09 грудня 2025 рокусправа № 640/32066/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерсте Україна» (пр-т Повітрофлотський, 92Б, м. Київ, ЄДРПОУ 39551114) до Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-
на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерсте Україна» до Київської митниці з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2021 року № UA100020/2021/000024/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2021/00203.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
10.02.2025 справа №640/32066/21 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.
Ухвалою суду від 14.02.2025 прийнято до розгляду справу №640/32066/21.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для здійснення митного оформлення товару відповідачу було надано повний (вичерпний) пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, для визначення митної вартості товару за ціною договору. Вважає протиправними рішення відповідача та картку відмови, оскільки твердження відповідача про відсутність відображення в товаросупровідних документах даних про витрати, які входили до собівартості товару є безпідставними та повністю спростовані наданими документами.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за результатами опрацювання документів поданих разом з митними деклараціями №UA100020/2021/585921 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. На запит митного органу, для підтвердження заявленої митної вартості не надано документів у повному обсязі, як передбачено електронним повідомленням; декларантом не виконано вимог щодо надання додаткових документів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України.
Відповідач вказує, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2021 № UA100020/2021/000024/2 згідно з положеннями статті 64 Кодексу, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів. На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2021 № UA100020/2021/000024/2 товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Кодексу за електронною митною декларацією від 17.05.2021 № UA100020/2021/586454. Оскільки при наданні документів до митного оформлення декларантом не підтверджено митну вартість товару, Київською митницею Держмитслужби визначено митну вартість з використанням розумних засобів, сумісних із принципами Угоди і Статті VII ГАТТ 1994 року та на основі даних, наявних у митного органу.
Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
01.11.2019 між позивачем (Покупець) та компанією Xinhua Electrical Co., LTD of Guangdong (Продавець) укладено Контракт №01-20 (далі - Контракт).
Згідно п. 1.1 Контракту на умовах, визначених Контрактом, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець приймати й оплачувати світильники лампи, їх комплектуючі та іншу продукцію, що не були у користуванні (Товар).
Відповідно до п. 1.3 Контракту асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах та (або) проформа інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід'ємними частинами цього Контракту.
Згідно п. 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FОВ порт Китаю, згідно з Інкотермс (редакція 2010 року). Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або проформа інвойсах. Умови можуть коригуватися Додатковими угодами до Контракту або в інвойсах за погодженням електронною поштою.
На виконання умов Контракту, Продавець Товару надав Покупцю проформа-інвойс №ВТЕТ-201023 від 17.10.2020 та рахунок- фактуру (комерційний інвойс) №ВТЕТ-201023 від 13.03.2021, якими погоджено найменування, кількість, вартість товару, порядок оплати, умови поставки тощо.
Згідно з умовами Контракту №01-20 та Інвойсу №ВТЕТ-201023, вартість Товару: освітлювальні прилади електричні, не обладнані радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями: Світильники світлодіодні (LED), які закріплюються на стелі або на стіні(матеріал корпусу - сталь з порошковим покриттям, матеріал розсіювана - пластмаса): світильник стельовий, світлодіодна панель (LED): LEDOPALPANEL 40 W, 4000 к, арт. Р595-400К40 - 2376 шт., LEDOPALPANEL 40 W, 6500 к, арт. Р595-400 - 3000 шт., складає 16673,20 доларів США.
Декларант з метою митного оформлення товару подав митному органу митну декларацію UA100020/2021/585921 від 11.05.2021, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною, визначеною за умовами Контракту та відповідно до Інвойсу №ВТЕТ-201023.
Разом з митною декларацією декларант надав контролюючому органу такі документи: копія пакувального листа від 13.03.2021; копія Інвойсу №ВТЕТ-201023 від 13.03.2021; копія проформи-Інвойсу №ВТЕТ-201023 від 17.10.2020; копія Коносаменту №МДРВ21032154; копія міжнародної товарно-транспортної накладної №8297; копія сертифікату С216176551110030 від 30.03.2021; копія платіжного доручення в іноземній валюті №34 від 09.11.2020; копія платіжного доручення в іноземній валюті №43 від 28.04.2021; копія рахунку на оплату № 581 від 27.04.2021; копія довідки №6 від 27.04.2021; копія Контракту №01-20 від 01.11.2019; копія Заявки №7 на перевезення вантажу до Договору №20/05/20; копія Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 20.05.2020; копія Декларації про відповідність від 13.07.2021 №UA.TR.104.0.0654-20; копія декларації митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.53 Митного кодексу України, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Додатково декларантом надано наступні документи: агентська угода від 18.10.2018 №07/06/18; інвойсу №MRFB210332154 від 28.03.2021; податкові накладні на ідентичні товари; коносамент з телекс-релізом; доручення ТОВ «ЕРСТЕ Україна» для ТОВ «Марін Контейнер Сервіс ЛТД»; прайс-лист від продавця; експертний висновок Київської ТПП №Ц-440 від 26.04.2021; копія експортної декларації №530420210040382931.
Листом від 14.05.2021 № 233/21 декларант повідомив митний орган, що інші документи надати не має можливості.
За результатами розгляду поданих документів, Київська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2021/000024/2 від 14.05.2021. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100020/2021/000203.
Відповідно до графи 33 вказаного рішення, митним органом встановлено наступні розбіжності:
- для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 27.04.2021 № № 6 видану ТОВ «МАРІЙ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД». В той же час, згідно з даними зазначеними в коносаменті від 28.03.2021 № MRFB21032154 перевізником товару є «MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO., LTD». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб'єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування, не надано;
- автоматизованою системою управління ризиками за електронною митною декларацією №UA100020/2021/585921 згенеровано, в тому числі, наступні форми митного контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів з інформаційним повідомленням «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»;
- у прайс-листі вказаний термін його дії - 2020 рік, який вже сплинув;
- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати не став підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки при перевірці зазначеної інформації у ЄАІС Держмитслужби України починаючи з 2020 року відсутні митні оформлення товарів по компаніях виробників та постачальників «Foshan Leixing Elektric Ligxing LTD», «ShezhenRsheng Optoelektroniks Lighting Co LTD», «Hangzhou Gute Applians CO. LTD»;
- у копії митної декларації країни відправлення зазначений інший номер коносаменту, ніж заявлений у митній декларації та доданий до неї.
Митницею було застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA500020/2021/005310 від 20.02.2021 та МД № UA100060/2021/217272 від 11.05.2021, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 4,63 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Не погоджуючись із згаданим рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Суд встановив, що позивачем одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу (контракту), а також додаткові документи.
Відповідач надіслав декларанту, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.
Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений ч. 3 ст. 53 МК України.
З цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.
З огляду на вищевикладене, суд висновує, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні від 14.05.2021 року №UA100020/2021/000024/2 про коригування митної вартості товарів підстави його винесення, суд зазначає наступне.
Щодо підтвердження витрат на транспортування суд зазначає, що відповідно до п. п. 1.1., 1,2 Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 20.05.2020 №20/05/20 (далі - Договір №20/05/20), ТОВ «Марін Контейнер Сервіс ЛТД» (Експедитор) зобов'язується за дорученням, від імені та за рахунок позивача (Клієнт), на підставі Заявок (п. 1.4 Договору №20/05/20) надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу, зокрема при імпортних перевезеннях.
Пунктами 2.1.1, 2.1.3. Договору №20/05/20 визначено, що Клієнт надає Експедитору повноваження з метою виконання обов'язків за цим Договором укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, при цьому Експедитор має право залучати третіх осіб для виконання своїх обов'язків, за дії яких несе відповідальність перед Клієнтом.
Частиною 1 ст. 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
Експедитор скористався наданим правом для організації поставки Товару, для чого залучив MRF Intemational Forwarding Co. LTD, що підтверджується наданими до митного оформлення Агентською угодою №07/06/18 від 18.10.2018 та Інвойсом MRFB21032154.
Експедитором було надано послуги позивачу за Договором №20/05/20, що підтверджується: Заявкою №7 від 10.03.2021 на перевезення вантажу до Договору №20/05/20, рахунком на оплату від 27.04.2021 №581, коносаментом №MRFB21032154, довідкою №6 від 27.04.2021, а саме: морське перевезення та внутрішнє перевезення по Китаю на загальну суму 187040,00 грн. Для підтвердження витрат на транспортування відповідачу було надано, зокрема копії: рахунку на оплату № 581 від 27.04.2021, довідки №6 від 27.04.2021, заявки №7 на перевезення вантажу до Договору №20/05/20, коносаменту №MRFB21032154, договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 20.05.2020, агентської угоди №07/06/18, Інвойсу MRFB210332154 від 28.03.2021, Довіреності №2/04 від 27.04.2021.
З наведеного суд робить висновок, що позивачем надано до митного оформлення достатні документи на підтвердження понесених витрат на транспортно-експедиторські послуги.
Щодо покликання відповідача на автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, то суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 27.04.2020 у справі № 140/804/19.
Щодо терміну дії прайс-листа, суд зазначає, що згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім цього, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв'язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Щодо неврахування відповідачем експертного висновку Київської Торгово-промислової палати у зв'язку із відсутністю інформації про митні оформлення товарів по компаніях виробників та постачальників «Foshan Leixing Elektric Ligxing LTD», «ShezhenRsheng Optoelektroniks Lighting Co LTD», «Hangzhou Gute Applians CO. LTD», суд зазначає таке.
В якості джерел інформації експерт використовував документи, які були надані до митного оформлення, інформацію з інтернет-джерел, довідково-інформаційні матеріали з розрахунку зовнішньоторговельних контрактних цін, цінові кон'юнктури ринку країни товаровиробника та постачальників даної продукції отриманої зі спеціалізованих торгівельних площадок та даними відкритих джерел мережі «Інтернет», інформаційний банк даних ТПП, закони України, національні стандарти.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
У даному випадку відповідний висновок надавався додатково на підтвердження відповідності заявленої митної вартості. Крім цього, такий висновок підготовлений Київською торгово-промисловою палатою у відповідності до повноважень, передбачених Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Щодо зазначення у митній декларації країни відправлення іншого номеру коносаменту, ніж заявлений у митній декларації, суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).
При цьому, позивач не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця.
Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Київською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Оцінюючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2ґ. Застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару, та вартості такого товару.
В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій №UA500020/2021/005310 від 20.02.2021 та № UA100060/2021/217272 від 11.05.2021, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Крім цього, відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості з огляду на те, що згідно МД №UA500020/2021/005310 від 20.02.2021 та МД № UA100060/2021/217272 від 11.05.2021, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 4,63 дол. США за кг, натомість позивачем у МД №UA100020/2021/585921 вказано про товар у кількісному виразі (в штуках).
Враховуючи наведені мотиви, суд робить висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 14.05.2021 року №UA100020/2021/000024/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2021/00203, суд зазначає, що у постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».
Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2021 року № UA100020/2021/000024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2021/00203.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерсте Україна» (пр-т Повітрофлотський, 92Б, м. Київ, ЄДРПОУ 39551114) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, ЄДРПОУ 43997555) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами та доповненнями), апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 09.12.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович