09 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/14570/18
провадження № 2-іс/340/85/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.05.2018, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0051304203, №0051314203, №0051324203, №0051344203, №0051424203, №0051574203.
18.09.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану адміністративну справу).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 адміністративна справа № 826/14570/18 передана судді А.В. Сагуну, у зв'язку з чим суддя прийняв справу до свого провадження.
Замінено відповідача-1 Головне управління ДФС у місті Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116, ЄДРПОУ відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011).
Зобов'язано Головне управління ДПС у місті Києві, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати до суду належним чином завірені копії:
- документів на підставі яких прийняті оскаржувані рішення;
- детальний розрахунок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 02.05.2018 №0051304203, №0051314203, №0051324203, №0051344203, №0051424203, №0051574203.
Клопотання представника позивача щодо розгляду справи з викликом сторін - залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 16 липня 2025 року вирішено клопотання представника відповідача задовольнити. Поновити Головному управлінню ДПС у місті Києві строк для подачі доказів у справі та долучити докази до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16 липня 2025 року вирішено здійснити розгляд справи одноособово за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що висновки контролюючого органу, які покладені в основу оскаржуваних рішень є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на конкретних фактах порушень умов перебування на спрощеній системі оподаткування з боку позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача ( а.с.54-58).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 зареєстрований самозайнятою особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 14.04.2014 №20720000000030593, взято на облік в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 15.04.2014 №265714047907. Про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП внесено запис №20720060002030593 від 27.12.2016 (т.1 а.с.17-21).
В перевіряємий період сам зайнята особа ОСОБА_1 працював на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності з обраною ІІІ групою платника єдиного податку, не зареєстрований платником ПДВ.
Видами діяльності позивача, що зазначені в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вказано:
- Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (основний);
- Код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування;
- Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації;
- Код КВЕД 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням;
- Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;
- Код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;
- Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права;
- Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;
- Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки;
- Код КВЕД 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
Посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2015 по 28.12.2016 та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.04.2014 по 28.12.2016, результати якої оформленні актом від 11.04.2017 №1747/26-15-42-03-30/3092020113 (т.1 а.с.187-201).
Перевіркою встановлено порушення ( в контексті спірних рішень):
- п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 Кодексу, не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за II квартал 2015 року та за 2015-2016 роки;
- п.176.1 ст. 176, п.177.2 ст. 177 Кодексу, заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у 2015 році на загальну суму 331411,60 грн., у 2016 році на 96374,88грн.;
- п.292.1 ст.292 Кодексу, заниження обсяг виручки у І кварталі 2015 року на суму 44359,00грн., що призвело до заниження податку за ставкою 4% на суму 1774,36грн.;
- п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, заниження військового збору у 2015 році на суму 24901,55грн., у 2016 році - на 8031,24 грн.;
- п. 181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, ст.187 Кодексу, не реєструвався платником ПДВ та не визначив суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 180948грн., а саме:
червень 2015 - 2500грн.;
липень 2015 - 6365грн.;
серпень 2015 - 3000грн.;
вересень 2015 - 3000грн.;
жовтень 2015 - 3000грн.;
листопад 2015 - 3000грн.;
грудень 2015 - 53000грн.;
січень 2016-79320грн.;
лютий 2016 - 3763грн.;
березень 2016 - 3000грн.;
квітень 2016 - 3000грн.;
травень 2016 - 3000грн.;
червень 2016 - 3000грн.;
липень 2016 - 3000грн.;
серпень 2016 - 3000грн.;
вересень 2016 - 3000грн.;
жовтень 2016 - 3000грн.
На підставі вказаних висновків, викладених в акті перевірки від 11.04.2017 №1747/26-15-42-03-30/3092020113 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення - рішення від 02.05.2018:
№0051304203 ( т.1 а.с.202), яким за порушення п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф в розмірі 340,00 грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб;
№0051314203( т.1 а.с.203), яким за порушення п.176.1 ст. 176, п.177.2 ст. 177, п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф в розмірі 510,00 грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб;
№0051324203( т.1 а.с.204), яким за порушення п.176.1 ст. 176, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 427 786,48 грн та штрафні санкції у розмірі 106 946,62 грн;
№0051344203( т.1 а.с.205), яким за порушення п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем єдиний податок у сумі 1 774,36 грн та штрафні санкції у розмірі 443,59 грн;
№0051424203( т.1 а.с.206), яким за порушення п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем військовий збір у сумі 32 932,79 грн та штрафні санкції у розмірі 8 233,20 грн;
№0051574203( т.1 а.с.210), яким за порушення п. 181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, ст.187 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 180 948 грн та штрафні санкції у розмірі 45 237 грн.
Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин).
Згідно п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.
Згідно п.176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;
г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;
д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги;
е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є:
1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Відповідно п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно п. 181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Відповідно п.183.2 ст.183, ст.187 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
За правилами п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Приписи пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України визначають, що доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно п. 292.3 ст. 292 ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
За правилами п. 292.6 ст. 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 292.9 ст. 292 Податкового кодексу України доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.
Приписи п. п. 292.13, 292.14, 292.15 ст. 292 ПК України закріплюють, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.
При цьому, в силу положень п. 292.16 ст. 292 ПК України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.
Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Щодо податкового повідомлення рішення №0051344203 від 02.05.2018 ( т.1 а.с.205, 211), яким за порушення п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем єдиний податок у сумі 1 774,36 грн та штрафні санкції у розмірі 443,59 грн, суд зазначає наступне.
Так, контролюючим органом при порівнянні даних податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за перевіряємий період, поданої до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві з банківськими виписками по рахунках: НОМЕР_2 в АТ «Фінанси та кредит" МФО 300937 та 26008500837789 відкритому в АТ «Ощадбанк» МФО 322669 встановлено, що самозайнята особа ОСОБА_1 занизив обсяг виручки у І кварталі 2015 року на суму 44 359,00грн., що призвело до заниження податку за ставкою 4% на суму 1774,36грн., чим порушено п.292.1 ст.292 Кодексу. ( т.1 а.с.190).
В судовому засіданні представник позивача заперечував вказані обставини порушення податкового законодавства України.
На виконання вимог ухвали суду від 18 березня 2025 року, в порушення положень ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, представником відповідача не надано доказів на підставі яких встановлено зазначене вище порушення Податкового кодексу України, а саме не надано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 28.04.2015 №1500035701 за 1 квартал 2015 року та виписки по рахунках: НОМЕР_3 відкритому в АТ «Фінанси та кредит" МФО 300937 та 26008500837789 відкритому в АТ «Ощадбанк» МФО 322669.
З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення №0051344203 від 02.05.2018 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0051324203 від 02.05.2018 ( т.1 а.с.204), яким за порушення п.176.1 ст. 176, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 427 786,48 грн та штрафні санкції у розмірі 106 946,62 грн, суд зазначає наступне.
Вказані порушення, відповідно до акту перевірки, ґрунтуються на висновках щодо здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно акту перевірки від 11.04.2017 №1747/26-15-42-03-30/3092020113 самозайнята особа ОСОБА_1 порушив умови перебування на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування у І кварталі 2015 року, а саме: надав послуги з виготовлення, поставки та монтажу товару ТОВ «Денді-Фарм» на суму 285 617,00 грн. без відповідного коду виду діяльності. Таким чином з 01.04.2015 року самозайнята особа ОСОБА_1 повинен був перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, а саме на загальну систему оподаткування, самозайнятою особою ОСОБА_1 за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 отримано дохід на загальній системі оподаткування в сумі 1660103,00 грн., а у період з 01.01.2016 по 28.12.2016 на суму 535416,00 грн., що підтверджується інформацією з бази даних ДРФО, виписками з банку по рахунку НОМЕР_4 , відкритому в АТ «Ощадбанк» МФО 322669.
Так, контролюючий орган посилається на договір, укладений між позивачем та ТОВ «Деді-Фарм» від 01.01.2015, ( т.1 а.с.61-64).
Відповідно до вказаного договору поставки та монтажу від 01.01.2015, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Денді-Фарм» (замовник), продавець зобов'язується якісно та вчасно виготовити, поставити та здійснити монтаж товару замовнику згідно Додатків (Специфікацій), що є невід'ємними частинами цього договору та/або інші вироби , детальна кількість, вартість та Специфікація яких зазначена в додатках до цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісний товар та відповідні супутні послуги, за наявністю, на умовах цього договору.
Оплата по Договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, зазначений у статті 11 даного Договору. Розділом 11 договору визначено рахунки позивача та його контрагента, відкриті в Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк" Фінанси та Кредит".
Інші договори між позивачем та ТОВ «Денді-Фарм» також містять вищезазначене визначення рахунків позивача та його контрагента.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року у справі № 826/11727/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 02.05.2018 №0051444203; рішення від 02.05.2018 №0051454203; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-85 від 02.05.2018, за результатами розгляду справи відповідачем не було надано доказів отримання позивачем коштів в сумах, зазначених в акті перевірки. За власною ініціативою судом таких доказів також не здобуто. При цьому отриманими судом доказами, зокрема, довідкою банківської установи, не підтверджуються обставини, зазначені в акті перевірки від 11.04.2017 №1747/26-15-42-03-30/3092020113.
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий.
Водночас, відомості та розрахунки заниження обсягу доходу позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення - рішення №0051324203 від 02.05.2018.
Податкові повідомлення - рішення №0051304203 від 02.05.2018 ( т.1 а.с.202), яким за порушення п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф в розмірі 340,00 грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб; №0051424203 від 02.05.2018 ( т.1 а.с.206), яким за порушення п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем військовий збір у сумі 32 932,79 грн та штрафні санкції у розмірі 8 233,20 грн; №0051574203 від 02.05.2018 ( т.1 а.с.210), яким за порушення п. 181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, ст.187 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 180 948 грн та штрафні санкції у розмірі 45 237 грн., №0051314203 від 02.05.2018 ( т.1 а.с.203), яким за порушення п.176.1 ст. 176, п.177.2 ст. 177, п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф в розмірі 510,00 грн., є похідними від прийняття спірного податкового повідомлення - рішення №0051324203 від 02.05.2018, яким донараховано податкове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, а тому також є протиправними та підлягають скасуванню.
Також суд зазначає, що відповідачем не заперечувалось, що рішення про авалювання реєстрації платника податків Єдиного податку не приймалося.
У постановах від 19 червня 2020 року у справі № 2040/6313/18, від 21 січня 2021 року у справі № 808/4202/17 Верховний Суд викладає правову позицію, що у разі відсутності рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, у фізичної особи-підприємця відсутній обов'язок нараховувати та сплачувати податок на додану вартість у відповідності до норм Податкового кодексу України.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем умов перебування на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування у 1 кварталі 2015 року при наданні послу з виготовлення, поставки та монтажу товару ТОВ «Денді-Фарм» на суму 285 617, 00 грн. без відповідного коду виду економічної діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.
Використання КВЕД для статистичних потреб передбачає дотримання методологічних правил, структури класифікації та визначених меж між позиціями, структурних зв'язків між класифікаціями діяльності, продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності, методу "зверху-вниз" (top-down) щодо основного виду діяльності, визначень статистичних одиниць тощо.
Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері виготовлення, поставки та монтажу товару, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Відповідачем не надано до суду доказів, що позивач здійснював види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Таким чином, оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, підстави для переходу на сплату інших податків та зборів ( загальну систему оподаткування) відсутні.
Стосовно інших посилань наведених у відзиві, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст.139 КАС України, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 8 052,00 грн. (т.1 а.с.3) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293,295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП 3092020113) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.05.2018 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 02.05.2018 №0051304203, №0051314203, №0051324203, №0051344203, №0051424203, №0051574203.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 8 052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ЄДРПОУ ВП 3092020113).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН