Іменем України
09 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9571/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) 27.06.2022 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві № 2600-1004-8/61789 від 07.06.2022 про відмову ОСОБА_1 у перевірці сплати єдиного податку за період з 01.01.2000 по 31.12.2010 та з 01.01.2012 по 31.12.2013 та внесенні даних періодів до індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві провести перевірку сплати ОСОБА_1 єдиного податку за період з 01.01.2000 по 31.12.20100 та з 01.01.2012 по 31.12.2013 та внести до індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що ОСОБА_1 планував звернутись до Головного управління Пенсійного фонду в м.Києві за оформленням пенсії за віком.
У зв'язку із відсутністю у даних персоніфікованого обліку (довідка форми ОК-5) відомостей про діяльність позивача як фізичної особи-підприємця за період з 01.01.2000 по 31.12.2010 та з 01.01.2012 по 31.12.2013, стажу для оформлення пенсії за віком недостатньо.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перевірки сплати ОСОБА_1 єдиного податку за вищевказані періоди. До заяви було прикладено копії патентів з 2000 року по 31.12.2010 рік та за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, а також копії всіх квитанцій, які підтверджують сплату податків позивачем.
Однак листом №2600-1004-8/61789 від 07.06.2022 відповідач повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань громадянин ОСОБА_1 перебуває в статусі «припинено» з 09.02.2021, у зв'язку із чим відсутні законодавчі підстави для проведення перевірки.
Позивач з такими діями відповідача не погоджується, внаслідок чого звернувся до суду з цим позовом.
Представник ГУ ПФУ в м.Києві правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до приписів частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 прийнято зазначену справу до провадження, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 09.11.1999 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця (дата запису в реєстрі - 09.12.2004), номер запису 20690170000001447, 09.02.2021 здійснено запис про державну реєстрацію припинення ФОП ОСОБА_1 за його рішенням, що вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2069268 від 01.12.2025.
Позивач з метою оформлення пенсії за віком та через відсутність у даних персоніфікованого обліку відомостей про діяльність ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця у період з 01.01.2000 по 31.12.2010 та з 01.01.2012 по 31.12.2013, звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перевірки сплати ОСОБА_1 єдиного податку за вищевказані періоди, до якої долучив копії патентів з 2000 року по 31.12.2010 рік та з 01.01.2012 по 31.12.2013, а також квитанцій на підтвердження сплати податків.
Листом від 07.06.2022 за № 2600-1004-8/61789 відповідач повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань громадянин ОСОБА_1 перебуває в статусі «припинено» з 09.02.2021, у зв'язку із чим відсутні законодавчі підстави для проведення перевірки.
Вважаючи рішення відповідача, викладене в листі від 07.06.2022 за № 2600-1004-8/61789 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 726/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746/99, запроваджена спрощена система оподаткування , обліку та звітності, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
При цьому, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовано Податковим кодексом України (далі ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).
Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку врегульовано статтею 297 ПК України.
Пунктом 299.1 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що саме податкові органи уповноважені здійснювати контроль сплати єдиного податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявою від 26.05.2022 звернувся до ГУ ПФУ в м.Києві з проханням провести перевірку сплати ОСОБА_1 єдиного податку за період з 01.01.2000 по 31.12.2010 та з 01.01.2012 по 31.12.2013.
Водночас, Пенсійний орган не наділений повноваженнями здійснення контролю сплати єдиного податку, а відтак ГУ ПФУ в м.Києві в спірних правовідносинах не має підстав для проведення перевірки сплати єдиного податку ОСОБА_1 .
Також суд заважує, що органи Пенсійного фонду України здійснюють перевірки суб'єктів господарювання y загальному порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються, зокрема у формі перевірок.
Згідно частини першої статті 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
При цьому, відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну - реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Частиною четвертою статті 13 вищезазначеного Закону № 755 передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2021 стосовно позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ФОП ОСОБА_1 за його рішенням.
Отже, на час звернення із відповідною заявою до пенсійного органу, ОСОБА_1 не мав статусу фізичної особи-підприємця. Відтак, законодавчі підстави для перевірки позивача на підставі його звернення, у відповідача були відсутні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні спору суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян