Іменем України
09 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/21235/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом адвоката Лебедєва Дмитра Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 29.02.2021 надійшла позовна заява адвоката Лебедєва Дмитра Володимировича (далі представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» (далі ТОВ «Балістика» або позивач) до Головного управління ДПС у м.Києві (далі ГУ ДПС в м.Києві або відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску № 0415692406 від 28.05.2021.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що ТОВ «Балістика» зареєстроване в якості юридичної особи, станом на 04.09.2019 перебувало на податковому обліку у ДПІ у Подільському районі. 05.09.2019 щодо ТОВ «Балістика» була проведена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться у ЄДР, зокрема, змінено місцезнаходження позивача.
Виплата заробітної плати за вересень 2019 року здійснена ТОВ «Балістика» 04.10.2019 та згідно з платіжним дорученням №1949 від 04.10.2019 також сплачено єдиний соціальний внесок (22 %) в сумі 20826,01 грн на рахунок UA54899998000003719220102201022656, відкритий в ГУ ДПС у м. Києві.
Але всупереч тому, що ТОВ «Балістика» своєчасно та в повному обсязі сплатило ЄСВ за вересень 2019 року, ГУ ДПС у місті Києві надіслало рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску від 28.05.2021 № 0415692406.
Позивач з таким рішенням не погоджується з огляду на те, що до 05.10.2019 включно ТОВ «Балістика» перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі, у зв'язку із чим на момент здійснення платежу на сплату ЄСВ за вересень 2019 року, а саме 04.10.2019, позивачем цей платіж сплачено саме на рахунок ДПІ Подільського району, а не на рахунок ДПІ Солом'янського району. На думку позивача, помилка в зазначенні коду ДПІ не може бути розцінена, як несплата чи несвоєчасна сплата платником єдиного внеску.
ТОВ «Балістика» сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1949 від 04.10.2019 у передбачений, відведений строк для добровільної сплати, відтак рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0415692406 від 28.05.2021, позивач вважає неправомірним.
Відповідач позов ТОВ «Балістика» не визнав, про що 24.10.2025 надав відзив на позовну, відповідно до якого зазначив таке.
28.05.2021 до платника ТОВ «Балістика» застосовано штрафну санкцію та пеню по єдиному внеску на підставі рішення № 0415692406 на загальну суму 10 864,62 грн на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період несвоєчасної сплати з 22.10.2019 по 06.03.2020.
Підставою для застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені до ТОВ «Балістика» (ЄДРПОУ 39274120) стала несвоєчасна сплата єдиного внеску за період з 22.10.2019 по 06.03.2020.
На підтвердження законності винесеного рішення та наявності у платника ТОВ «Балістика» боргу зі сплати єдиного соціального внеску, відповідачем долучено належним чином завірені копії інтегрованих карток платника податків ТОВ «Балістика» за кодом платежу 71010000 (єдиний соціальний внесок) за період 2019-2020 рр.
У зв'язку з наведеним, відповідач зауважує, що ГУ ДПС в м.Києві по відношенню до позивача протиправних дій не вчинялось, а рішення прийнято відповідно до норм податкового законодавства.
ТОВ «Балістика» належним чином не виконувались норми ст.9 закону № 2464, а саме єдиний внесок за період 2019-2020 рр. на відповідний рахунок органу доходів і зборів сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.
Таким чином, дії контролюючого органу були об'єктивно обґрунтованими: нарахування недоїмки, штрафних санкцій та пені здійснювалося на підставі фактичних облікових даних, у межах повноважень та відповідно до встановленого порядку. Причиною є відсутність належного виконання обов'язків платника, передбачених законодавством, а не порушення з боку податкового органу.
З боку Головного управління ДПС у м. Києві по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальності «Балістика» протиправних дій не вчинялось, а рішення від 28.05.2021 № 0415692406 є таким, що прийнято у відповідності до чинного податкового законодавства.
На підставі наведеного, просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «Балістика» в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2021 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2021 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Григоровича П.О. від 23.05.2022 прийнято справу до свого провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балістика» 26.06.2014 зареєстровано в установленому законом порядку в якості юридичної особи, номер запису в реєстрі 10711020000032225, ідентифікаційний код юридичної особи 39274120, місцезнаходження: 03124, місто Київ, вул. Шалімова Академіка, будинок 5А, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2003196 від 12.11.2025.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.072021, копія якого перебуває в матеріалах справи вбачається, що станом на 04.09.2019 ТОВ «Балістика» перебувало на податковому обліку у ДПІ у Подільському районі.
05.09.2019 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Балістика», зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, внаслідок чого позивач з 05.09.2019 перебуває на податковому обліку в ДПІ Солом'янського району.
04.10.2019 ТОВ «Балістика» здійснено виплату заробітної плати за вересень 2019 року, а також відповідно до платіжного доручення № 1949 від 04.10.2019 сплачено єдиний соціальний внесок (22%) в сумі 20826,01 грн на рахунок UA54899998000003719220102201022656, відкритий в ГУ ДПС у м. Києві (ДПІ Подільського району).
Рішенням ГУ ДПС у м.Києві від 28.05.2021 № 0415692406 на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464, за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період несвоєчасної сплати з 22.10.2019 по 06.03.2020 до ТОВ «Балістика» застосовано штрафні санкції в загальній сумі 11804,62 грн, з яких штраф - 10864,62 грн, пеня - 940,00 грн.
Позивачем подано скаргу на вказане рішення до ГУ ДПС у м.Києві, за результатами розгляду якого відповідач листом 22.06.2021 № 61685/6/26-15-24-06-13 повідомив про відсутність достатніх повноважень для скасування, перегляду рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.05.2021 № 0415692406.
Не погоджуючись вказаним рішення ГУ ДПС у м.Києві від 28.05.2021 № 0415692406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно із частиною п'ятою статті 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок (частина сьома статті 9 Закону № 2464).
Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464 визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Пунктом 1 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція у редакції, що діяла до 01.01.2021) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Згідно пункту 38.2 статті 38 ПК України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Нормами частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (частина п'ята статті 78 Бюджетного кодексу України).
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відповідно до пункту 22.6 зазначеного Закону обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.
Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (далі Порядок № 435 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов'язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Відповідно до абзацу другого пункту 6 розділу ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162 та зареєстрованого в Мністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, після надходження з Єдиного державного реєстру відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників контролюючим органом до дати спливу одного місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника вноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Балістика» сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2019 року, що підтверджується платіжним дорученнями № 1949 від 04.10.2019 у визначений чинним законодавством строк.
На час здійснення відповідного платежу ТОВ «Балістика» перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі, відповідно цей платіж було сплачено на рахунок ДПІ Подільського району, а не на рахунок ДПІ Солом'янського району, куди на обліку перейшов позивач з 06.10.2019.
Разом з тим, суд зауважує, що помилка в зазначенні коду ДПІ не може бути розцінена, як несплата та/або несвоєчасна сплата платником єдиного внеску. У даному випадку, на підставі викладених обставин, невірне визначення платником коду ДПІ у платіжному дорученні, де було вказано код отримувача платежу 43141267, який належить Головному управлінню ДПС у м. Києві та вказано код платежу 101, не призвело до ненадходження відповідної суми внеску до державного бюджету у визначений законом строк.
Отже, дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов'язань, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у подібних правовідносинах у постанові від 02 червня 2020 року по справі № 808/3455/15.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з огляду на сплату платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2019 року, проте з помилковим зазначенням коду ДПІ, такий платник не вважається таким, що пропустив строк сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску згідно спірного рішення від 28.05.2021 № 0415692406 є протиправним.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Балістика» слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у фіксованому розмірі в сумі 10000,00 грн.
Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір гонорару адвоката, встановлений у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг часу, втраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, законодавець визначив, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.
Відповідачами не надано суду заперечення щодо витрат на правничу допомогу із посиланням на їх не співмірність.
В свою чергу, представником позивача на підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн надано рахунок на оплату № 2 від 19.07.2021 правової допомоги згідно договору б/н від 29.06.21, а також платіжне доручення № 2728 від 19.07.2021 з призначенням платежу - оплата згідно рахунку № 2 від 19.07.2021.
Матеріали справи містять договір б/н від 29.06.2021 про надання професійної правової допомоги, укладений між ТОВ «Балістика» (Замовник) та адвокатом Лебедєвим Дмитром Володимировичем (Виконавець).
Пунктом 3 Договору врегульовано оплату послуг та порядок розрахунків. Зокрема, за надання правової допомоги Замовник сплачує Виконавцю плату у вигляді фіксованого гонорару у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн (підпункт 3.1). Замовник сплачує гонорар одним платежем до винесення рішення по суті по справи в першій інстанції на підставі виставленого Виконавцем рахунку (підпункт 3.2). Розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги визначений у п.3.1. Договору у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого Виконавцем часу (підпункт 3.3). Платежі за цим договором здійснюються Замовником або особисто Виконавцю готівкою або шляхом безготівкового переказу на рахунок Виконавцю (підпункт 3.4).
Надання послуг адвокатом відповідно до умов Договору та прийняття їх в повному обсязі вартістю послуг 10000,00 грн підтверджується актом від 30.08.2021 про надання послуг до Договору про надання професійної правової допомоги від 29.06.2021.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами понесенні ним судові витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться платіжне доручення № 2738 від 22.07.2021 про сплату позивачем судового збору на суму 2270,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов адвоката Лебедєва Дмитра Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» (ідентифікаційний код юридичної особи 39274120, місцезнаходження: 03124, місто Київ, вул. Шалімова Академіка, будинок 5А) до Головного управління ДПС у м.Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19 ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску №0415692406 від 28.05.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), а також витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, у сумі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян