09 грудня 2025 рокусправа № 380/18947/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» (далі - позивач, Миколаївське КП «ЖКУ») з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 20.05.2024 №0222700412 форми «Ш» на суму 300914,59 грн.
Ухвалою суду від 13.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ГУ ДПС у Львівській області під час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення не врахувало, що рішенням ГУ ДПС у Львівській області №7374-57 від 28.02.2020 списано податковий борг за платежем ПДВ на загальну суму 178693 грн. Списання безнадійного боргу згідно з вимогами податкового законодавства повинно здійснюватися податковим органом щоквартально, а рішення про списання безнадійного боргу приймається податковим органом самостійно. З огляду на викладене вважає, що рішення відповідача є безпідставним і таке слід скасувати.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що позивачем самостійно визначено та подано податкові декларації з податку на додану вартість, в яких задекларовано суми податкових зобов'язань до сплати. Декларації складені і підписані відповідно до статті 48 Податкового кодексу України, та подані у спосіб визначений діючим законодавством. Таким чином, підприємство було обізнано з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість, у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов'язання до бюджету. Проведеною перевіркою встановлено порушення Миколаївським КП «ЖКУ» пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Проведено аналіз даних інтегрованої картки платника та встановлено несвоєчасно сплачені узгоджені суми грошових (податкових) зобов'язань з ПДВ. Пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України. Зазначає, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, упродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов'язання. З останньої обчислюється тривалість прострочення, яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу. Грошові зобов'язання, які нараховувались згідно з поданими деклараціями Миколаївським КП «ЖКУ» за період 2015-2019 роки, були зараховані контролюючим органом відповідно до норм законодавства у період 2020-2024 роки, тобто погашались. Саме з моменту фактичної сплати відраховується 1095-денний строк, упродовж якого може бути накладений штраф. Також, вказав, що позивачем не подано до податкового органу згідно пунктом 69.1 Закону України №2260-ІХ та «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, заяву про відсутність можливості виконання податкового обов'язку. Окрім цього відповідач вказав, що на підставі рішення ГУ ДПС у Львівській області №7374-57 від 28.02.2020 списано безнадійний податковий борг МКП «ЖКУ», який виник станом на 31.12.2019 в сумі 353873,69 грн, в тому числі: ПДВ - 178693,00 грн, інші збори за забруднення навколишнього природного середовища - 175180,69 грн.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Відповідно до частини 9 статті 18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджене рішенням Вищої Ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.
Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
За таких обставин, враховуючи подання відзиву до суду в електронній формі, наявність технічної можливості, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи в змішаній формі.
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» зареєстроване як юридична особа 09.06.2003, податковий номер платника податків: 05759646; основний вид економічної діяльності: 38.11 Збирання безпечних відходів.
ГУ ДПС у Львівській області здійснено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За результатами проведеної перевірки складено акт №18291/13-01-04-12/05759646 від 25.04.2024.
У вказаному Акті зафіксовано недотримання позивачем визначених законодавством термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість за періоди березень-грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, серпень-грудень 2017 року, січень 2018 року, січень-вересень 2019 року.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення форми «Ш» від 20.05.2024 №0222700412.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення безпідставним та протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Відповідно до пункту 111.2 статті 112 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до норм підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з вимогами часини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що за результатами проведеної камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість складено акт №18291/13-01-04-12/05759646 від 25.04.2024, в якому вказано, що податковий орган дійшов висновку, що позивачем недотримано визначених законодавством термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість за періоди березень-грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, серпень-грудень 2017 року, січень 2018 року, січень-вересень 2019 року.
Відповідно до акта №18291/13-01-04-12/05759646 від 25.04.2024 контролюючий орган встановив факт сплати позивачем грошового зобов'язання із затримкою від 1575 до 2427 днів, що стало підставою для застосування штрафної санкції на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Позивач зазначає, що відповідачем під час прийняття оскарженого рішення не враховано той факт, що податковий борг позивача є безнадійним. Позивач вказує, що списання безнадійного боргу здійснюється самостійно контролюючим органом щоквартально на підставі відповідного рішення.
Суд встановив, що відповідно до даних ІКП Миколаївського КП «ЖКУ» у позивача ще з 2015 року обліковується заборгованість за порушення термінів сплати самостійно задекларованих сум із сплати ПДВ.
Суд встановив, що ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення від 28.02.2020 №7374-57 щодо списання безнадійного боргу позивача, який виник станом на 31.12.2019 у сумі 353873,69 грн, у т.ч. у сумі 178693,00 грн зі сплати ПДВ.
Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 102.4. статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На час виникнення податкового боргу був чинним Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - Порядок №577).
Підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу
Пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку №577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
Питання прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу визначені розділом IV вказаного Порядку.
Згідно з пунктами 4.3-4.5 розділу IV Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Надалі наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №220).
Підпунктом 5 пункту 2 розділу ІІ Порядку №220 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
Суд зазначає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати таких зобов'язань.
Водночас відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, пунктом 102.1 якої передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Отже, штрафні (фінансові) санкції можуть бути застосовані лише в межах строків давності для визначення грошового зобов'язання - 1095 днів від дати граничного строку сплати.
Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Із доказів у справі суд встановив, що спірне грошове зобов'язання визначено через порушення граничних термінів сплати самостійно задекларованих упродовж 2015-2019 років сум із сплати ПДВ, тобто строк давності для вчинення будь-яких дій з їх стягнення чи застосування штрафів сплинув у 2018-2022 роках.
Також, суд зазначає, що в акті перевірки контролюючим органом здійснено розрахунок кількості днів прострочення від граничної дати сплати до її фактичної, так наприклад за податковою декларацією поданою 20.04.2015 граничний термін сплати -30.04.2015, фактична сплата 29.12.2020, кількість днів прострочення - 2070. У всіх розрахунках контролюючого органу кількість днів прострочення перевищує 1095 днів (від 1575 до 2427 днів).
Окрім цього, слід врахувати також, що ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення від 28.02.2020 №7374-57 щодо списання безнадійний борг позивача, який виник станом на 31.12.2019.
Отже, контролюючим органом упродовж 2020-2024 років зараховувалися сплачені кошти в рахунок зобов'язань, які мали бути визнані безнадійним податковим боргом та підлягав списанню.
У постанові від 09.03.2021 у справі №300/2353/19 Верховний Суд зазначив, що у разі коли податковий борг є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною, можливе прийняття відповідачем рішення щодо списання такого безнадійного боргу та це є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Оскільки оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом лише 20.05.2024, тобто після закінчення строку давності, дії відповідача суперечать положенням статей 102 та 114 ПК України.
Як вже зазначалося, податковий борг, стягнення якого стало неможливим у зв'язку із закінченням строку давності, визнається безнадійним і підлягає списанню у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №220 структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Таким чином, станом на день прийняття спірного рішення грошове зобов'язання зі сплати сум ПДВ самостійно задекларованих позивачем упродовж 2015-2019 років мало статус безнадійного боргу.
Отже, у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення щодо нарахування позивачу штрафних санкцій.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд висновує, що відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), що призвело до безпідставного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.
Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.05.2024 №0222700412.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ 43968090) на користь Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» (81600, вул. Листопадового Чину, 10 м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область; ЄДРПОУ 05759646) судовий збір у сумі 4513 (чотири тисячі п'ятсот тринадцять) грн 71 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович