09 грудня 2025 р. № 400/2304/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення з 01.05.2016 перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2020 №12/4024, врахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, з врахуванням підвищення пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно частини 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII та з врахуванням щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 50 гривень згідно абзацу третього статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» від 16.03.2004 №1603-IV, з обмеженням максимального розміру пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.05.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати йому пенсію з 01.05.2016 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2020 №12/4024, врахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, з врахуванням підвищення пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно частини 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII та з врахуванням щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 50 гривень згідно абзацу третього статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» від 16.03.2004 №1603-IV, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Він звертався до відповідача з заявою у якій просив провести з 01.05.2016 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2020 №12/4024, з врахуванням підвищення пенсії в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно з частиною 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII та з врахуванням щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 50 гривень згідно абзацу третього статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» від 16.03.2004 №1603-IV, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою від 03.04.2025 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що з 01.08.2015 позивачу було встановлено підвищення до пенсії як учаснику бойових дій відповідно до Закону № 3551 у розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття як учаснику бойових дій відповідно до Закону № 1603 в розмірі 40 грн. Позивач з 05.04.2016 визнаний особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, йому проведено з 01.05.2016 перерахунок пенсії, а саме замість підвищення як учаснику бойових дій встановлено підвищення як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни відповідно до Закону № 3551 у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття як учаснику бойових дій відповідно до Закону № 1603 в розмірі 50 грн. Також на виконання Постанови № 1381 до пенсії позивача встановлено збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, як особі з інвалідністю внаслідок війни згідно пункту 1 Постанови № 1381. Тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17.07.2025 у справі №400/2136/25 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.02.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати йому пенсію з 01.02.2016 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2020 №12/4024, з врахуванням підвищення пенсії в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно частини 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII та з врахуванням щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 40 гривень згідно абзацу третього статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» від 16.03.2004 №1603-IV, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішення суду набрало законної сили 30.10.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З 19.04.2016 позивачу встановлено статус особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.
З 01.05.2016 проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни. Згідно з розрахунком пенсії від 25.10.2024 позивачу з 01.05.2016 встановлено підвищення як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни відповідно до Закону № 3551 у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі 452 грн та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття як особі з інвалідністю II групи в розмірі 50 грн.
Також на виконання рішення до пенсії ОСОБА_1 встановлено збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, як особі з інвалідністю внаслідок війни згідно з пунктом 1 Постанови КМУ № 1381.
Розмір пенсії, з урахуванням максимального розміру, становить 11300 грн.
Отже, пенсію позивача обмежено максимальним розміром.
Не погодившись із перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Отже, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяють стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, до військовослужбовців, осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обмеження максимального розміру пенсії не застосовуються.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
Що вимог позивача провести перерахунок пенсії, з врахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, підвищення пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 50 гривень як особі з інвалідністю внаслідок війни», суд зазначає, що відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.05.2016 зазначені підвищення пенсії та цільова грошова допомога на прожиття позивачу нараховується та виплачується.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
За таких обставин, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити як передчасних.
Щодо позиції відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.05.2016 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2020 №12/4024 з обмеженням максимального розміру пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.05.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.06.2020 №12/4024 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням вже виплачених сум.
4. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії, з врахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, підвищення пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 50 гривень як особі з інвалідністю внаслідок війни» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 09.12.2025.
Суддя Н.О. Бульба