від виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду.
Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, який на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 19.09.2024 № 9/1/12014, виданої на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 400/5811/24, додаткових видів грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію) види грошового забезпечення та премію, визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.
4. В задоволенні позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплачений квитанцією від 15.08.2025 № 41.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна