справа№380/18589/25
про передачу справи до іншого адміністративного суду
08 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, в порядку ст.279-9 КУпАП;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, в порядку ст. 279-9 КУпАП і за наслідками розгляду заяви прийняти рішення про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП;
- привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, з огляду на вимоги пункту 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органам Національної поліції України про відсутність підстав адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 для складення протоколу.
Ухвалою суду від 17.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки, подано позовну заяву у новій редакції, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, в порядку ст.279-9 КУпАП;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, в порядку ст. 279-9 КУпАП і за наслідками розгляду заяви прийняти рішення про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Відповідач позов не визнав, 08.10.2025 за вх.№80601 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Разом з тим, після відкриття провадження у цій справі суд встановив, що ця справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 286 КАС України урегульовані особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, частиною першої вказаної статті регламентовано, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як видно з позовної заяви, предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 29.08.2025 позивачем подано відповідачу заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.2101 КУпАП в порядку ст. 279-9 КУпАП, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Також у поданій заяві просив провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП, привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно нього шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку, з огляду на вимоги п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Однак, у відповідь на свою заяву, позивач отримав повідомлення відповідача від 06.09.2025 №11606 про те, що заява про визнання правопорушення скерована засобами поштового зв'язку не підлягає вирішенню в порядку ст. 279-9 КУпАП з огляду на те, що така заява скерована не у спосіб, визначений ст. 279-9 КУпАП, а саме: особисто під час безпосереднього відвідування ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовився розглянути заяву позивача в порядку ст. 279-9 КУпАП, що є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Така бездіяльність полягає у неприйнятті юридично значущих та обов'язкових дій, що на підставі закону віднесені до компетенції відповідача, були об'єктивно необхідними, але фактично не були здійснені.
Суддя зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Статтею 27 цього Закону передбачені заходи впливу. Так, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 передбачено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу відповідно до пункту 16 Порядку, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):
організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом КУпАП) визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Згідно зі статтею 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В свою чергу, відповідно до положень статті 235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (стаття 255 КУпАП).
Відповідно до статті 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Згідно з положеннями статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до особливостей розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, визначених статтею 279-9 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ст. 9 Закону).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста згідно зі статтею 8 зазначеного вище Закону, належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях.
Отож, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1 КУпАП), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення.
В свою чергу у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (стаття 259 КУпАП). Крім того, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративне правопорушення допускається адміністративне затримання особи (стаття 260 КУпАП). Керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть звертатися до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП (пункт 15 Порядку №560).
З урахуванням викладеного суддя висновує, що оскаржувана у цій справі бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неприйнятті рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосується реалізації відповідачем своїх повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, розгляд такої справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
За наведених обставин, позовна заява, з якою позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що дії, які необхідно здійснити суду у випадку виявлення ним порушення правил предметної підсудності чинними процесуальними нормами не передбачені, суд, застосовуючи аналогію закону, виходячи з положень статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що дана справа підлягає передачі за предметною підсудністю до належного суду, а саме: має бути передана на розгляд місцевого загального суду як адміністративного суду за предметною підсудністю.
Частиною 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з матеріалами справи зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 .
Таким чином, ця адміністративна справа є підсудною Франківського районного суду м. Львова.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №380/18589/25 на розгляд Франківському районному суду м. Львова і, якому ця справа є предметно та територіально підсудною.
Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Керуючись статтями 29, 30, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративну справу №380/18589/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - передати на розгляд до Франківського районного суду м. Львова. за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна