справа №380/18277/25
про залишення заяви без розгляду
08 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, м. Львів, вул. Підвальна, 6; код ЄДРПОУ 38627339) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яка полягає у відмові провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ( з врахуванням правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21), а саме із застосуванням у період з 15.06.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а за 01.01.2021 по 31.12.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, з 01.01.2023 по 12.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також у відмові провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21), а саме із застосуванням у період з 15.06.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а за 01.01.2021 по 31.12.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, з 01.01.2023 по 12.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 15.06.2020 до 12.05.2023 грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 15 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.
03.12.2025 за вх.№96097 від позивачки надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача у справі. Просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 16000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 та ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями ч.3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи викладене, оскільки дана справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судових дебатів, то позивач повинен був подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, або ж заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення - до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, яку суд в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує при вирішенні поданої заяви.
При цьому, під час вирішення тотожних спорів суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду.
Водночас, з огляду на приписи ч.3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 160/21030/21, а також від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19.
Так, усупереч ч.3 ст. 143 КАС України, як у заяві від 03.12.2025 про стягнення судових витрат, так і у позовній заяві, позивачем не було наведено наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі доказів понесених витрат на правову допомогу до закінчення розгляду справи.
Відтак, за період часу з моменту відкриття провадження у цій справі і до прийняття рішення у ній, в позивача було більше ніж достатньо часу, щоб визначитися як із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, так і для надання доказів на підтвердження розміру таких витрат.
Верховний Суд в постанові від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19 дійшов висновку, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат, неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, заява про відшкодування таких витрат підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, вказана позиція є обов'язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, подання позивачкою заяви щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, без попереднього звернення з обґрунтуванням поважності причин, які обумовлюють неможливість підтвердження витрат до завершення розгляду справи, спонукає до висновку про залишення такої заяви без розгляду відповідно до ч.7 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 139, 143, 248, 252, 256, 293-297 КАС України суд, -
заяву позивачки щодо стягнення судових витрат з відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна