Рішення від 03.12.2025 по справі 640/38416/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 рокусправа № 640/38416/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Яськів В.Ю.,

від позивача не прибув,

від відповідача Аландаренко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної аудиторської служби України, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть справи.

До Окружного адміністративного суду міста Києва 28.11.2021 звернулося Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - позивач, АТ «Українська залізниця», Філія «ПВРЗ») з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, ДАС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункти 68, 69, 70, 73, 74, 75, 76, 77 вимоги Державної аудиторської служби України від 24.06.2024 №0005000-14/7930-2021.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та, зокрема, філії «Панютинський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця», за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, за результатами якого складено акт ревізії та прийнято вимогу. Позивач вважає необгрунтованими, безпідставними та протиправними пункти 68, 69, 70, 73, 74, 75, 76, 77 цієї вимоги, яку скеровано до виконання підконтрольному суб'єкту. Оспорена вимога є індивідуально-правовим актом і в силу Закону обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якій адресована. Тому, звернувся до суду з позовом про визнання протиправною вимоги та її скасування в частині.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві /Т.І, арк.спр.188-201/. Працівниками ДАС України проведено виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності філії ПАТ «Українська залізниця» «Панютинський вагоноремонтний завод», за результатами якої виявлено порушення та винесено законну та обгрунтовану вимогу про усунення виявлених порушень.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. від 04.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження без виклику сторін /Т.V, арк.спр.1-2/.

Позивач подав відповідь на відзив /Т.V, арк.3-13/ у якому зазначив, що відповідач у відзиві лише копіював текст виявлених порушень з акту ревізії та не спростував доводи позивача. У Акті перевірки та вимозі про усунення порушень відповідач не конкретизував, які винні дії і яких саме посадових осіб призвели до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на оголошені суми, що фактично свідчить про необгрунтованість висновків та вимог, а також позбавляє можливості позивача виконати приписи оскаржених пунктів вимоги.

Відповідач подав заперечення на відзив /Т.V, арк.17-24/, у якому додатково обгрунтував висновки акту перевірки та вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду /Т.V, арк.спр.33/.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, за результатами якого справу №640/38416/21 передано на розгляд та вирішення до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р. /Т.V, арк.спр.49/.

Ухвалою суду від 03.02.2025 справу прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд за правилами загального позовного провадження /Т.V, арк.спр.50-51/.

Ухвалою суду від 14.02.2025 клопотання представника позивача задоволено та забезпечено його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції /Т.V, арк.спр.74-75/.

Оскільки розгляд справи здійснено спочатку, відповідач подав відзив на позов /Т.V, арк.спр.103-117/ у якому виклав аналогічну попередній правову позицію та додав, що за своєю суттю виявлені під час ревізії порушення свідчать про наявність матеріальної шкоди, що фактично не заперечується позивачем. Орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише щодо усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені під час перевірки збитки. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, приписи вимоги, у яких зазначено суми збитків, не мають зобов'язального характеру для об'єкта контролю, оскільки не є виконавчим документом, на підставі якого ці кошти можуть бути стягнуті інакше, ніж за рішенням суду.

Відповідач вважає сталою практику Верховного Суду про те, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об'єкта про визнання вимоги протиправною. Тому, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 10.03.2025 клопотання представника відповідача задоволено та забезпечено його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції /Т.V, арк.спр.138-139/.

Ухвалою суду від 12.03.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні /Т.V, арк.спр.141а/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзив та запереченні підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, з'ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечення, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та -

ВСТАНОВИВ:

Державна аудиторська служба України провела планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця», зокрема філії «Панютинський вагоноремонтний завод», за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, за результатами якої складено Акт ревізії від 19.05.2021 №05-21/2 (далі - Акт ревізії) /Т.І, арк.спр.29-56; Т.ІІ, арк.спр.1-250; Т.ІІІ, арк.спр.1-135/.

На підставі Акту ревізії ДАС України прийнято вимогу про усунення виявлених порушень №000500-14/7930-2021 від 24.06.2021 (далі - Вимога) /Т.І, арк.спр.57-65/.

Вважаючи висновки Акта ревізії та пункти 68, 69, 70, 73, 74, 75, 76, 77 Вимоги стосовно філії «Панютинський вагоноремонтний завод» необгрунтованими та протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

За правилами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Головним питанням у цьому спорі є оцінка правомірності окремих пунктів Вимоги відповідача в частині, що стосується фінансово-господарської діяльності філії позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частина 1 статті 2 Закону №2939-XII встановлює, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закону).

За приписами частини 1 статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

В силу пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині 2 статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Пунктом 7 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом пункту 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку №550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Предметом судового контролю у цій справі є низка пунктів вимоги ДАС України «Про усунення виявлених порушень» від 24.06.2024 №0005000-14/7930-2021, а також встановлення правомірності та обґрунтованості висновків контролюючого органу, які стали підставою для складення спірної вимоги. За змістом цієї вимоги, вона сформована відповідачем задля забезпечення відшкодування на користь АТ «Українська залізниця в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів.

За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

У постанові від 12.05.2022 у справі №620/4169/20 Верховний Суд зазначив, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов'язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 23.02.2016 у справі №818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08.05.2018 у справі №826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Верховний Суд у справі №826/3350/17 (постанова від 08.05.2018) також дійшов висновків, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Такий правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 06.08.2020 у справі №826/6254/17, від 20.11.2018 у справі №815/4223/16, від 11.10.2018 у справі №813/4101/17, від 11.09.2018 у справі №825/1481/16.

Додатково у контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі №822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов'язки для підконтрольної установи.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини 1 статті 10 Закону №2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22.10.2020 у справі №820/3089/17, від 31.05.2021 у справі №826/18686/16, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20, від 02.11.2021 у справі №420/6808/19, від 12.05.2022 у справі №620/4169/20, від 22.12.2022 у справі №826/13003/17, від 21.03.2023 у справі №560/4370/22, а також від 09.03.2023 у справі №500/2489/21, від 29.03.2023 у справі №160/7775/21, від 06.07.2023 у справі №1740/2398/18.

З врахуванням викладеного слід констатувати, що дійсно Верховним Судом сформовано висновок про можливість оскарження вимоги контролюючого органу і підстав для відступу від такого висновку суд не бачить.

Відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 02.07.2019 у справі №826/2525/15, від 07.02.2020 у справі №803/634/17, від 14.02.2020 у справі №825/3661/15-а, від 05.03.2020 у справі №810/465/16, від 20.03.2020 у справі №814/380/17, яка полягає у тому, що збитки та інші суми, що підлягають стягненню, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, але не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Проте ці постанови не містять висновку про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень, за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході ревізії збитки.

Принагідно слід зауважити, що у площині спірних правовідносин ключовим питанням є можливість підконтрольної установи звернутися до суду з позовом про визнання протиправною вимоги, яка включає в себе пункти зобов'язального характеру, а саме: відшкодування збитків шляхом повернення грошових коштів та перерахування їх в дохід державного бюджету.

Тож задля правильного вирішення спору необхідно дослідити правову природу встановлених порушень. Без належного дослідження цього питання та встановлення вини підконтрольної установи (доведеність факту наявності порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності) неможливо надати оцінку правомірності вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.

Отже, право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов'язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень».

Водночас правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення. Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.

Такий правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 25.07.2024 у справі №160/12986/21.

Стосовно пункту 68 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ПВРЗ» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайво нараховану премію за виконання особливо важливих завдань на суму 772990 грн та зайво перерахованого єдиного соціального внеску на суму 160020,49 грн, відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6» суд керується таким.

Держаудитслужба досліджувала питання нарахування та виплати премії працівникам Філії.

Ревізією встановлено, що на підставі наказів Філії «ПВРЗ» у 2017 році (до моменту введення в дію Положення про оплату праці працівників ПАТ «Укрзалізниця» від 22.12.2017 №792) проводилось преміювання працівників за виконання особливо важливих завдань не відповідно до Положення про преміювання працівників ДП «Укрспецвагон» за виконання особливо важливих завдань, яке погоджено головою профспілкового комітету ОСОБА_1 та затверджено директором ДП «Укрспецвагон» ОСОБА_2 від 02.07.2013 (діяло в період 2017 року).

Цим Положенням про преміювання працівників ДП «Укрспецвагон» за виконання особливо важливих завдань, встановлені чіткі критерії, щодо визначення поняття особливо важливих виробничих завдань, а саме: освоєння нових видів продукції, передової техніки, нового обладнання, засобів механізації; дострокова позапланова доставка сировини, матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей; дострокове введення в дію виробничих потужностей і об'єктів будівництва; дострокове виконання планів оргтехзаходів, будівельних робіт і робіт наукової організації праці; дострокове виконання планів по розробці, впровадженню і виробництву товарів народного споживання і наданих послуг населенню; якісне виконання річного та квартального звітів фінансової діяльності підприємства.

За результатами преміювання працівників Філії у 2017 році не відповідно до діючого Положення про преміювання працівників ДП «Укрспецвагон» за виконання особливо важливих завдань призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів філії «ПВРЗ» на суму 685013,00 грн.

Документального обґрунтування преміювання працівників за виконання особливо важливих завдань, на зазначену суму, до Ревізії не надано.

Крім того, Ревізією встановлені випадки, коли в IV кварталі 2019 року, Філією проведено нарахування та виплата винагороди за завдання (роботи) на суму 87977,00 грн, які не передбачені за виконання особливо важливих виробничих завдань визначених Порядком встановлення та виплати одноразових заохочень (преміювання) працівникам Філії, посади яких відносяться до номенклатури директора Філії, затвердженого наказом в.о. директора Філії Шарим О.Л., погодженого головою ППО Філії Левченко В.О. від 12.12.2018 №512 (діяло з 12.12.2018 по 30.06.2020).

Відповідно до пункту 8.5.2. Положення про оплату праці працівників AT «Укрзалізниця», яке введене в дію наказом AT «Укрзалізниця» від 22.12.2017 №792, право на нарахування премії за виконання важливих та особливо важливих завдань виникає при виконанні інших робіт, які будуть визначені Комісією з питань оплати праці як особливо важливі для філії.

Статтею 18 КЗпП України та статтею 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» визначено, що положення Колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 №180/95-ВР (із змінами) форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у Колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Філією на підставі відповідних наказів у 2017 році та IV кварталі 2019 року штатним працівникам Філії проведено нарахування та виплата винагороди за завдання (робіт), яке не передбачене за виконання особливо важливих виробничих завдань та не передбачено Колективним договором, Положеннями про оплату праці працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань на загальну суму 772990,00 грн (2017 рік - 685013,00 грн, IV квартал 2019 року - 87977,00 грн), що є порушенням статті 18 КЗпП України, частини 1 статті 15 Закону України «Про оплату праці» (із змінами), статті 9 Закону України «Про колективні договори та угоди».

Нараховані премії сплачено в повному обсязі, що відображено за даними бухгалтерського обліку бухгалтерським проведенням за дебетом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» та кредитом 31 «Рахунки в банку».

На нараховану не відповідно до Положень премію, нараховано та перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 160020,49 грн (2017 рік - 141684,80 грн, IV квартал 2019 року - 18335,69 грн), що є порушенням статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пункту 1, пункту 6 розділу III наказу МФУ «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 20.04.2015 №449 зі змінами.

Зазначене нарахування, виплата премії та перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на зайво нараховану премію призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Філії на суму 933010,49 гривень.

Відповідач зазначив, що під час проведення Ревізії Філією не надані первинні документи, які б підтверджували та обґрунтовували здійснення особливо важливих виробничих завдань (робіт) в IV кварталі 2019 року на суму 87977,00 гривень.

Позивач заперечив заподіяння втрат матеріальних (фінансових) ресурсів, вказуючи на те, що пунктом 8.5.2 Положення про оплату праці працівників AT «Укрзалізниця» передбачено, що право на нарахування та виплату премії за виконання важливих і особливо важливих завдань (робіт) виникає за результатами виконання, зокрема, інших робіт, які будуть визначені Комісією з питань оплати праці як особливо важливі для підрозділу.

На доказ своєї правової позиції надав до суду:

- Положення про Філію ПВРЗ» АТ «Українська залізниця» (нова редакція);

- Положення про оплату праці працівників ПАТ «Українська залізниця», затверджене наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 22.12.2017 №792;

- накази про преміювання працівників;

- протоколи засідань комісії з питань оплати праці філії «ПВРЗ» та додатки до протоколів /Т.І, арк.спр.69-100/.

Судом проаналізовано Положення про оплату праці працівників AT «Укрзалізниця» та встановлено, що пунктом 8.5.2 передбачено нарахування премій працівникам, зокрема, за виконання інших робіт (завдань), які будуть визначені Комісією з питань оплати праці як особливо важдиві для підрозділу. Жодних інших документів цим пунктом чи іншими пунктами Положення не передбачено.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність документів, які б підтверджували виконання особливо важливих робіт (завдань), а відповідно, пункт 68 Вимоги слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно пункту 69 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через зайве списання матеріалів та запасних частин на загальну суму 308818,93 грн» суд керується таким.

Держаудитслужба під час Ревізії перевірила питання правильності і обгрунтованості списання матеріалів та запасних частин на деповські та капітальні ремонти вантажних вагонів, що проведено за період з 01.01.2020 по 30.06.2020.

Ревізією встановлено, що при виконанні деповських та капітальних ремонтів вагонів (в т.ч. з продовженням терміну служби) Філія у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 керувалась наступними нормами витрат матеріалів та запасних частин, розробленими на основі ЦВ-0065 «Норми витрат матеріалів та запасних частин на ремонт вагонів у вагонних депо залізниць України», затверджених наказом Укрзалізниці від 22.12.2010 №201-ЦЗ та ЦВ-0135 «Норми витрат матеріалів і запасних частин на капітальний та деповський ремонт (в умовах заводу) вантажних вагонів», затверджених наказом Укрзалізниці від 28.05.2012 №198-Ц: «Норми витрат матеріалів та запасних частин при КР хопер-обкотишовоза мод.20-9749 з модернізацією С14.01 на Філії, затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин при КРП хопер-обкотишовоза мод.20-9749 з модернізацією С14.01 на Філії, затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин при ДР хопер-обкотишовоза мод.20-9749 з модернізацією С14.01 на Філії, затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин при ДРП хопер- обкотишовоза мод.20-9749 з модернізацією С14.01 на Філії, затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин для ДР напіввагона мод. 12-9745 з модернізацією С14.01 на Філії, затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин для ДРП напіввагона мод. 12-9745 з модернізацією С14.01 на філії «ПВРЗ», затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин для КР напіввагона мод. 12-9745 з модернізацією візка СІ4.01 на філії «ПВРЗ», затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019; «Норми витрат матеріалів та запасних частин для КРП напіввагона мод. 12-9745 з модернізацією візка С14.01 на Філії, затверджені заступником головного інженера підприємства 28.08.2019 (далі - заводські норми витрат матеріалів та запасних частин).

Ревізією правильності і обґрунтованості списання матеріалів та запасних частин проведено суцільно за позиціями: компаунд «Металік-Д»; дріт порошковий ВЕЛТЕК Н290 ф 1,2 мм; дріт порошковий ВЕЛТЕК Н290 ф 2,8 мм; концентрат магнітної суспензії; спецболт та спецгайки на деповські та капітальні ремонти з подовженням терміну служби хопер-обкотишовозів за І півріччя 2020 року проведеною шляхом звіряння кількості та найменування списаних матеріалів та запасних частин згідно з матеріальними звітами (ф. М-19), калькуляціями, лімітними картами, накладними на переміщення, накладними вимогами (ф. №М-11), вимогами на додатковий відпуск матеріалів тощо, з кількістю та найменуванням матеріалів та запасних частин, які слід було списати згідно з Заводськими нормами витрат матеріалів та запасних частин, внаслідок чого ревізією встановлено списання матеріалів та запасних частин понад встановлені норми.

Усього за І півріччя 2020 року понаднормово списано компаунду «Металік-Д»; дроту порошкового ВЕЛТЕК Н290 ф 1,2 мм; дроту порошкового ВЕЛТЕК Н290 ф 2,8 мм; концентрату магнітної суспензії; спецболтів та спецгайок при деповських та капітальних ремонтах хопер-обкотишовозів та напіввагонів на загальну суму 308818,93 грн з ПДВ, чим порушено Заводські нормами витрат матеріалів та запасних частин.

Довідки про кількість та суму понаднормово списаного компаунду «Металік-Д»; дроту порошкового ВЕЛТЕК Н290 ф 1,2 мм; дроту порошкового ВЕЛТЕК Н290 ф 2,8 мм; концентрату магнітної суспензії; спецболтів та спецгайок при виконанні цехом КВЦ філії «ПВРЗ» деповських та капітальних ремонтів в період з 01.01.2020 по 30.06.2020 підписані начальником цеху КВЦ Філії Паладовим Т.С. без зауважень.

Згідно з поясненням начальника цеху КВЦ Філії Паладова Т.С., перевитрати по матеріалам виникли внаслідок проведення додаткових робіт.

Окрім цього, Ревізією встановлено, що використання посадовими особами Філії матеріалів та запасних частин понад норми витрат здійснюється на підставі відповідних технічних вказівок, які оформлюються документально.

Проте первинних документів, які б підтверджували виконання додаткових робіт, в тому числі і відповідних технічних вказівок, до Ревізії не надано.

Зазначене призвело до порушення вимог пункту 15 МСБО 1 «Подання фінансової звітності та відповідно до порушення частини 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Понаднормове списання матеріалів та запасних частин на деповські та капітальні ремонти вантажних вагонів призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Філії та як наслідок AT «Укрзалізниця» на загальну суму 308818,93 гривні.

Порушення допущено начальником колісно-візкового цеху Філії ОСОБА_3 .

Позивач заперечив висновок про понаднормове списання матеріалів та запасних частин, оскільки відповідач порівнював фактичну кількість матеріалів, використаних при капітальному і деповському ремонті з кількістю, зазначеною у Заводських нормах витрат матеріалів та запасних частин, які не застосовуються для списання матеріалів та запчастин.

Проте такі пояснення не спростовують висновків Ревізії, що використання посадовими особами Філії матеріалів та запасних частин понад норми витрат здійснюється на підставі відповідних технічних вказівок, які оформляються документально. Такі документи до Ревізії не надано. Тому, суд не бере до уваги покликання позивача та вважає законним та обгрунтованим пункт 69 Вимоги.

Стосовно пункту 70 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 10712541,03 грн» суд керується таким.

Держаудитслужба під час Ревізії встановила випадки порушення Філією умов господарських договорів в частині несвоєчасності оплати за отримані товарно-матеріальні цінності, які призвели до сплати штрафних санкцій.

Такі штрафні санкції виникли у Філії з такими контрагентами:

- ТОВ «СОТА Україна» на загальну суму 3477119,86 грн, в тому числі: пені - 1954234,76 грн; інфляційних витрат - 959542,92 грн; 3% річних - 403752,39 грн; судового збору - 117642,49 грн та правничої допомоги - 947,30 грн;

- ТОВ «Укртрансгруп-СТК» на загальну суму 63896,34 грн, у тому числі: пені - 40632,24 грн; інфляційних витрат - 5516,73 грн; 3% річних - 9705,17 грн; судового збору - 8042,20 грн;

- ТОВ «Зубр-СТК» на загальну суму 26390,95 грн, у тому числі: пені - 20996,37 грн; судового збору - 5394,58 грн;

- ТОВ «МІДІМ» на загальну суму 224385,18 грн, у тому числі: пені - 163013,10 грн; інфляційних витрат - 9952,20 грн; 3% річних - 27168,85 грн; судового збору - 3980,31 грн та правничої допомоги - 20270,72 грн;

- ТОВ «Українська виробнича компанія «Метал-Мейк» на загальну суму 753,25 грн, в тому числі: пені - 33700,61 грн; інфляційних витрат - 1904,84 грн; 3% річних - 5623,72 грн; судового збору - 1524,08 гривні;

- ТОВ «ДОНСНАБТЕХСЕРВІС» на загальну суму 16588,57 грн, в тому числі: пені - 11059,48 грн; 3% річних - 1166,90 грн; судового збору - 4362,19 грн;

- ТОВ «Енергобудмаш» на загальну суму 66630,00 грн, в тому числі: пені - 26786,33 грн; інфляційних витрат - 27182,90 грн; 3% річних - 5742,29 грн; судового збору - 6918,48 грн;

- ТОВ «ТАКТ» на загальну суму 22564,60 грн, в тому числі: пені - 17830,80 грн; 3% річних - 2971,80 грн; судового збору - 1762,00 грн.

Ревізією оплати Філією за поставлені товарно-матеріальні цінності встановлено, що Філією в односторонньому порядку порушені умови договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати.

Внаслідок порушення Філією договірних зобов'язань в односторонньому порядку контрагенти Філії звернулися до суду з відповідними позовними заявами, щодо примусового стягнення коштів з Філії.

Ревізією встановлено, що в складі визнаних штрафних санкцій враховуються штрафні санкції в сумі 10712541,03 грн, які були стягнуті згідно заявлених позовів контрагентами за порушення умов договорів укладених продовж 2017-2019 Філією.

Отже, на порушення вимог частини 1 статті 193 ГК України, частини 1 статті 692, частини 1 статті 610, статей 525, 526, 530 ЦК України та умов договорів у частині несвоєчасної оплати за отримані товарно-матеріальні цінності Філія здійснила зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 10712541,03 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Філії на вказану суму.

Держаудитслужба під час Ревізії не встановила посадових осіб Філії, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства.

Позивач не згідний з висновком відповідача, оскільки має місце господарська діяльність, ризик якої полягає у високій імовірності виникнення непередбачуваних втрат. Стягнення штрафних санкцій та їх нарахування є невід'ємною частиною господарської діяльності. Вважає, що відповідач не опрацював та не підтвердив факт наявності коштів на рахунках Філії у граничний термін оплати, відповідно до умов договорів та зроблено невірний висновок про підтвердження наявності коштів у граничний термін оплати за ТМЦ. Адже наявність коштів ще не підтверджує того факту, що Філія могла їх використати на оплату за отримані ТМЦ за цими договорами. Також, відповідач не конкретизував, яким чином позивач повинен забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, не визначив спосіб усунення порушень, що свідчить про його нечіткість і невизначеність. Відповідачем не вказано, які винні дії і яких саме посадових осіб позивача призвели до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на наголошену суму.

Суд звертає увагу на суперечливість пояснень позивача в частині наявності чи відсутності коштів у момент настання граничних термінів оплати за господарськими договорами. Зокрема, не підтверджено документами відсутність таких коштів. Також, Держаудитслужба надала відповідь на прохання позивача щодо роз'яснення способу усунення виявленого порушення вказавши, що для забезпечення відшкодування фінансових втрат слід звернутися до норм статей 130-136 КЗпП України, частини 1 статті 193, статей 230, 231 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України /Т.І, арк.спр.66-68/.

Тому, суд вважає покликання позивача безпідставними, а пункт 70 Вимоги обгрунтованим.

Стосовно пункту 73 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через неотоварення талонів на паливо в ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» (термін дії яких закінчився) на загальну суму 331850,40 грн, відповідно до норм статей 216-229 ГКУ, статей 22, 610-625 ЦКУ» суд керується таким.

Держаудитслужба під час Ревізії досліджувала питання виконання зобов'язань за договором, який укладений з постачальником паливно-мастильних матеріалів ТОВ «ТЕХОЙЛ НК».

Так, за результатами проведення електронних відкритих торгів на закупівлю палива (протокол засідання тендерного комітету Філії від 12.03.2018 №222, на закупівлю (UA-2018-02-13-000017): код ДК 021:2015-09130000-9 (нафта і дистиляти) - бензин марки А-92, А-95 та дизельне паливо (талони)), переможцем торгів було визнано постачальника - ТОВ «ТЕХОЙЛ НК», з яким філією «ПВРЗ» (Покупець) укладено договір поставки від 28.03.2018 №ПВРЗ (ВМПТ-18.231)ю.

Договір укладено між Покупцем - AT «Укрзалізниця» в особі заступників директора Філії Олексенка Г.О. і ОСОБА_4 та Постачальником - ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» в особі директора Сергієнка О.В.

Згідно з умовами вказаного Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність Покупцю певну продукцію, або товар (талони на дизельне паливо та бензин марок А-92, А-95), кількість, асортимент та вартість, якого передбачається до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору поставки від 28.03.2018 №ПВРЗ (ВМПТ-18.231)ю, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов вищезазначеного Договору.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 Договору, виробником вищевказаного товару є AT «Укртатнафта», рік виготовлення - 2018 рік, термін дії товару (талонів) один рік, з дня підписання видаткової накладної.

Якість товару, що постачається, повинна відповідати встановленим нормативним документам, зазначеним у Специфікації №1, підтвердженням якості товару з боку Постачальника є паспорт якості, який надається на кожну одиницю товару. Постачальник гарантує якість та надійність товару. При виявленні товару, який не відповідає нормативній документації, виклик представника Постачальника є обов'язковим. Неякісний товар, Покупець має право повернути Постачальнику, пункти 2.1 - 2.5 Договору.

Датою поставки товару вважається день підписання Покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару, який готується Постачальником та надається разом з товаром Покупцю. Постачання товару здійснюється на умовах EXW (відповідно до ІНКОТЕРМС 2010). Адреса отримання талонів: площа Захисників України 7/8, офіс 12, м. Харків, пункти 5.1.1, 5.1.4 Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі, шляхом оплати Покупцем Постачальнику кожної прийнятої партії товару не пізніше 2 банківських днів з дати поставки товару Покупцю, але не раніше реєстрації податкової накладної при умові своєчасного надання Постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової, товарно-транспортної, податкової накладних, документів якості на поставлений товар.

За порушення умов вказаного договору Постачальник відшкодовує у повному обсязі спричинені ним збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством (пункт 7.1 Договору).

Крім того, відповідно до пункту 7.2 Договору Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості; за постачання неякісного товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар в термін що не перевищує 20 днів.

Відповідно до пункту 9 Договору усі спори та розбіжності, які виникають між сторонами за цим Договором або у зв'язку з ним вирішуються шляхом переговорів. Спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються відповідно до законодавства України в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

У зв'язку зі змінною ціною на паливо ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» укладено з Філією додаткову угоду від 10.09.2018 №1/126. Відповідно до додаткової угоди про зміни і доповнення до вищевказаного договору від 10.09.2018 №1/126, Сторони дійшли згоди, що виконана частина Договору до Специфікації №1 складає 419126,40 грн, з ПДВ, невиконана - втратила чинність та вважають доповнити договір поставки від 28.03.2018 №ПВРЗ (ВМПТ-18.231) Специфікацією №2 на суму отриманих товарів (бензин в талонах А-92 - 4577 л та бензин в талонах А-95 - 20500 л) розмірі 667873,44 грн, з урахуванням ПДВ. Ціна договору відповідно до вищевказаної додаткової угоди складає 1087143,90 грн, з урахуванням ПДВ.

Слід зазначити, як передбачено Національним класифікатором України (Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015) прийнятий Наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 №1749 процедура за кодом ДК 021:2015-09130000-9 не передбачає закупівлі палива в талонах.

Крім того, як передбачено зведеним планом закупівель AT «Укрзалізниця» на 2018 рік предметом закупівлі за кодом 021:2015-09130000-9 є бензин та дизпаливо за ДК 021:2015 «Нафта і дистиляти».

Під час проведення Ревізії встановлено, що відповідно до умов Договору поставки від 28.03.2018 №ПВРЗ (ВМПТ-18.231) та на підставі видаткових накладних від 03.04.2018 №НКТ-000582, від 22.05.2018 №НКТ-001173, від 13.09.2018 №НКТ-002865, Філією у ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» придбано 37660 літрів палива у вигляді талонів на загальну суму 973,86 тис. грн, у тому числі бензин А-95 - 21500 літрів на суму 579,33 тис. грн, бензин А-92 - 1000 літрів на суму 22,5 тис. грн та дизельне паливо - 15160 літрів на суму 372,03 тис. грн, за що Філією здійснено розрахунок згідно з платіжними дорученнями від 06.04.2018 №831054, від 29.05.2018 №935010 та від 18.09.2018 №1204974.

За даними бухгалтерського обліку отримане паливо в талонах оприбутковано своєчасно та в повному обсязі на субрахунок бухгалтерського обліку 203303 «Інші нафтопродукти» на загальну суму 811,55 тис. грн (без ПДВ). Про що відображено за даними бухгалтерського обліку за Дебетом субрахунку 20303 «Інші нафтопродукти» та кредитом субрахунку 631010 «Інші вітчизняні постачальники по акцептованих та інших розрахункових документів».

Як встановлено Ревізією списання палива отриманого по талонах відображено за даними бухгалтерського обліку за дебетом субрахунків 2387101 «Витрати допоміжного виробництва», 921303 «Адміністративні витрати» та кредитом субрахунку 203 «Інші нафтопродукти».

Згідно з діючим законодавством, правовий статус талонів законодавством не визначено, умовчує воно і про порядок їх обліку та обігу. Використання талонів на паливо як засобу розрахунків на АЗС заборонено. Тобто, талони не можуть бути засобом розрахунків, адже як оплата за паливо на рахунок продавця за безготівковим розрахунком перераховуються гроші. У свою чергу, талон - це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого палива, що зберігається на АЗС.

Облік палива відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, відображається на субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали), де обліковуються наявність та рух палива, що придбавається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Також, на вказаному рахунку обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Для придбання талонів на ПММ з продавцем нафтопродуктів укладається договір, в якому обов'язково зазначаються марка та вид ПММ, його вартість, спосіб отримання (у цій ситуації це талони), перелік АЗС, які відпускають паливо, момент переходу права власності. Крім цього, у договорі закріплюється і строк дії талонів, після закінчення якого їх може бути обміняно на грошові кошти або інші талони.

Після укладення договору суб'єкт господарської діяльності перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця нафтопродуктів у строки, зазначені в рахунку-фактурі. Здебільшого за умовами договору ПММ переходять у власність покупця ще до фактичної заправки автомобіля. У момент переходу до покупця права власності, сторони підписують акт приймання-передачі, на підставі якого ПММ передаються на зберігання постачальнику. Після виконання перелічених вище умов, підприємству надаються талони на паливо.

Придбання пального та отримання талонів необхідно відобразити в аналітичному обліку підприємства. Для обліку талонів призначено аналітичну відомість, де фіксуються надходження талонів та їх видача водію під підпис.

Проте у вказаному договорі не визначені АЗС, строк дії талонів.

Листом від 23.03.2018 №1058-03/18 TОB «ТЕХОЙЛ НК» повідомлено Філії дані АЗС, де можна буде використовувати придбані талони (місто, область, район, адреса та назва АЗС). Однак з 19.11.2018 оператори АЗС, зазначені у листі Товариства перестали видавати пальне, мотивуючи недостатністю коштів на рахунку ТОВ «ТЕХОЙЛ НК», про що Філією листами від 21.11.2018 №01-06/8562 (накладна на відправку від 22.11.2018 №6466000864235) та від 29.11.2018 №01-06/8758 (повідомлення про вручення відправлене від 29.11.2018 №6466000864430) повідомлено Товариство та запропоновано терміново вирішити вищевказане питання, або повернути кошти. На що відповіді від ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» не отримано. Талони на паливо в кількості 12460 літрів на загальну суму 331850,40 грн не отоварено, у тому числі бензин марки А-95 в кількості 10350 л на суму 280071,00 грн, дизельне паливо в кількості 2110 л на суму 51779,40 грн.

Зважаючи на зазначене AT «Укрзалізниця» в особі Філії листом від 18.01.2019 №01-06/295 направлено заяву про кримінальне правопорушення до прокуратури м. Києва та Головного слідчого управління Національної поліції України. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження від 05.12.2018 №12018000000000731, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом вчинення службовими особами ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України та керуючись статтями 55, 56, 214, 215 КПК України Філія звернулась із заявою від 18.01.2019 №01-06/295 до прокуратури м. Києва з проханням зареєструвати відповідну заяву, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провести досудове розслідування у зв'язку із вчиненням службовими особами ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» кримінального правопорушення, яке має ознаки злочину передбаченого статтею 191 КК України.

Як встановлено під час проведення Ревізії, протягом періоду, що підлягав ревізії, Філія неодноразово зверталася з клопотанням та листами до Головного слідчого управління Національної поліції України і прокуратури м. Києва, (від 14.02.2019 №01-06/861, від 07.10.2019 №01-06/5627, від 28.11.2019 №01-06/6756, 23.01.2020 №01-06/488) щодо перебігу досудових розслідувань у кримінальному провадженні щодо привласненні грошових коштів Філії службовими особами ТОВ «ТЕХОЙЛ НК».

Відповідно до отриманих листів-відповідей Головного слідчого управління Національної поліції України, що надійшли у періоді, що ревізувався, досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частинами 1, 3, 4 статті 190, частини 1 статті 366, частини 1 статті 255, частини 3 статті 209 КК України триває.

Під час проведення Ревізії на ім'я керівника Філії Держаудитслужбою надано запит, щодо направлення листа-звернення на Головне слідче управління Національної поліції України, щодо стану проведення на момент Ревізії досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення стосовно ТОВ «ТЕХОЙЛ НК» та проведення претензійно-позовної роботи. На момент проведення Ревізії відповідь не отримана.

За інформацією, наданою під час проведення Ревізії, на даний час, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2020 продовжено строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні на шість місяців. Після вручення підозри винній особі, в порядку статті 128 КПК України буде пред'явлено цивільний позов про стягнення майнової шкоди. Претензійно-позовна робота не проводилась.

Як встановлено під час проведення Ревізії, бензин та дизельне паливо в талонах в кількості 12460 літрів на загальну суму 331850,40 грн станом на 30.06.2020 обліковувався на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». З метою підтвердження фактичної наявності, під час проведення ревізії, на підставі наказу керівника Філії «ПВРЗ» від 08.12.2020 №379, проведено інвентаризацію палива в талонах, яке знаходяться в підзвіті матеріально-відповідальної особи касира Філії ОСОБА_5 станом на 28.01.2021.

За результатами проведеної інвентаризації встановлено, що у сейфі каси Філії зберігаються талони на паливо номіналом по 10 та 20 літрів, розбіжностей між обліковими даними (субрахунок бухгалтерського обліку 203303 «Інші нафтопродукти») та фактичними даними не встановлено.

Але, під час інвентаризації встановлено, що термін дії вищевказаних талонів вже минув, тобто термін дії талонів на бензин марки А 95 (695 шт - номіналом 10 л, 170 шт - номіналом 20 л) загальною кількістю 10350 літрів на суму 280071,00 грн спливає 01.05.2019 року та талонів на дизельне паливо (211 шт номіналом 10 л) на суму 51779,40 грн спливає 31.12.2018.

Отже, Договір від 12.03.2018 №222 на закупівлю бензину марки А-92, А-95 та дизельного палива, який укладено Філією з недотриманням вимог Національного класифікатора України (Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015), прийнятого наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 №1749.

Крім того, Філією недотримано вимог пункту 4.2 Договору в частині не надання підтвердження якості товару, його транспортування /Т.І, арк.спр.40-45/.

Зазначене призвело, з позиції відповідача, до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів у зв'язку з неотоваренням талонів на паливо (термін дії яких закінчився) на загальну суму 331850,40 грн.

Позивач заперечив проти цієї вимоги, оскільки лише з 19.11.2018 повністю припинено відпуск палива по талонах ТОВ «Техойл НК», після чого вживалися заходи з захисту економічних інтересів. На доказ цього подав до суду:

- заяву від 18.01.2019 №01-06/295 щодо проведення досудового розслідування у звязку з вчиненням службовими особами ТОВ «Техойл НК» кримінального правопорушення, яке має ознаки злочину, передбаченого статтею 191 КК України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100001126 від 05.02.2019, згідно з яким за результатами розгляду цієї заяви внесено відомості про кримінальне правопорушення №12019100001126, згодом об'єднане з кримінальним провадженням №12018100100005057, по якому досудове розслідування здійснює ГСУ НП України;

- відповіді на звернення Філії щодо перебігу досудового розслідування надані ГСУ НП України від 07.05.2019, 13.12.2019, 17.02.2020, 28.05.2021;

- цивільний позов Філії від 07.06.2021 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням /Т.І, арк.спр.121-134/.

Позивач пояснив суду, що цивільний позов подано в рамках кримінального провадження відповідно до статей 128, 175 КПК України, після інформування Філії листом ГСУ НП України від 28.05.2021 про те, що під час досудового розслідування повідомлено про підозру низці посадових осіб контрагента.

Таким чином, суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що позивач не проводить претензійно-позовну роботу, що призвело до фінансових втрат підприємства. Адже саме за заявою Філії зараєстровано кримінальне провадження, повідомлено про підозру відповідним особам. Також, підприємством подано цивільний позов.

Слід наголосити, що доказів недійсності Договору від 12.03.2018 №222 відповідачем не надано, а ризики господарської діяльності несуть на собі сторони договору. Тому, суд не бере до уваги інші покликання відповідача, які висновків суду не змінюють. Отже, пункт 73 Вимоги слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно пункту 74 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через неналежне зберігання майна філіями АТ «Укрзалізниця», що призвело до розбирання 400 вантажних вагонів, на загальну суму 1501933,93 грн» суд керується таким.

Ревізією дотримання діючого законодавства та інших нормативних документів при ліквідації вантажних вагонів встановлено, що відповідно до листа AT «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-79/24-20, на виконання рішення правління AT «Укрзалізниця», щодо списання вантажних вагонів з балансу структурних підрозділів AT «Укрзалізниця» та з метою забезпечення організації роботи з ліквідації вантажних вагонів (демонтажу та оприбуткування відповідних активів), згідно з Положенням про організацію процедур розпорядження майном в AT «Укрзалізниця» (витяг з протоколу засідання правління від 11.11.2019 №Ц-46/102 Ком.т) та відповідно до вимог інструкції по переробці вантажних вагонів, які виключені з інвентарю, затвердженої та введеної в дію наказом AT «Укрзалізниця» від 14.05.2012 №183-Ц, Філії-балансоутримувачі вантажних вагонів щодо яких прийнято рішення про списання зобов'язані забезпечити укладання внутрішніх зобов'язань з філіями (в т.ч. регіональними) розробниками на розробку у металобрухт вантажних вагонів (у разі неможливості за технічним станом передислокувати такі вагони до станції розташування філії-балансоутримувача), яким врегулювати питання проведення розрахунків за виконані роботи з ліквідації вантажних вагонів та отримані товарно-матеріальні цінності - старопридатні деталі, вузли, металобрухт, тощо.

Прийняття від філії-розробника за внутрішньогосподарськими розрахунками фактичних витрат, пов'язаних з ліквідацією вантажних вагонів та доходів у загальній сумі запасних частин, що підлягають зняттю відповідно до фактичного опису запасних частин і матеріалів, що підлягають зняттю при розбиранні вагона для подальшого використання та отримання металобрухту з вагону згідно з додатком 10 Інструкції по переробці в металобрухт та норм виходу брухту чорних металів при переробці вантажних вагонів, які виключені з інвентарю, затвердженої наказом AT «Укрзалізниця» від 14.05.2012 №183-Ц (далі - Інструкція), з урахуванням відсутніх матеріальних цінностей, відповідно до підтверджуючих документів: на доході - фактичних описів матеріальних цінностей та актів про їх відсутність (на суму нестач), на витрати - актів виконаних робіт, калькуляції фактично понесених витрат.

Так, під час Ревізії встановлено, що відповідно до первинних документів за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, а саме, актів на списання та інвентарних карток обліку основних засобів, фактичних описів запасних частин, що підлягають зняттю при розбиранні вагона для подальшого використання та отримання металобрухту, приймально-здавальних відомостей, актів відсутніх запчастин та матеріалів, а також інших первинних документів, списання та ліквідація вантажних вагонів Філії проводилась з грудня 2019 по червень 2020 року. Ліквідація вантажних вагонів проводилась як силами Філії «ПВРЗ» так і іншими філіями та структурними підрозділами AT «Укрзалізниця».

Як зазначено у пункті 2.6 листа філії AT «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-7^/24-20 Філії, які проводять ліквідацію вантажних вагонів повинні передати балансоутримувачу за внутрішньогосподарськими розрахунками фактично понесені витрати на ліквідацію вантажних вагонів та доходи у загальній сумі ТМЦ відповідно до фактичного опису ТМЦ (з урахуванням вартості відсутніх ТМЦ), з наданням відповідних підтверджуючих документів. Так, на виконання вищевказаного листа, Філією за період з 01.12.2019 по 30.06.2020 отримано дохід від ліквідації власних вагонів від інших філій AT «Укрзалізниця» в загальній сумі 62905,08 тис. грн та понесені витрати на порізку вагонів в загальній сумі 8007,31 тис. грн, що підтверджено накопичувальними картками зборів за роботи (послуги), калькуляціями на розробку виключених з інвентарного парку вагонів, калькуляціями собівартості на порізку, актами виконаних робіт з розборки виключених вагонів в металобрухт, повідомленнями про проведені суми (АВІЗО), тощо.

Крім того, як зазначено у вказаному листі AT «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-79/24-20 філії, які проводять ліквідацію вантажних вагонів (за місцем їх дислокації) та встановлюють відсутність комплектуючих частин вагонів, повинні відображати такі факти, як нестачу у складі інших витрат операційної діяльності на субрахунку 9471 «Нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлені при ліквідації рухомого складу» у кореспонденції субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». До встановлення винних осіб у нестачі ТМЦ, або до отримання від правоохоронних органів інформації щодо неможливості встановлення винних осіб та закриття провадження, кількісні та вартісні показники відсутніх ТМЦ обліковувати на позабалансовому субрахунку 0720 «Невідшкодовані нестачі ТМЦ», виявлені при ліквідації вантажних вагонів».

Ревізією повноти оприбуткування придатних запасних частин та металобрухту, які утворились в результаті списання (порізки) вантажних вагонів встановлено, що за грудень 2019 року та січень - червень 2020 року (порізка здійснювалась лише у відповідний період), під час попередніх оглядів вагонів, які виключені з вагонного парку та підлягають списанню, комісіями Філій AT «Укрзалізниця» (Придніпровської, Одеської, Донецької, тощо) створеними за місцями дислокації відповідних вагонів (м. Запоріжжя, м. Подільськ, с. Попасне, та інші) зафіксовано відсутність комплектуючих по 400 вагонах на загальну суму 1501933,93 грн, про що складено відповідні акти та направлено матеріали до правоохоронних органів, як то передбачено листом AT «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-79/24-20.

Відповідно до наданих Філією під час проведення Ревізії витягів з єдиних реєстрів досудових розслідувань, розслідування кримінальних проваджень стосовно крадіжок відповідних запасних частин вантажних вагонів закриті за відсутності події кримінального правопорушення, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.

Водночас мають місце непоодинокі випадки, коли структурними підрозділами AT «Укрзалізниця», при встановленні фактів відсутності запасних частин перед порізкою вагону, службові розслідування не проводились, матеріали (заяви, повідомлення, тощо), з метою встановлення винних осіб, до правоохоронних органів не подавались. Про вищезазначене свідчить не надання до Ревізії відповідних матеріалів або їх копій.

Комісією структурного підрозділу «Експлуатаційне Вагонне депо Куп'янськ» РФ «Південна залізниця» створеними за місцями дислокації відповідних вагонів (смт Куп'янськ-Вузловий) зафіксовано відсутність комплектуючих по 30 вагонах на загальну суму 119007,21 грн, про що не було повідомлено відповідні правоохоронні органи.

Стосовно вказаних фактів під час проведення Ревізії на ім'я керівника Філії надано відповідний запит. Згідно з поясненням начальника відділу експлуатації Філії Аксьонова О.С. відсутність відповідних запасних частин обумовлена їх ранішим демонтажем Філією, проведеним на підставі листа AT «Укрзалізниця» від 28.03.2019 №Ц-4-55/539 та первинними документами щодо їх оприбуткування.

Відповідно до пункту 4.5 Загального положення про залізничну станцію, затвердженого наказом AT «Укрзалізниця» від 15.03.2013 № Ц054-Ц/ОД, станція разом із підрозділами воєнізованої охорони організовує і здійснює виконання заходів щодо збереження вантажів та рухомого складу на станційних коліях, контейнерних пунктах, вантажних районах, інших місцях вантажної роботи, дотримання пропускного режиму таємниці, конфіденційності інформації, а також виконання заходів з антитерористичної діяльності.

На підставі викладеного відповідач зробив висновок, що відповідними підрозділами філій AT «Укрзалізниця» не вжито повною мірою всіх заходів, щодо належного зберігання майна (виключених з вагонного парку та підлягають порізці), що призвело до розбирання 400 вантажних вагонів та втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на загальну суму 1501933,93 грн. /Т.І, арк.спр.46-48/.

Позивач з таким висновком не погодився, вважає його безпідставним. Звернув увагу суду, що відповідач на сторінці 539 Акту ревізії вказує, що під час попереднього огляду вагонів, які виключені з вагонного парку та підлягають списанню, комісіями філії АТ «Укрзалізниця» зафіксовано відсутність комплектуючих по 400 вагонах на загальну суму 1501933,93 грн, про що складено відповідні акти та направлено матеріали до правоохоронних органів, як то передбачено листом АТ «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-79/24-20, пункт 2.5 /Т.І, арк.спр.47/. Тобто, дії щодо встановлення осіб, винних у відсутності комплектуючих Філіями АТ «Укрзалізниця» вчинено.

Водночас позивач заперечив, що під час ревізії надавав витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань про те, що такі розслідування закриті за відсутності події кримінального правопорушення за пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України.

Слід звернути увагу, що крім згадки про такі витяги в Акті ревізії відповідач дійсно не долучав їх до справи під час судового розгляду.

Таким чином, твердження відповідача про закриття кримінальних проваджень за заявами Комісій АТ «Укрзалізниця» щодо відсутності комплектуючих по 400 вагонах на загальну суму суму 1501933,93 грн не підтверджено належними доказами.

За таких обставин, необгрунтованими є претензії відповідача щодо неправильного обліку кількісних та вартісних показників відсутніх ТМЦ на позабалансовому субрахунку 0720 «Невідшкодовані нестачі ТМЦ», виявлених при ліквідації вантажних вагонів. Тому, суд вважає пункт 75 Вимоги необгрунтованим та таким, що належить скасувати.

Інші покликання сторін висновків суду не змінюють.

Стосовно пункту 75 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через неналежне зберігання майна (гальма стояночного) філіями АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 15910,00 грн» суд керується таким.

Під час ревізії встановлено випадки коли комісіями Філій АТ «Укрзалізниця», а саме ВП «Вагонне депо Кременчук» РФ «Південна залізниця», СП «Слов'янське вагонне депо» «Донецька залізниця», РФ «Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон» «Одеська залізниця» та іншими підрозділами, при складанні фактичних описів запасних частин та матеріалів, що підлягають зняттю при розборці вагонів, які виключені з вагонного парку та підлягають списанню для подальшого використання та отримання металобрухту, як то передбачено пунктом 3.7 Інструкції по переробці в металобрухт та норм виходу брухту чорних металів при переробці вантажних вагонів, які виключені з інвентарю, затвердженої наказом AT «Укрзалізниця» від 14.05.2012 № 183-Ц, жодним чином (придатні або забраковані запчастини) не були включені відповідні загальні деталі, зокрема гальмо стояночне (тяга, сектор черв'ячний, вісь сектора, валики, штурвал, черв 'як з валом, цапфа, ручка привода, інші деталі), які зазначені у розділі 1.4 «Гальмо стояночне» Додатку 10 до вищевказаної Інструкції.

Відповідно до листа AT «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-79/24-20 (пункт 2.5) якщо під час ліквідації вантажних вагонів буде виявлено відсутність ТМЦ, які передбачені додатком 10 до Інструкції (в якому зазначено повний перелік комплектуючих запасних частин до відповідного вагону), філії дислокації вагонів, які проводять їх ліквідацію, повинні забезпечити складання актів про відсутність таких запчастин, проводити службові розслідування, направляти матеріали до правоохоронних органів з метою встановлення винних осіб.

Крім того, як зазначено у вказаному листі AT «Укрзалізниця» від 31.01.2020 №Ц-4-79/24-20, відсутні ТМЦ, філії, які проводять ліквідацію вантажних вагонів (за місцем їх дислокації), повинні відображати, як нестачу у складі інших витрат операційної діяльності на субрахунку 9471 «Нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявлені при ліквідації рухомого складу» у кореспонденції субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки».

Проте документи, які б підтверджували зняття запасних частин з вагону під час розборки, до ревізії не надані.

Зважаючи на вказане та з урахуванням даних альбому (креслення) на відповідну модифікацію вагону, (вага, вид металобрухту, тощо) та ціни визначеної протоколом чергового засідання комісії AT «Укрзалізниця» з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів від 31.07.2019 №Ц-3/61-19, за період з грудня 2019 по лютий 2020 року, втрачено запасні частини, а саме гальма стояночні по 67 вагонам на загальну суму 15910,00 гривень.

Зазначені порушення щодо належного зберігання майна (виключених з вагонного парку та підлягають порізці) допущено відповідальними особами підрозділів філій AT «Укрзалізниця». У зв'язку з чим на ім'я керівника Філії надано відповідний запит щодо причин встановлення вищевказаних фактів та відповідальних за це осіб. На момент закінчення ревізії відповідь не надана.

Відповідач зробив висновок, що зазначене призвело до порушення частини 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на загальну суму 15910,00 грн.

Позивач проти такого висновку заперечив. Вказав, що вимога відповідача не чітка, не конкретизована та не відповідає критеріям частини 2 статті 2 КАС України. Спонукання позивача до виконання не чіткої вимоги може призвести до наступних порушень. Наголосив, що до подібних висновків дійшов Верховний Суд у рішенні від 05.03.2019 у справі №640/467/19.

Однак суд не бере до уваги покликання позивача на рішення Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №640/467/19, оскільки у цій справі висновки Верховного Суду сформульовано за результатами оскарження висновку про результати моніторингу закупівель. У справі, яка розглядається оскаржується вимога ДАС про усунення виявлених під час ревізії порушень.

З приводу покликань позивача на нечіткість вимоги в частині відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ПВРЗ» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на загальну суму 15910,00 грн слід зауважити, що позивач звертався до відповідача за роз'ясненням цих пунктів 74, 75 Вимоги і відповідач надав відповідь, що оскільки до втрат фінансових ресурсів призвели дії (бездіяльність) посадових осіб Філії «ПВРЗ» у зв'язку з неналежним зберіганням майна, для забезпечення відшкодування втрат фінансових ресурсів слід звернутися до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України, якими врегульовано підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації /Т.І, арк.спр.66-68/.

За таких обставин, суд вважає пункт 75 вимоги сформульований достатньо чітко для можливості його виконання позивачем. Отже, пункт 75 Вимоги обгрунтований, а позов у цій частині безпідставний.

Стосовно пункту 76 Вимоги «Забезпечити відшкодування ТОВ «Констракшн груп Інтернешнл» і ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» коштів на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» за недоотриману плату за оренду майна на суму 44763,73 грн і 45357,60 грн» суд керується таким.

Держаудитслужба під час Ревізії перевірила питання дотримання законодавства при наданні в оренду оборотних та необоротних активів Філії.

За результатами Ревізії Держаудитслужбою встановлено, що відповідно до листа Департаменту майнової політики AT «Укрзалізниця» від 14.06.2018 №ЦКМ-13/826 дію договорів укладених з ТОВ «Жмеринське підприємство Експрес» від 29.02.2002 №324П ЦВСВ (ПЕВ-02.839)ю та ТОВ «Констракшн груп інтернешнл» від 18.09.2015 №ЦВСВ (ВГМ-15.615)ю припинено з 30.06.2018.

Крім того, за договором оренди від 18.09.2015 №ЦВСВ (ВГМ-15.615)ю ТОВ «Констракшн груп інтернешнл» (м. Харків) Філією передано кран баштовий КБ-309 ХЛ, терміном дії (з урахуванням додаткових угод) до 30.06.2018.

Листом від 26.07.2018 №01-06/5709 ТОВ «Констракшн груп інтернешнл» направлено заяву про припинення вищевказаного договору оренди та повернення орендованого у Філії майна. Проте станом на момент проведення Ревізії відповідне майно - кран баштовий КБ-309 ХЛ Філії «ПВРЗ» AT «Укрзалізниця» не повернуто.

Відповідач зазначив, що попередньою ревізією (акт від 23.03.2020 №05-21/1) встановлено, що внаслідок невиконання орендарями умов договорів в частині несвоєчасного повернення майна, що призвело до недотримання вимог частині 1 статті 785 ЦК України та пункту 1 статті 193 ГК України та як наслідок, не скориставшись правом пред'явити рахунки по сплаті подвійної плати за час заборгованості, як передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, Філією недонараховано орендної плати за вищевказаними договорами оренди майна за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 і недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 145242,87 грн, з яких ТОВ «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» - 70625,80 грн та ТОВ «Жмеринське підприємство Експрес» - 74617,07 грн. Станом на момент проведення ревізії вищевказане порушення триває, пояснень на запит щодо його усунення відповідними посадовими особами Філії не надано.

Водночас до Ревізії надано договір відповідального зберігання від 12.05.2020 №68/2020-ЮВ укладений між AT «Укрзалізниця» (Поклажодавець), в особі заступників директора Філії - Олексенка Г.О., Гуляєва О.А. та ТОВ «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» (Зберігач) в особі генерального директора Халікова Є.А., за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне безоплатне зберігання індивідуально визначене майно, що належить до державної власності, а саме кран баштовий КБ-309 ХЛ, інвентарний №5920410001482.

За умовами вказаного договору місце зберігання крану баштового КБ-309 ХЛ - м. Харків, вул. Автогенна,3; моментом передачі майна на відповідальне зберігання є момент підписання сторонами Акту приймання-передачі. За зберігання майна, плата та розрахунки не передбачені, тобто зберігання майна є безоплатним. Вищевказаний договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами та діє протягом одного року. Договір підписано з обох боків та скріплений печатками Сторін 12.05.2020.

Але, як передбачено пунктом 3.12 договору укладеного з ТОВ «Констракшн груп інтернешнл» від 18.09.2015 № ЦВСВ (ВГМ-15.615)ю, у разі припинення (розірвання) вищевказаного договору, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання обладнання включно.

Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати орендодавцю заборгованості за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції орендодавця.

Крім того, пунктом 5.13 вищевказаного договору передбачено, що у разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені за весь період оренди по день фактичного повернення майна орендодавцю по акту приймання-передавання обладнання. Відповідно до пункту 10.12 договору від 18.09.2015 №ЦВСВ (ВГМ-15.615)ю, майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання обладнання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Також, пунктами 2.4, 2.6 договору оренди від 29.02.2002 №ЦВСВ (ПЕВ- 02.839)ю укладеного з ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» передбачено, що у разі припинення вищевказаного договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) і вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктами 5.7, 10.1 вказаного договору оренди передбачено, що у разі припинення, або розірвання відповідного договору, протягом 3 діб після закінчення терміну договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Проте відповідний акт приймання-передавання обладнання між Філією та ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» підписано 12.03.2020, тобто майже через 2 роки після припинення вищевказаного договору оренди.

Згідно з пунктом 3.5 зазначеного договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З метою підтвердження фактичної наявності переданого на зберігання індивідуально визначеного майна, комісією Філії за участі представника Зберігача та в присутності фахівців Північно-східного офісу Держаудитслужби станом на 03.02.2021 проведено візуальний огляд, яким підтверджено, що на території ТОВ «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 3, на металевих рейках є в наявності та встановлено баштовий кран КБ-309 ХЛ, заводський №134, навантаженістю 8 тон, інвентарний №5920410001482.

Отже з позиції відповідача, зважаючи на викладене Філія відповідно до частини другої статті 785 ЦК України мала право вимагати від орендарів сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном Філії за час прострочення, але, не скориставшись наданим правом, Філією недонараховано орендної плати за вищевказаними договорами оренди майна за період з 01.10.2019 по 30.06.2020 і недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 90121,33 грн (2019 рік - 43365,57 грн та І півріччя 2020 рік - 46755,76 грн), з яких ТОВ «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» (за період з 01.10.2019 по 12.05.2020) - 44763,73 грн та ТОВ «Жмеринське підприємство Експрес» - 45357,60 грн (за період з 01.10.2019 по 12.03.2020).

Відповідач визначив, що вказане порушення допущено з боку недостатнього контролю за виконанням вказаних договорів оренди головним механіком Філії ОСОБА_6 , в частині організації роботи з обліку наявності та руху устаткування. Головний механік Філії Богданчиков А.В. пояснив, що протягом періоду який підлягав Ревізії, Філією проводилась робота щодо своєчасного повернення майна та можливості його застосування в діяльності Філії.

Також, ревізією наявності дебіторсько-кредиторської заборгованості з надання в оренду оборотних та необоротних активів Філії встановлено, що за обліковими даними станом на 30.06.2020 за ТОВ «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» рахувалась дебіторська заборгованість за оренду крану баштового КБ-309 ХЛ в сумі 16499,68 грн, яка виникла у 2018 році та на момент проведення Ревізії не погашена. Будь-якої іншої заборгованості за оренду майна на вищевказану дату не обліковувалось.

Відповідач наголосив, що під час проведення Ревізії на ім'я керівника Філії надано запит від 10.02.2010 №20 щодо проведення Філією претензійно-позовної роботи стосовно виниклої заборгованості з орендної плати за користування вищевказаним індивідуально-визначеним майном. Згідно з відповіддю начальника юридичного відділу Ільченко Н.І. від 11.02.2021 претензійна-позовна робота або інші заходи щодо відшкодуванню заборгованості за оренду індивідуально визначеного майна юридичним відділом Філії не проводилась.

Суд зважає на доводи позивача про те, що Філія уклала з ТОВ «Констракшн груп інтернешнл» договір відповідального зберігання баштового крану №ПВРЗ(ВГМ-20)іо /Т.І, арк.спр.141-145/, однак звертає увагу, що відповідач донарахував орендну плати за договором оренди крану баштового КБ-309 ХЛ від 18.09.2015 №ЦВСВ (ВГМ-15.615)ю саме за період з 01.10.2019 по 12.05.2020, тобто за період що передував укладенню договору відповідального зберігання. Отже, договір відповідального зберігання на нарахування орендної плати не впливає, а висновки відповідача в цій частині є законними та обгрунтованими.

Також, суд зважає на доводи позивача щодо договору оренди, укладеного між Філією та ТОВ «Жмеринське підприємство Експрес», щодо необхідності проведення великого обсягу робіт та матеріальних затрат для повернення з оренди пресу гідравлічного. Однак слід наголосити, що самим Договором передбачено повернення майна протягом трьох діб після його припинення. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, який мав бути складеним стороною, яка передає майно, тобто орендарем. Відповідний акт приймання-передавання обладнання між Філією та ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» підписано 12.03.2020, тобто майже через 2 роки після припинення вищевказаного договору оренди. Проведення претензійно-позовної роботи відповідачем не зафіксовано. Ба більше, позивач зазначив, що претензійно-позовна робота не проводилась та орендна плата не стягувалась, оскільки демонтаж обладнання вимагав від орендаря значних матеріальних затрат та ресурсів.

Проте такі покликання позивача не змінюють обгрунтованості висновків відповідача стосовно донарахування орендної плати за вищевказаними договорами у зв'язку з невчасним поверненням майна орендодавцю.

Інші покликання позивача висновків суду не змінюють.

За таких обставин суд вважає пункт 76 Вимоги законним та обгрунтованим.

Стосовно пункту 77 Вимоги «Забезпечити відшкодування на користь АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Панютинський вагоноремонтний завод» втрат, здійснених через закупівлю автозчепу СА-3 за завищеною вартістю на суму 20666947,20 грн» суд керується таким.

Проведеним аналізом процедур закупівель, викладених на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro встановлено, що автозчеп СА-3 придбаний у ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» на підставі укладених договорів, за результатами проведених процедур закупівель.

Філією у ревізійний період придбано автозчеп СА-3 у ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» в кількості 1841 штука, за ціною 19226,37 грн, на загальну суму 35395747,20 грн, що підтверджується видатковими накладними.

Слід зазначити, що згідно з сертифікатами відповідності (які входять до переліку документів що підтверджують відповідність тендерної пропозиції електронних торгів ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі) виробником автозчепу СА-3 було Металургйне підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» (ЄДРПОУ 19309317).

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення бухгалтерсько-економічного дослідження від 16.11.2018 №2018/11-9, ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» здійснювало придбання автозчепу СА-3 у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» за ціною 18650,00 грн за одиницю.

Крім того, судовим експертом Божко Л.М. у висновку за результатами проведення бухгалтерсько-економічного дослідження від 16.11.2018 №2018/11-9 зазначено, що проведеним моніторингом ринку, реальна вартість автозчепу СА-3 станом на 11.11.2018 складала 8000,00 грн за одиницю.

Отже, у разі придбання Філією автозчепу СА-3 у кількості 1841 шт. по ринковій вартості за ціною 8000,00 грн (за одиницю) загальна вартість продукції склала б - 14728000,00 грн. Тобто, Філія зменшила б витрати на придбання зазначеної продукції на 20666947,20 грн.

Відповідно до пункту 5.3. «Порядку організації закупівель матеріально- технічних ресурсів регіональні філії та філії ПАТ «Укрзалізниця»», затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 26.02.2016 №107 (далі - Порядок організації закупівель матеріально-технічних ресурсів), регіональні філії відповідно до планів та графіків закупівель специфікованих планів матеріально-технічного забезпечення незалежно від суми закупівлі вносять до автоматизованої системи «Моніторинг» техніко-економічні обґрунтування закупівлі матеріально-технічних ресурсів (далі - ТЕО).

Згідно з пунктом 5.4 Порядку за результатами розгляду ТЕО на відповідність контрольним завданням матеріально-технічного забезпечення (далі - МТЗ), специфікованим планам МТЗ, ціновій кон'юнктурі Департаментом МТЗ через систему «Моніторинг» надаються відповідні висновки. Відповідальність за якість моніторингу цінової кон'юнктури ринку, рівень цін на МТР покладається на ініціатора проведення процедури закупівлі. Відповідальні за надання висновків щодо рівня цін в системі «Моніторинг» визначаються наказом керівника регіональної філії.

По закупівлям МТР, що здійснюється регіональними філіями самостійно, в системі «Моніторинг» проміжний розгляд ТЕО здійснюється службою матеріально-технічного забезпечення в частині відповідності плановим обсягам.

При наданні негативного висновку Департаментом МТЗ надаються рекомендації щодо проведення додаткового дослідження ринку, тощо.

Процедура вважається такою, що потребує додаткового моніторингу.

Відповідно до пункту 5.5. Порядку регіональні філії, філії департаменти апарату ПАТ «Укрзалізниця» взаємодіють з відповідними органами та установами з питань, які стосуються підтвердження рівня цін.

Пунктом 5.8. Положення, визначено, що регіональні філії, філії проводять аналіз відповідності пропозицій конкурсних торгів (далі - ПКТ) учасників встановленим вимогам, порівняння найбільш економічно вигідної пропозиції з очікуваною вартістю, цінами останньої закупівлі і вносять до системи «Моніторинг» Аналіз ТЕО.

Регіональні філії, філії здійснюють акцепт найбільш економічно вигідної ПКТ з урахуванням результатів моніторингу у ПС «Моніторинг».

Згідно з інформацією, наданою головою тендерного комітету Філії, визначення очікуваної вартості здійснювалось шляхом збору комерційних пропозицій, із урахуванням вартості останньої закупівлі по AT «Укрзалізниця». Зібрана інформація подавалась на погодження до Департаменту ЦХ з використанням системи АС «Моніторинг», шляхом формування ТЕО-1, згідно з наказом від 26.02.2016 №107, де було отримано відповідний висновок (розпочати закупівлю).

Документи щодо проведення роботи з визначення та формування очікуваної вартості з придбання автозчепів СА-3 (висновки щодо рівня цін, накази керівника філії щодо відповідальних за надання висновків щодо рівня цін, рекомендації щодо проведення додаткового дослідження ринку та ін.), до Ревізії не надано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), в редакції від 27.01.2018, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Проте як зазначено вище, до ревізії не надано відповідних документів, які б підтверджували дотримання філією «ПВРЗ» принципу максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівель автозчепу СА-3.

Крім того, пунктом 88 Статуту АТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, визначено, що діяльність правління регулюється принципами економічної доцільності та спрямована на одержання прибутку.

Враховуючи викладене, всупереч статті 3 Закону №922 щодо максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівель, Філією понесені втрати фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 20666947,20 грн, внаслідок закупівлі автозчепу СА-3 у ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» за завищеними цінами.

Водночас під час Ревізії посадові особи Філії, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства, не встановлені.

Позивач заперечив проти нарахованих втрат зазначивши, що відповідач під час ревізії додаткових документів в частині дослідження ринку вартості ТМЦ не вимагав; участь у відкритих торгах могло взяти будь-яке підприємство; згідно з «Заключением специалиста №0И-3173 середньо ринкова вартість Автозчепу СА-3 на березень 2018 року становить 19506,57 грн без ПДВ.

Проте суд звертає увагу, що право на участь у відкритих торгах будь-якого підприємства не звільняє Філію від обов'язку дотримуватись принципу максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівель, передбаченого статтею 3 Закону №922 та пункту 88 Статуту АТ «Укрзалізниця», яким визначено, що діяльність правління регулюється принципами економічної доцільності та спрямована на одержання прибутку.

Адже ревізією встановлено, що виробником автозчепу СА-3 було Металургйне підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» (ЄДРПОУ 19309317). Крім того, судовим експертом Божко Л.М. у висновку за результатами проведення бухгалтерсько-економічного дослідження від 16.11.2018 №2018/11-9 зазначено, що проведеним моніторингом ринку, реальна вартість автозчепу СА-3 станом на 11.11.2018 складала 8000,00 грн за одиницю.

Таким чином, суд погоджується з висновками викладеними в пункті 77 Вимоги про понесені втрати фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 20666947,20 грн, внаслідок закупівлі автозчепу СА-3 у ТОВ «СТАР ПАК ГРУП» за завищеними цінами.

Інші покликання позивача висновків суду не змінюють.

Щодо покликань позивача про ненаведення у Вимозі винних осіб, які вчинили винні дії, що на думку позивача позбавляє можливості виконати вимогу належним чином суд зауважує, що правову позиція з цього питання викладена вище, під час аналізу обгрунтованості пункту 75 Вимоги. Адже позивач звертався до ДАС України з листом від 25.08.2021 про надання роз'яснень щодо виконання Вимоги та отримав відповідь, що позаяк до втрат фінансових ресурсів призвели дії (бездіяльність) посадових осіб Філії «ПВРЗ», здійснені у зв'язку з закупівлею автозчепа СА-3 а завищеною вартістю, для забезпечення втрат фінансових ресурсів слід звернутися до норм частини 2 та 3 статті 136 КЗпП України, статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України /Т.І, арк.спр.66-68/.

За таких обставин, суд вважає пункт 77 Вимоги обгрунтованим та сформульованим достатньо чітко для можливості його виконання позивачем, а позов у цій частині безпідставний.

Щодо інших доводів сторін слід зазначити, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі та не змінюють висновків суду.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме про визнання протиправними та скасування пунктів 68, 73, 74 Вимоги ДАС України від 24.06.2024 №0005000-14/7930-2021. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 69, 70, 75, 76, 77 Вимоги слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки за подання позову сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн, а судом задоволено 3 пункти Вимоги з 8 оскаржених, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 851,25 грн.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 68, 73, 74 вимоги Державної аудиторської служби України від 24.06.2024 №0005000-14/7930-2021.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного,4; ЄДРПОУ 40165856) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5; ЄДРПОУ 40075815) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 851,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами та доповненнями) рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2025.

СуддяКравців Олег Романович