про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 рокусправа № 380/23635/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області про звільнення позивача від 28.10.2025;
- визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення, застосоване щодо позивача від 22.10.2025;
- визнати рапорт позивача про звільнення за власним бажанням, поданий відповідно до ст. 38 КЗпП України, законним та таким, що підлягає виконанню;
- зобов'язати ГУ НП у Львівській області внести відповідні зміни до особової справи та кадрових документів позивача.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 94, 160, 161 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 та 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У цьому контексті під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача був прийнятий ще 22.10.2025, наказ про звільнення позивача - 28.10.2025, тоді як позивач звернувся до суду з цим позовом лише 02.12.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення, встановленого Законом.
У зв'язку з чим суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Вказівка ж закону на день, коли особа повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Вказане зазначено у згаданій вище постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №813/3756/17. У цьому ж контексті необхідно покликатися на позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16, яка знайшла своє відображення й в актуальній практиці Верховного Суду (наприклад у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, Касаційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №826/4464/17, Касаційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №913/344/20), за якою порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо й заявник повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше.
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі №9901/127/21, де зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Під час розгляду питання про поновлення строку на звернення до суду слід надати оцінку всім обставинам. Зокрема, під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; чи могли і яким чином певні фактори завадили вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку, які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду.
Так, позивач, в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку зазначає, що про спірні накази він дізнався лише 05.11.2025, водночас такі доводи не підтверджуються жодними доказами.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, не надавши при цьому доказів наявності поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Окрім цього, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст., ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі - 3028,00 грн.
Згідно з підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено 3 окремі позовні вимоги немайнового характеру, зокрема позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення позивача від 28.10.2025;
- визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення, застосоване щодо позивача наказом від 22.10.2025;
- визнати рапорт позивача про звільнення за власним бажанням, поданий відповідно до ст. 38 КЗпП України, законним та таким, що підлягає виконанню.
Таким чином, сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 2906,88 грн (1211,20 грн * 3 * 0,8).
До позовної заяви позивачем долучена квитанція про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, для відкриття провадження у цій справі, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1695,68 грн.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 1695,68 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна